Вчитель з Виноградова піднявся на Говерлу 30 разів та заснував клуб гірського туризму

Вчитель з Виноградова піднявся на Говерлу 30 разів та заснував клуб гірського туризму
Майже 30 підйомів на Говерлу, сходження на всі найвищі вершини українських Карпат та робота в школі. Так розпочалося захоплення горами для Віктора Урсти з Виноградова. Спочатку він ходив у гори лише зі своїми учнями-школярами, згодом до них приєдналися й батьки, а сьогодні Modus Vivendi (від лат. modus — спосіб і лат. vivendi — жити) – відкритий для всіх.

 

Про любов до гір, особливості клубу гірського туризму у Виноградові та цінні поради для мандрівників у інтерв’ю для Varosh.

Далі – пряма мова Віктора Урсти.

Початок та досягнення

Історія створення клубу бере початок у 1991 році. Тоді в серпні ми з моїм товаришем Юрієм Оласом зібралися у вилазку на Полонину Кук. Так і почалася наша спільна робота, проте зараз займаюся цим я.

За майже 30 років існування групи ми декілька разів зійшли всі 6 найвищих вершин українських Карпат. Це були 4 вершини Чорногірського хребта, Говерла та Петрос. Наша група вже пройшла також гори Хустського, Рахівського та Міжгірського району. Важко назвати точну цифру підйомів, але лише на Говерлу ми сходили 27 разів, і це ще не кінець. Також цей рік має бути трохи незвичним у туристичному плані, адже плануємо здійснити перше сходження за кордоном. Це буде вилазка в Нижніх Татрах.

gal-71735

gal-71739

gal-71751

gal-71759

gal-71743

gal-71755

gal-71747

Не існує людей байдужих до гірської краси

Любов до гір живе у кожному з нас, потрібно її лиш розбудити. Бували випадки, коли люди сумнівалися чи сподобається їм. Проте варто було піднятися на вершину, як вони закохувались. Потім вже і самі телефонують, питають коли наступний похід. А ми з цим не баримося, з весни починаємо нові мандрівки. Лише за літо можемо здійснити від 6 до 8 походів, включно з триденними. Йти з ночівлею дуже гарно, в цьому є своя романтика: пісні біля вогнища, запашний трав’яний чай та смачна їжа в казанку. Атмосферу неможливо передати словами.

Коли ми починали, учасниками були тільки учні школи, де я працював. З 2006 року до нас почали приєднуватися і їхні батьки, а зараз Modus Vivendi відкритий для всіх. Пізніше я переконався, що йти в походи можуть і діти. Тому ми запрошуємо побачити красоти Карпат навіть дітей від 4 років. До речі, таких було чимало.

Пригадую, що в минулому році, до мене звернулися учні з Полтавської області, де я починав кар’єру вчителя. Вони відмовилися від випускного і вирішили приїхати на Закарпаття та піднятися на Говерлу. Це прощання зі школою вони навряд чи колись забудуть.

gal-71776

gal-71780

gal-71784

gal-71788

gal-71764

gal-71768

gal-71772

Кожен похід – це нові емоції та враження. Проте є дуже особливі

3 роки тому був похід на гору Манчул. Перед цим мені повідомив хлопець, що на вершині хоче освідчитися своїй дівчині. Підіймалися ми у вишиванках, але про задумане знало буквально три людини. Там таке дійство було, без посмішки згадати неможливо. Ми танцювали, співали, ще й тамада з нами був. Та крім цього 7 пар побралися в нашій групі. Зараз і дітей потроху долучають до походів.

За збігом обставин у нас є нічні сходження. Одного разу підйом на Говерлу вийшов дуже незвичайним. У нас зламався автобус, тож до місця табору ми прийшли опівночі. Намети ставити незручно, тож ми з ліхтарями, гучною піснею та невгамовними розмовами дісталися до вершини близько п’ятої ранку.


Трохи порад для мандрівників та тих, хто лише хоче сходити вершини:

Для тих, хто тільки починаєсходженняв гори раджу відвідати вершини Плотисто та Коротисто. Для новачків вони не будуть важкими у підйомі. Також дуже красива гора Єсенія. Ці вершини я обов’язково рекомендую.

Кожен має побачити вид з вершинигори Піп Іван Марамороський. Словами не передати всю красу. Від цих скелястих гір просто затамовуєш подих. Не менш красива гора Петрос. Це потрібно побачити на власні очі, жодна фотографія не зрівняється зі справжніми емоціями від побаченого.

Важкого підйому немає! Є погано підготована людина. Коли піднімаєшся після довгої перерви, твої ноги звісно не звикли до таких навантажень. Тому сезон сходжень на гори пропоную починати навесні та з невеликих вершин. Також дивує те, що діти деякі вершини долають легше, ніж дорослі.

Не можеш йти – біжи. Цю пораду перевірило на собі чимало людей, і вона діє. Коли людина тривалий час піднімається, то м’язи ніг сильно напружуються, але досить пробігти 10-15 метрів, як ситуація значно покращиться.

Будь готовий до всього. Навіть якщо надворі світить яскраве сонце, в тебе в наплічнику має бути і крем від засмаги, і дощовик, і теплий та змінний одяг. Погода в горах дуже мінлива, тому краще подбати заздалегідь про свій комфорт.

Зручне взуття – запорука вдалого походу. Я всім рекомендую брати взуття, яке буде міцно тримати кісточку ноги. Таким чином ви убезпечите себе від вивихів.

Якщо заблукали. Зараз на допомогу мандрівникам є купа додатків до смартфонів, які не дозволять збитися з шляху, але все ж маю маленьку пораду. Найбільша помилка – йти в горах навпростець. Потрібно весь час йти по хребту і не сходити в улоговину.

Мирослава Леньо, Varosh

Фото: Modus Vivendi

 

17 лютого 2020р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів