Невідомі історії замку Паланок: У фортеці були джерела питної води, які існували задовго до копання криниці
Вода придатна для користування та більше того питна та корисна. Її використовували у фортеці ще задовго до того, як вирішили копати криницю. Вони розташовані просто в приміщеннях, а це означає, що наші предки використовували природній водогін постійно.
На диво, ці джерела збереглись до сьогодні. В залежності від сезону та погодних умов води тут більше або менше. Обидва джерела звичайному туристу не знайти. Вони знаходяться на різних рівнях замку, але і одне і інше заховане за кількома замками. Тут проводять реставраційні роботи приміщень і поки що туристам сюди зась.
На превеликий жаль, зараз вода, що б’є із замкової гори не придатна для пиття. В радянські часи коли в старовинних приміщеннях розташували профтехучилище тут функціонувала каналізація, фекалії з якої потрапляли просто в землю, а там отруйні речовини забруднили і воду. Щоб вода знову стала джерельною та корисною потрібно не один десяток років. Але новий туристичний маршрут, що передбачає і екскурсію до джерел, обіцяють відкрити значно раніше.
Також у фортеці був водозабір просто під мурами верхнього замку. Він теж дійшов до наших часів. Нехитра конструкція дозволяла збирати та зберігати дощову, талу воду у резервуарі. Інколи для поповнення запасів воду привозили сюди в бочках.
Джерело: Mukachevo.net за інформацією з відкритих джерел
-->
До теми
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «За 10 років у Нацгвардії змінилося майже все: форма, мислення, підготовка» - полковник НГУ про становлення і розвиток Національної гвардії України
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- Закарпатський нацгвардієць - про оборону Харкова у перші дні війни, бої з вагнерівцями під Бахмутом і знешкодження російських диверсантів
До цієї новини немає коментарів