Безперспективна перспектива: хто виграв і хто програв від рішення Закарпатської обласної ради щодо планування ОТГ?

 Про що рішення? 

Отже, нині депутати прийняли проект рішення «Про схвалення Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області». Як зазначено в пояснювальній записці до проекту, таке рішення поліпшить розвиток місцевого самоврядування у області, дасть змогу органам місцевого самоврядування більш ефективно управляти фінансовими, комунальними, земельними та матеріальними ресурсами. А за умови затвердження Кабінетом Міністрів України Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області активізується ще й процес добровільного об'єднання територіальних громад у краї, що дасть змогу у майбутньому на 100% покрити територію області об’єднаними територіальними громадами. «Відповідно, після завершення процесу об’єднання, більшість повноважень відійдуть громадам, а  фінансові ресурси залишатимуться в об’єднаних територіальних громадах, що стимулюватиме економічний приріст в даних громадах», - зазначено в проекті рішення.

Схвалений проект перспективного плану формування об'єднаних територіальних громад Закарпатської області передбачав створення 54 ОТГ (якісні зображення планів можна переглянути на Геопорталі містобудівного кадастру Закарпатської області   https://zakarpatmbk.gov.ua/portal/home/index.html ), але в підсумку були схвалені 59 (попередньо так, оскільки багато змін  вносилися з голосу).  Проект сьогодні схвалили, представники Холмоківської сільської ради, які прийшли мітингувати під стіни облради, страшенно зраділи і пішли формувати плани розбудови громади. У принципі, як і всі інші представники ОТГ. 

Найбільше питань виникало до розподілу ОТГ на території Ужгородського району. Так, у ньому, окрім існуючої Баранинської ОТГ, пропонується створити Ужгородську, Холмківську, Оноківську, Середнянську, Великодобронську та Чопську громади.  Деякі депутати Закарпатської обласної ради пропонували зміни,  зокрема, об’єднати Ужгород із окремими населеними пунктами. Ці зміни не були внесені, план схвалили таким, яким запропонувала облрада.

Після сесії ми поспілкувалися з присутніми на Народній людьми. Так, житель Холмока Василь (не схотів називати прізвище) прокоментував виданню, що «…тепер нарешті громада заживе, як схоче, їй ніхто не буде указ, і всі зароблені гроші зможуть розподіляти, як самі захочуть». 

Присутній на зібранні юрист Микола Дзямко апелював на цю заяву жителя Холмока: «Якщо громади думають, що виграють у результаті, будуть більше заробляти і, відповідно, більше витрачати на свій розвиток, то помиляються – це не зовсім так. Річ у тім, що законодавством передбачена в цьому питанні свого роду зрівняйлівка: якщо на території якогось ОТГ надійшло більше ПДФО, ніж середній показник по крані, то тоді все зверху держава забирає і перерозподіляє на ті громади, які не мають достатню кількість грошей. Так уже забрали, наприклад, від Ужгорода чи то 89 чи 86 мільйонів гривень, які місто могло би спрямувати на розвиток. Уявіть, за ці гроші можна би, напевно, школу нову побудувати! А їх забрали. Тому… питання зрівняйлівки буде докучати багатьом, і ніхто нічого з цим не зробить». 

Найбільша біда в тому, каже Микола, що людям просто не роз’яснювали, які плюси і мінуси від створення ОТГ, більшість жителів просто думають, що прямо зразу будуть багато грошей мати і будуть ними розпоряджатися. Держава і це питання продумала. 

Інше, що так само зараз обговорюють – мовляв, Ужгород хотів заграбастати землі сіл навколо. Микола нам і це прокоментував: «Так, у місті вільних ділянок нема, ще за попередніх мерів усе роздерибанили, всі землі поділені, подивіться, навіть біля драмтеатру попробували «прихватизувати», що тепер відсужують на користь громади. Та біда в тому, що і в навколишніх селах теж усе давно розділене і приватизоване, землі вільної нема! Просто тому, що сільські голови, розуміючи, що 2-3-5 і навіть 15 кілометрів – це не відстані, щоб добиратися на роботу, все давно поділили! Можете про сільські землі забути – їх давно нема! Ті, хто цікавився цим питанням, підтвердять! »  

Багато ж спеціалістів сходяться на одному: однозначно, перспективний план треба було створювати, бо таким чином у нас буде менше чиновників, сільських нерідко «безголових» голів. Та й Закарпаття досі було єдиною областю, яка не мала перспективного плану. Тепер має, далі питання передане на розгляд Кабміну. А як буде далі – час покаже.

Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу