Що зміниться у вищій освіті у 2020 році – роз’яснює МОН

Що зміниться у вищій освіті у 2020 році – роз’яснює МОН
З 1-го січня 2020 року в Україні розпочнеться реформа вищої освіти. У Міністерстві освіти і науки планують:

 

  • змінити підхід до розподілу бюджетних коштів та фінансування загалом,
  • надати управлінську автономію,
  • оновити правила роботи з ректорами, 
  • створити нові наглядові органи 
  • та розширити можливості для освіти дорослих.

Про це розповіла міністерка освіти і науки Ганна Новосад під час презентації концепції реформи ректорам вишів 24 грудня.

Фото: mardzpe/Depositphotos

"Сьогодні якість вищої освіти не відповідає очікуванням роботодавців, студентів та суспільства загалом. На жаль, понад 70% українців вважають якість вищої освіти в Україні середньою, низькою або дуже низькою.

Водночас 2019-го серед офіційно зареєстрованих безробітних майже 50% складали люди з вищої освітою. Для порівняння  — частка безробітних із професійною освітою нараховує 30%", – розповідає Новосад.

За її словами, оцінка студентів теж є промовистою  – опитування показують, що майже 40% студентів вважають, що зміст освітніх програм не відповідає потребам ринку праці. 

"Одна з основних причин цієї ситуації  – те, як діють стимули та правила гри в нашій системі вищої освіти. Система фінансування та управління не дає заслуженої винагороди найкращим викладачам та найбільш ефективним закладам вищої освіти. Реформа має це змінити", – додає Новосад.

Однією з перших новацій, що почне діяти вже з 1 січня 2020 року, стане нова формула фінансування вищої освіти

Основна ідея  – зняти пряму залежність фінансування вишів від кількості студентів і спрямувати гроші у найкращі заклади, які оцінюватимуться за конкретними показниками.

80% бюджету університети отримуватимуть гарантовано для базових видатків, а решта коштів розподілятиметься залежно від низки показників.

 Серед них: 

  • масштаб університету, 
  • його позиції у міжнародних рейтингах, 
  • обсяг залучених із альтернативних джерел коштів тощо. 

Кількість студентів стане одним із кількох, але не єдиним критерієм розподілу коштів. 

У результаті університети матимуть більше мотивації підвищувати власну ефективність.

МОН впровадить індикативну собівартість навчання. 

Це мінімальна вартість, нижче якої не можна встановлювати оплату за навчання  для контрактників.

"Наразі окремі університети штучно занижують вартість контрактного навчання, водночас це шкодить усьому освітньому процесу, адже фактично кошти на їхнє навчання компенсуються з тих, що держава сплачує за бюджетників", – повідомляють у МОН. 

Такий крок допоможе встановити вартість навчання бодай на рівні  реальних витрат, а також дозволить управлінцям платити вищу зарплату найбільш вмотивованим викладачам, стверджують у міністерстві.

Впровадження реальної фінансової автономії для закладів  – також частина реформи.

Це допоможе вишам більше заробляти на власних продуктах та відійти від надмірної зарегульованості. 

Одним із інструментів, через які заклади зможуть збільшити свої бюджети, також стане здача приміщень в оренду. 

Якщо зараз на місцях залишається 50% від виручених коштів, то за планом концепції у закладах лишатиметься 100% коштів. 

Крім цього, для них спростять процедуру здачі в оренду та списання застарілого майна, а також дозволять реалізувати надлишкове майно. 

Ще один напрям, за яким виші отримають більше фінансової самостійності,  – питання заробітних плат.

МОН планує відмовитись від державного регулювання кількості викладачів та забезпечити вишам право самостійно визначати розміри оплати праці в межах їхніх кошторисів. 

Більше фінансової автономії заклади також зможуть отримати, вийшовши зі статусу бюджетної установи. Водночас за ними залишать податкові, митні та інші преференції.

МОН реформує управління закладами вищої освіти.

З січня 2020-го МОН укладатиме контракти з новообраними ректорами за новими правилами – з чіткими ключовими показниками ефективності (КРІ), які муситиме досягти ректор. 

В контрактах також визначатимуться чіткі строки виконання показників. КРІ в контрактах з ректорами стануть маркерами результативності керівників, а їх невиконання  — підставою для розірвання контракту.

Поряд з більшою відповідальністю оновлені варіанти контрактів нададуть ректорам управлінську автономію. 

Зокрема, йдеться про надання їм права самостійно призначати заступників, керівників факультетів та інститутів за результатами конкурсного відбору на контрактній основі. 

Новації у системі управління торкнуться також роботи колегіальних та інших органів. 

План змін передбачає виключення невластивих управлінських функцій з повноважень вчених рад та створення альтернативних – регіональних та інституційних наглядових рад вишів. 

Вони мають стати органом засновника вишу, який формуватиметься із представників держави, бізнесу та громадськості.

Одним із завдань Наглядових рад стане моніторинг та аудит економічної діяльності ЗВО після виходу з статусу бюджетної установи.

Окремо в концепції виписані інструменти для освіти дорослих.

Вишам пропонують присвоювати освітні кваліфікації за результатами неформальної та інформальної освіти, а також впровадити гнучкий механізм бюджетного фінансування другої вищої освіти.

life.pravda.com.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

25 грудня 2019р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*