Закарпатський комік Володимир Гончарук: «Я взагалі не думав, що в житті матиму справу з гумором»

-          Володю, як виникла ідея записати перше відео?

-          Це було абсолютно випадково. Якось катався містом, мав багато вільного часу й спало на думку відео тепер уже відомої пари, що дуже нашуміло в соцмережах. Я зупинився, подумав, скільки в мене є часу (1 год. 40 хв.) і поїхав додому записувати «щось своє». Вимкнув телефон, щоб мені ніхто не заважав, обдумав, як це краще зробити. Так уже за майже 2 години виклав перший запис. До речі, до цього я взагалі не мав практики зйомки та монтажу. Взагалі ніколи не думав, що моє життя буде пов’язане з гумором, а тим більше, що я записуватиму відео.

-          Чи була реакція від Влади й Діми, з яких ти перейняв образи для скетчів?

-          Так, реакція була після другого відео. Насправді пародією був лише перший скетч. Я зрозумів, що відходжу від їхнього життя, але роблю свої історії, залишаючи персонажів. Після того, як закинув другий запис, мені зателефонував Діма з проханням не знімати відео. Ми поспілкувалися, я пояснив, що це вже не про них. Ми по-дружньому зрозуміли одне одного. А з Владою, до речі, списувались, їй відео дуже сподобалися. Зараз у нас класні взаємини. Важливо, щоб не було жодних образ. До речі, була спроба змінити імена персонажів, але мені не сподобалось. А якщо мені не подобається, то я не буду це робити.

-          Скільки часу витрачаєш на те, щоб створити один скетч?

-          Першу пародію зробив дуже швидко, як уже казав, лише за одну годину та сорок хвилин. А вже над наступними відео довелося працювати 3-4 дні. Щонайменше три дні зйомки і один день монтажу.

-          У яких образах ще постануть твої герої? Є ідеї?

-          Не можу точно сказати. Поки я від цього кайфую, тому й роблю. Це навіть трішки азарт. Можу йти вулицею і раптом зрозуміти, що натхнення прийшло, тоді треба знімати. До речі, текст – абсолютна імпровізація, взагалі не готую його наперед. Мені дуже комфортно бути в цих образах. А ось щодо ідей на майбутнє… Звісно, ідеї є, але поки не буду розповідати. Однозначно, що буде все змінюватися, але не знаю ще, як саме.

-          Для тебе відео – це хобі чи спосіб заробітку?

-          Однозначно, що хобі. Іноді до мене звертаються з пропозиціями рекламувати послугу чи товар, але я відхиляю ці пропозиції. З дитинства люблю приносити людям радість, усмішки на обличчях – це мене дуже окриляє, неймовірно підносить. Оце насправді важливо!

-          Коли чекати наступного відео?

-          Багато людей пишуть мені, що чекають нове відео на Великдень. Не можу поки точно сказати, чи буде саме на цю тему. Але хотілося б, щоб відео виходило щотижня. У мене є мета: подивитися з першої до останньої серії, щоб це був міні-серіал. Мало хто знає, що реально відзняте одне відео може мати й більше години запису, а вже з цього, після вирізування, відкидання зайвого, залишається хвилини чотири…

-          Не боїшся, що колись ці скетчі набриднуть?

-          Зовсім ні. Зараз є незначний відсоток негативу. Але скільки людей, стільки й думок. Мене розумна критика стимулює, а іншу я не беру до уваги. До речі, я завжди читаю всі коментарі. Дуже вдячний людям за реакцію. Якщо людина виділила свій час і подивилася моє відео, прокоментувала, то я повинен знайти час, щоб відписати.

-          Твої відео – про пару. Чи береш деякі фрази зі своїх взаємин із  коханою людиною?

-          У останньому є одна така фраза. Але у відео загалом дуже часто використовую фрази моєї мами. Розмовляю так, як чув змалку. Тому головне, що це йде з народу. Не прописуються фрази, немає жодних заготовок.

-          Не лише вислови влучні, а й мімікою ти добре працюєш. Звідки така акторська майстерність?

-          Навіть не знаю… Я ніде цьому не навчався. Щось взяв для себе з Закарпатської Ліги КВН, де я спершу стільчики виносив. Можливо, щось від мами взяв. Я обожнюю її міміку. У родині ніколи не було акторів.

- Чи часто впізнають тебе на вулиці?

- Мені дуже приємно, коли люди відписують, висловлюються чи навіть на вулиці кажуть: «О, привіт, бачив твоє відео». Такі речі дуже надихають. Найкраща нагорода – це усміхнені люди. Це значно краще, ніж лайки, гроші…

- Якими відомими людьми ти надихаєшся, хто є для тебе прикладом?

- У першу чергу, це грабіжники з «Сам удома». Їхня міміка, манери – це щось неймовірне! Із українських вважаю нереально крутими Юрія Ткача, Ігоря Ласточкіна, Женю Кошового… Усіх важко перерахувати. Цікаво, що кожен має свої манери. Із закордонних це однозначно Джим Керрі та Леонардо ді Капріо. Із гумористичних команд – мої улюблені друзі-львів’яни, «Загорецька».

- Чи є тема, на яку ти не любиш жартувати?

- Про політику. У мене були минулих відео в чорновому варіанті різні фрази, але я їх вирізав, щоб у людей не виникало суперечливих думок.

- І на завершення: поділися класним жартом із нашими читачами

- У арсеналі є багато жартів, навіть не знаю, який виділити… Нехай буде актуальний для закарпатців:

В каждом маленьком ребенке,

И в мальчишке, и в девченке,

Через Чопскую границу

Можна что-то передать.

- Дякую за цікаву розмову, творчих успіхів тобі та класних ідей для нових відео!

Записала розмову  Оля Богославська для Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу