Збільшено державну соціальну допомогу на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
24 грудня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1101 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 січня 2020 року підвищено розміри державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування із 2 до 2,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, а для дітей з інвалідністю – з 2 до 3,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.
При цьому у разі, коли дитині-сироті або дитині, позбавленій батьківського піклування виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між встановленим для дитини розміром державної соціальної допомоги та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім'ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).
Максимальний розмір допомоги на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування з 1 січня 2020 року становить: - для дітей до 6 років – 4 447,50 грн. - для дітей від 6 до 18 років – 5 545 грн. - для дітей від 18 до 23 років (за умови навчання) – 5 255 грн.; - для дітей з інвалідністю до 6 років – 6 226,50 грн. - для дітей з інвалідністю від 6 до 18 років – 7 763 грн. - для дітей з інвалідністю від 18 до 23 років (за умови навчання) – 7 357грн. Крім того, збільшено розмір грошового забезпечення батькам – вихователям і прийомним батькам: з 70 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку за кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину до 100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину (з 1 січня 2020 року – 2 102 грн.).
Також з 1 січня 2020 року підвищено розміри допомоги на дітей, які перебувають у сім'ї патронатного вихователя до 2,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, а для дітей з інвалідністю – до 3,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на місяць.
Джерело: департамент соціального захисту населення Закарпатської ОДА
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів