Дерев’яні церкви Карпат покажуть усьому світові: в Ужгороді презентували унікальний проєкт

Дерев’яні церкви Карпат покажуть усьому світові: в Ужгороді презентували унікальний проєкт
Два десятки дерев’яних церков Карпат потрапили до поля зору проєкту «Дерев’яні церкви – приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат», з них половина – на території Закарпатської області, решта – в Польщі. Церкви мають відфотографувати і всю фотобазу викласти на одному ресурсі. Усі світлини будуть в широкому й вільному доступі, аби всі бажаючі могли їх використовувати. Вірніше, не так: аби всі бачили, які унікальні пам1ятки архітектури досі знаходять в Карпатах…

 

Реалізує проєкт Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради. У рамках проєкту «Дерев’яні церкви – приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат» (в межах програми CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine 2014-2020), 24 січня 2020 р. відбулася стартова конференція проєкту.

Як відзначив директор АРР «Закарпаття» Михайло Данканич, ідея розробки саме такого проєкту виникла в нього під час спілкувався на одній конференції в Польщі з польським дослідником, який розповів, чим регіон Карпати цікавий для європейців. «За його словами, дві речі цікавлять європейських туристів у карпатському регіоні: перша – наша традиція, культура, а ось друга – дерев’яні церкви. Чому так? Бо в Європі є старіші замки, ніж у нас, краще збережені ліси, є низка інших цікавих моментів, а ось дерев’яних церков немає, там подібного не будували (зводили кам’яні). Це наша фішка. Але ми десь недооцінюємо це багатство, бо ми його бачимо щодня, звикли до цього. Тому ми вирішили, що цей проєкт має гарні перспективи, ми зможемо зробити промоцію дерев’яним церквам Карпат», - відзначив М. Данканич.

Так і був розроблений проєкт і наразі вже триває його втілення. Період реалізації проєкту 12 місяців, загальна кошторисна вартість - 59,9 тис євро

Менеджер Наталія Радівілова розповіла, що для проєкту відібрали 20 церков, з них 10 – у Закарпатті, 10 в Польщі. За проєктом, на конкурсній основі були відібрані 5 фотографів, які мають завдання відфотографувати відібрані церкви з усіх сторін, всередині, а також через призму власного мистецького бачення. Відтак усі світлини будуть зібрані на одному ресурсі (за планом, їх має бути 400), і всі бажаючі зможуть ними користуватися. Відбудуться за фактом дві виставки фото – в Закарпатті та в Польщі.

Також у рамках проєкту заплановані майстер-класи для утримувачів церков, «бо часом недбале ставлення до цих об’єктів призводить до їхньої руйнації…»

Відібрані на Закарпатті церкви: 

  • Церква Святого духа на Воловеччині, збудована у 18 столітті.
  • Церква Успіння Святої Богородиці, с. Новоселиця, найменша церква готичного стилю на території Закарпаття.
  • Церква Святого Михайла – на території музею архітектури і побуту в Ужгороді, 1707 року (відома ще як шелестівська).
  • Церква Святого духа в с. Колочава.  
  • Вознесінська церква в с. Ясіня, одна й найдосконаліших церков на всій Гуцульщині, внесена до реєстру спадщини ЮНЕСКО.
  • Церква Святого Михайла, с. Ужок – візитівка Закарпаття, що також з 2013 внесена до списку спадщини ЮНЕСКО.
  • Миколаївська церква, с. Данилово, взірець мараморошської готики. Унікальна своїм шпилем заввишки 14 метрів.
  • Церква Святого Василія в Лікіцарах на Великоберезнянщині.
  • Церква Святого Миколая. с. Середнє Водяне.
  • Миколаївська церква в с. Гусний, Великоберезянський район. Церква дуже маленька, але досі діюча. У ній є навіть ікона Золтана Шолтеса.

У резерві дві церкви (у разі, якщо з певних причин церкви попередні не буде змоги опрацювати):  

  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострино, Великоберезнянський район.
  • Церква Івана Хрестителя, Сухий, Великоберезнянський район.

Чому саме фото?

За словами організаторів, церкви вже дуже старі, а в якому стані вони будуть за кілька років? «Ми хочемо зберегти їх створити станом на 2020 рік».

Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

24 січня 2020р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів