На будинок Фінцицького чекає велика реставрація

Так, велика реставраційна робота вже незабаром може початися на фасаді пам’ятки місцевого значення – будинку, в якому проживав мер міста Мігай Фінцицький. Цей красивий будинок у кінці вулиці Духновича багато хто з містян і туристів знає і впізнає за чудовою ліпниною – маскаронами у вигляді жіночих голів. Є припущення, що ці маскарони створив відомий скульптор Янош Петрідес. Багато років ця будівля була домом старости Ужгорода Мігая Фінцицького, котрого ще називають найпопулярнішим мером міста, бо обирали його на цю посаду двічі, всього ж він керував Ужгородом 16 років. За даними архіву КП «Архітектурно-планувальне бюро м.Ужгорода» (колишнього БТІ), ця будівля була зведена у 1905 році. Її близнюк, розташований поруч, на вулиці Духновича, 25, дещо старший – зведений у 1929 році.
Нещодавно будинок Фінцицького змінив власника, і тепер новий господар хоче привести старовинну будівлю до ладу. На розгляд обласної консультативної ради з питань охорони культурної спадщини його представник подав паспорт опорядження фасадів, за яким передбачається провести доволі масштабні роботи. Перш за все фасади будівлі потрібно підсилити, бо через усю споруду нині проходить велика вертикальна тріщина. Фахівці, котрі оглядали старі вікна, запевнили, що не зможуть їх відреставрувати, тому їх замінять дерев’яними копіями. Черепична покрівля теж підлягає заміні, маскарони відреставрують, а колір фасаду збережуть схожим на нинішній.
У членів консультативної ради все ж знайшлися кілька зауважень, зокрема вони висловилися категорично проти запропонованої добудови невеличкого бокового тамбуру на місці нинішніх сходів та розширення вікна на бічному фасаді. Проєктанту також запропонували вивчити архівні матеріали на предмет того, яким матеріалом був покритий дах житлового будинку. Усі ці зауваження він має взяти до уваги при розробці проєкту та показати його на наступному засіданні консультативної ради.
Будинок Фінцицького на фото 70-х років з архіву Андрія Куруца
Великий ремонт фасаду чекає незабаром і на будівлю міської дитячої лікарні на вулиці Бращайків, 6. Розробник паспорта опорядження фасаду – управління капітального будівництва Ужгородської міської ради – пропонує утеплити фасад будівлі мінеральною ватою, замінити на склопакети старі вікна (95% вікон вже замінені, решту хочуть замінити зараз), пофарбувати утеплений фасад. Але до уваги знову не взяли плани з внесення будівель Малого Ґалаґова до переліку об’єктів світової культурної спадщини. Члени консультативної ради нагадали, що будівля лікарні є унікальним для Ужгорода прикладом архітектурного стилю баугауз, до того ж зараз готується до надання статусу пам’ятки архітектури місцевого значення, а на пам’ятках проводити утеплення фасадів заборонено.
Також члени ради звернули увагу присутніх на той факт, що керівництво лікарні раніше вже проводило самовільні втручання у вигляд споруди, зокрема були вибиті склоблоки та частково замуровані віконні пройми. Аби повернути будівлі, яка може увійти до списку об’єктів світової культурної спадщини, цілісність та оригінальний вигляд, замовнику робіт рекомендували відновити склоблоки, відмовитися від утеплення мінватою, зберегти вигляд цоколю, а в майбутньому, при заміні вікон, врахувати необхідність встановлення дерев’яних зі збереженням пропорцій та геометрії вигляду.
Загалом до питання номінації Малого Ґалаґова до списку ЮНЕСКО під час засідання ради поверталися не раз. Нині при обласній адміністрації створена і активно працює робоча група, члени якої вже визначили список об’єктів, які мають увійти до ареалу Малого Ґалаґова в якості пам’яток культури. Наступним кроком має стати кропітка наукова робота з виготовлення історичної довідки та фотофіксації кожного конкретного об’єкту. На основі цієї роботи будівлі будуть внесені до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, який буде затверджений розпорядженням голови ОДА. Цей процес буде відбуватися поступово і може зайняти багато часу, оскільки наукова робота фінансуватиметься, скоріше за все, балансоутримувачем будівель.
До Міністерства культури керівництво ОДА закликали члени ради звернутися і зі ще одним проханням – не давати дозволів на реконструкцію будівель в історичній частині Ужгорода без позитивного висновку консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Приводом для цього став останній приклад – вибиті замість вікон вітрини на пам’ятці архітектури місцевого значення на Православній набережній, 2. На останньому засіданні члени ради мали багато зауважень і дали власникам можливість трохи відкоригувати цей проєкт. Однак вони пішли іншим шляхом – отримали погодження Міністерства культури, що дозволило їм законним шляхом зробити вітрини замість вікон у приміщенні кафе на першому поверсі.
Наостанок же члени ради заслухали інформацію про те, як реалізовується проєкт реставрації Невицького замку. Наразі вдалося отримати позитивний висновок експертизи на проєктно-кошторисну документацію, а вже на початку наступного року обласне управління капітального будівництва оголосить тендер на проведення робіт безпосередньо у замку. Вже зараз відомо, що роботи ці потребуватимуть додаткового фінансування, адже виділили на них 9 мільйонів гривень, тоді як потрібно щонайменше 10 мільйонів.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: Олександр Духнович
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів