Згадка про ужгородську "Золоту осінь-2018". Чим приваблювала ятка пекарів зі свалявських Керецьок?

Про те, що останні три дні минулого тижня (п‘ятниця, субота, неділя) Ужгород на вулиці Льва Толстого "ярмаркував", довідався випадково від голови Свалявської райспоживспілки Йосипа Іванчова. Зателефонувавши, він поцікавився, чи не маю бажання висвітлити цю важливу подію, бо там, на "Золотій осені-2018", свою продукцію продають і свалявчани. Без сумніву, погодився, тим паче, що у той час якраз перебував у обласному центрі. Тож залюбки подався у цей його тарарамний і гамірливий «вуличний» куток, який, вируючи людом, сільськогосподарсько-гастрономічний товар продавав, купував, прицінювався, споживав (шашлики, жарені ковбаски, печену картоплю з салатами тощо). А придбати й насправді було що, бо свою продукцію привезли близько 200 виробників із усіх регіонів Закарпаття та із-за його меж. Тут за їхніми цінами можна було скупитися овочами (картопля, помідори, огірки, цибуля, часник), фруктами (яблука, груші, сливи), плодоовочевою консервною, м‘ясо-молочною, кондитерською та хлібо-булочною продукцією, запастися медом, вином, свіжою рибою, свійською птицею, стати власником іншого краму-товару, який згодиться на кухні будь-якої господині й доповнить гастрономічний стіл. До того ж усе було за доступними цінами, а отоварювалися як жінки, так і чоловіки, як містяни, так і гості ярмарку.

…Отже, розшукавши на ужгородському ярмарку "харчову" ятку свалявчан-земляків, за прилавком, повністю наповненим хлібом, булками, коржиками, баниками та іншою випічкою, побачив Тетяну Фізер (на світлині). Ця чарівна, приємна та говірка жінка, яка залюбки допомагала своїй колезі з Керецьок Марії Гризі (ДП "Кооппром), зізналася, що на спілкування з журналістом навіть не чекала. "Гарний сюрприз від Йосипа Васильовича, – пожартувала співбесідниця. – Щойно передзвонив і сказав, що для медіа повинна розказати, як пройшов ярмарковий день, тож запитуйте, що вас інтересує...". Заради справедливості слід зазначити, що у моторної та жвавої жінки за лотком навіть не було хвилини, аби поспілкуватися з газетярем – люду коло торгової точки "крутилося" багацько, інколи навіть виникала черга (див. знімок). Ледь устигала пані Тетяна, бо одні підходили та купляли, другі цікавилися вартістю та перепитували, чи свіжа випічка, третім було інтересно, де це у Свалявському районі Керецьки й що то за окремо взяте дочірнє товариство райкооперації, як воно діє у ринкових умовах тощо. Між іншим, Тетяна Іванівна, за словами свого шефа, є головою профспілки та одночасно керує у ДП "Райкоопзаготпром", тож на всі запитання відповідала зі знанням справи та щиро дивувалася такій кількості відвідувачів.

– Дуже приємно, що покупці не обходять прилавок, – мовила досвідчений фахівець торгової сфери. – Завдяки голові райСТ Й. В. Іванчову ми дуже вдало вибрали вид продукції, адже хлібо-булочні вироби, до того ж свіженькі, мовби щойно з печі, завжди знаходять свого покупця. А потім, коли пристрасті біля торгової точки на мить уляглися, Т. Фізер розповідала, як працюють кооператори, зробивши заочний екскурс пекарнею села Керецьки – стислий, змістовний, насичений. На цю нашу розмову-інтерв‘ю якось зненацька з‘явилося керівництво облспоживспілки на чолі з головою правління Василем Цапом (на фото). Він також радо поспілкувався з свалявчанами, цікавився, як ідуть діла, що вже продали, чим іще торгують та чи мають щось про запас. Відтак, похваливши людей, які випікають смачненький керечанський хліб, булочки, рогалики тощо, на моє запитання з приводу участі споживчої кооперації у ярмарку, підкреслив: дев‘ять підприємств галузі прибули до обласного центру торгувати. Безперечно, була подяка керівництву Свалявсього райСТ, його голові та всім, хто ці три вихідних провів не вдома, а на вулиці Льва Толстого в Ужгороді, де вона вирувала торгами, дивувала-веселила піснями, шкварчала шашликами, «вихвалялася» пирогами, які у рот мало самі не скакали, тобто гуділа повнокровним ярмарковим життям. "Ось так і напишіть", – мовив пан Цап. Ми так і вчинили, бо в цьому сільськогосподарському святі себе, свою продукцію й свалявчани "показали"...
Михайло ЮРКІВ
До теми
- Закарпатців закликають стати донорами крові напередодні різдвяно-новорічних свят
- НПП «Синевир» став місцем проведення ретриту психологічної підтримки для родин Захисників України
- Інструктор «Устім» - про навчання майбутніх операторів ССО
- "Я не міг загинути, коли мене чекала така дівчина": історія чопського прикордонника Євгенія
- В Ужгородському перинатальному центрі у листопаді з’явилися на світ 162 малюки
- Ужгородець Назар Тафій волонтерить на потреби війська та пише наукову роботу про збірку Андрія Любки
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «У мене помінялося ставлення до росіян. На початку повномасштабки була ненависть, а тепер з’явилося презирство…» Історія бійця 128-ї бригади Роланда
- Позивний «Трамп» - Віктор з Страбичова пройшов шлях від солдата до капітана у 101-й окремій бригаді територіальної оборони Закарпаття
- «До війни я випікав у ресторані «Наполеони» й «Медовики», а зараз у нас найпопулярніший – вафельний торт зі згущонкою». Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Тренується шість днів на тиждень і у 16 років став чемпіоном світу: історія мукачівського боксера Ростислава Трусова
- Між закордоном і армією 22-річний “Шкіпер” обрав ЗСУ!
- У жовтні в Ужгородському перинатальному центрі народилися 90 дівчаток і 90 хлопчиків
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- Які штами грипу циркулюватимуть в Закарпатті, чи зафіксовані вже випадки і коли чекати на епідемію
- Серйозна розмова: як українським батькам навчити дітей розуміти свої права
- Карпатська філія забезпечує паливними дровами населення і заклади соціальної сфери
- Кожна дитина важлива - "Дорога життя" в Ужгороді доводить це вже 26 років

До цієї новини немає коментарів