Невідомі історії замку Паланок: У фортеці були джерела питної води, які існували задовго до копання криниці

Вода придатна для користування та більше того питна та корисна. Її використовували у фортеці ще задовго до того, як вирішили копати криницю. Вони розташовані просто в приміщеннях, а це означає, що наші предки використовували природній водогін постійно.
На диво, ці джерела збереглись до сьогодні. В залежності від сезону та погодних умов води тут більше або менше. Обидва джерела звичайному туристу не знайти. Вони знаходяться на різних рівнях замку, але і одне і інше заховане за кількома замками. Тут проводять реставраційні роботи приміщень і поки що туристам сюди зась.
На превеликий жаль, зараз вода, що б’є із замкової гори не придатна для пиття. В радянські часи коли в старовинних приміщеннях розташували профтехучилище тут функціонувала каналізація, фекалії з якої потрапляли просто в землю, а там отруйні речовини забруднили і воду. Щоб вода знову стала джерельною та корисною потрібно не один десяток років. Але новий туристичний маршрут, що передбачає і екскурсію до джерел, обіцяють відкрити значно раніше.
Також у фортеці був водозабір просто під мурами верхнього замку. Він теж дійшов до наших часів. Нехитра конструкція дозволяла збирати та зберігати дощову, талу воду у резервуарі. Інколи для поповнення запасів воду привозили сюди в бочках.
Джерело: Mukachevo.net за інформацією з відкритих джерел
До теми
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- До 95-річчя Миколи Попенка – видатного композитора, диригента, художнього керівника Закарпатського народного хору
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Із вівторка почав курсувати щотижневий безкоштовний евакуаційний рейс потяга № 45 за маршрутом "Суми – Ужгород"
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- Звільнений з полону Максим Буткевич: “Я бачив, що таке «рускій мір» зсередини… Це справжній Мордор у плані цінностей і свободи”
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- Мріє повернутися у звільнений Маріуполь: Кіра Обединська про поранення, вивезення у ДНР і нагороду "Майбутнє України"
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
До цієї новини немає коментарів