Ужгородка Оксана Сметана – про життя у Португалії

Ужгородка Оксана Сметана – про життя у Португалії
Уже чотири роки ужгородка Оксана Сметана з сім'єю живе та працює у Португалії. Між справами та численними зустрічами Оксани спонтанно перетинаємося на кілька хвилин за фінджею ужгородської кави та розпитуємо про найцікавіше. Щоправда, цікавого так багато, що всього й не охопиш! Під час свого короткого візиту на Батьківщину жінка трохи розповіла виданню Uzhgorod.net.ua про незвичайне життя у сонячній країні усміхнених людей.

 

– Оксано, пригадуєш, яким було перше враження від країни?

– Перш за все – люди! Надзвичайно добрі та чуйні. Природа, повітря, їжа, океан – вражало усе, усе було новим та незвичним. Португалія нам дуже подобається.

– Можливо, здивували якісь місцеві традиції?

– Звісно, інша культура й традиції різняться від наших, але є й традиції, які чимось подібні до наших. Деякі страви схожі на наші. А ще там дуже багато українців, вони тісно спілкуються з португалами.

У них є карнавал – раз на рік у всіх містах Португалії всі танцюють, гуляють протягом тижня у школах, садочках, лікарнях, магазинах, на вулицях... Усі в маскарадних костюмах, із макіяжем. Два дні під час карнавалу офіційні вихідні, а решта – робочі. Однак це не заважає ходити на роботу в костюмах і розважатися. І завдяки цьому люди поводяться більш розкуто, безпосередньо, по-дитячому, незалежно від віку. У них зовсім інше ставлення до життя. Більш легке та невимушене. Ми з сім'єю, звісно, теж долучаємося до цієї веселої традиції.

– За темпераментом португальці які?

– Гарячі! Вони випромінюють сонце, вони завжди посміхаються. І куди б ти не звернулася, про що б не попросила, вони все пояснять, доведуть до потрібного місця, навіть якщо для цього потрібно залишити свої справи. Ми близькі з ними по духу, нас добре приймають. Мені здається, португальці дуже толерантні, особливо до українців.

– Питання мови. Чи складно було вивчити португальську?

– Коли ми приїхали, мови не знали зовсім. Однак вона дуже близька до іспанської та італійської та проста у вивченні. Спочатку ми спілкувалися англійською – нею там говорять всі і вона обов'язкова до вивчення.

Наша доця вивчила мову за три місяці – завдяки спілкуванню із дітьми. А потім пішла до школи. І так навчалася 4 роки без перерв. Там часто залишають дітей на другий рік. Все ж таки, як на мене, в Україні освіта набагато на кращому рівні. Там до цього простіший підхід. Однак якщо ти не складеш тести, то залишишся навчатися на другий рік до засвоєння програми. А от вища освіта там не настільки поширена, як у нас, тому кваліфікованих кадрів високо цінують.

– А яка медична система?

– Є платне медичне страхування і державне. Це одна з країн, де медицина на такому рівні, як ще багато років тому. У них зовсім інший підхід: якщо платно – все буде дуже швидко і дорого, якщо державним коштом, то можна чекати рік чи два на звичайний огляд спеціаліста. Якщо людина працює офіційно, то медичні витрати покриває страховка і це виходить не надто дорого. Все ж таки, мушу визнати, навіть в Україні із цим справи кращі, якщо йдеться про безкоштовне медобслуговування.

– Якщо до українців таке добре ставлення, то, мабуть, і знайти роботу не проблема?

– Саме так. І робочих місць вистачає. Більше того: українців дуже цінують і, з моїх спостережень, якщо йдеться про те, взяти на роботу українця чи португала, то візьмуть українця. Тому що наша нація дуже трудолюбива, а вони повільніші, більше себе цінують, багато відволікаються від роботи.

– Чим здебільшого там займаються українці?

– Перш за все, наголошу, що там можна підтвердити свій український диплом і, знаючи мову, працювати за спеціальністю. Але переважно наші люди займаються прибиранням готелів, будівництвом, збирають мушлі з різними морепродуктами, молюсками на продаж тощо. Тобто тим, що не потребує особливої фахової підготовки. Коли є знання мови, то вже можна працювати, приміром, у магазині тощо.

– А як із зарплатами? Якщо співставляти із вартістю життя...

– Впринципі, якщо орендувати житло, купувати харчі, то, звісно, однієї невисокої зарплати буде замало. Але так – у більшості країн Європи. А от якщо у сім'ї працюють двоє, тоді цілком можна навіть відкладати.

– Чого українського тобі бракує в Португалії?

– Звісно, сумую за близькими та друзями... Але 21 століття ці моменти значно полегшує. А от купити наші продукти чи приготувати національні страви – зовсім не проблема.

– Дякую за розмову! Нехай щастить!

Розмовляла Ксенія Шокіна спеціально для Uzhgorod.net.ua, ілюстративні фото – з відкритих джерел

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

19 вересня 2019р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*