Анатолій Герей: «Будемо наверстувати втрачене в Будапешті на Чемпіонаті світу»

– Анатолію, гадаю, що розраховували посісти значно кращі позиції на ЧЄ-2019, аніж 10-та сходинка. Чому так склалося?

– Так. Цьогорічні континентальні змагання стали для нас невдалими, адже, тренерський штаб перед нами поставив завдання потрапити мінімум до квартету найсильніших команд Старого світу. Але, вже перша зустріч з командою Данії стала для нас неприємною несподіванкою і всі наші плани зійшли нанівець. Данська збірна була такою собі темною конячкою на турнірі, яка вперше в історії пробилася до медального заліку. Цей чемпіонат був багатим на сюрпризи. До прикладу, ізраїльський фехтувальник Шалом Фрейліч також вперше в історії став чемпіоном Європи. Хоча, Володимир Станкевич в 1/8 фіналу за кілька десятків секунд до завершення зустрічі перемагав Ш.Фрейліча з рахунком – 10:7, однак,

далі поступився – 10:11. На початку зустрічі з данцями у нас все йшло як слід Богдан Нікішин виграв свій герць – 2:1, далі я приніс у командну скарбничку перевагу +5 очок – ми повели в рахунку – 8:2 на нашу користь. Для нас були всі сприятливі умови для того, щоб вибороти вікторію, тим паче, що суперники мали ризикувати – йти в атаку й розкриватися. Але потім все пішло шкереберть – не склався двобій в Романа Свічкаря, який поступився своєму супернику з рахунком – 0:6 й уже ми мусіли відігруватися. Нам вдалося вирівняти результат, а в ключовому двобої я таки пропустив на один укол більше й данці завдяки цьому балу перемагають. А далі вони зуміли пройти до фіналу, де всього одним уколом

поступилися росіянам.

 

– Цікаво, за рахунок чого данські фехтувальники досягли такого потужного результату?

 

– Старшим тренером збірної Данії вже більш ніж рік працює французький тренер, та й на власні турніри вони часто запрошують сильних фехтувальників й таким чином вдосконалюються. Хоча на минулих турнірах вони ще так потужно жодного разу не виступали – чинили певний спротив, але ми завжди їх проходили без над потуг. А тут…не вдалося.

 

– Наскільки невдача в Дюссельдорфі ускладнила нашій команді шлях до майбутньої Олімпіади в Токіо?

 

– Так, дійсно, ця невдача дещо сплутала плани нашої команди, які були прописані вже наперед, тому вже менш ніж через три тижні в Будапешті на Чемпіонаті Світу будемо боротися за потрапляння в топ-пятірку кращих команд планети, щоб виправити становище.

 

– Цікаво, що в особистих змаганнях на ЧЄ твого прізвище в складі учасників вказано не було…?

 

– У чемпіонаті кожна країна має бути представлена чотирма фехтувальниками, а так як нині я 5-й в національному рейтингу, тому й не виступав в індивідуальних змаганнях. А от в командному турнірі тренерський штаб вирішив змінити склад для підсилення збірної, тому на фехтувальній доріжці змагався я.

 

– Уже відійшов від невдачі в Дюссельдорфі? Як себе налаштовуєш на чемпіонат світу?

 

– Невдачі переживаю не так боляче, як це було 4 роки тому, зробив висновки, чітко усвідомлюю над чим мені слід попрацювати, які компоненти підтягнути, активно працюю над цим. Загалом, усім членам команди потрібно бути єдиним цілим й своєю синергією вибороти потрібний результат. Дуже важливо, щоб усі спортсмени підійшли до ЧС в

оптимальній формі, та сподіваюся, що Фортуна буде на нашій стороні.

 

– Цікаво, а таких темних конячок, якою стала Данія на континентальних змаганнях, не очікуєш на чемпіонаті світу?

 

– Нині бачимо, що рівень фехтування в усіх командах досить рівний, немає відвертих аутсайдерів. Очікую, що можуть піднести сюрприз команди з Латинською Америки, Азії, нам мало відомо про команду Куби, яка стала переможницею цьогорічних панамериканських ігор. Звісно, після поразки від данців дуже відповідально ставимося до всіх наших ймовірних суперників.

 

– Як оцінюєш розвиток фехтування в Закарпатті?

 

– Наша область вже тривалий час задає тон у цьому виді спорту. До прикладу, в лютому цього року Василь Гумен став чемпіоном молодіжного чемпіонату світу серед шаблістів. Молода рапіристка Аліна Рапинець виборола собі місце в складі збірної й також виступала як в індивідуальних так і в командних змаганнях у Дюссельдорфі на ЧЄ-2019. Є чимало успіхів у наших кадетів, тож цей спорт прогресує у краї, й маю хорошу тенденцію в своєму розвитку.

 

– Як проводиш свій час тепер у рідному місті в міжзмагальний період?

 

– Тренуюся, ходжу в басейн, мушу слідкувати за відповідним раціоном у харчуванні. Слід набратися енергії та підготуватися до змагального дня. Тож відповідально готуюся й націлююся лише на перемогу.

 

Розмову записав Роман СЕНИШИН

 

05 липня 2019р.