«Незручних запитань для мене немає»: ректор УжНУ на зустрічі в студентському просторі «Aura Academica»

РОК, ВИНО І МЕДИЦИНА: ХТО ВІН — РЕКТОР ЯК ЛЮДИНА?

Володимир Смоланка

Для легкого старту і невимушеності розмови модераторка зустрічі, очільниця студпростору Ірина Микулин запропонувала присутнім дізнатися більше про Володимира Смоланку: студенти ставили питання, що стосувалися цікавих фактів із життя ректора. Приміром, з‘ясувалося, що Володимир Іванович не ставить двійок (тепер веде лише лекції, однак не ставив їх і раніше – вважає, що це демотивує студента прагнути більшого), добре розбирається у винах, займався плаванням і полюбляє рок, тож до ректорства його можна було зустріти і на концертах, і на музичних фестивалях – тепер бракує часу.

Каже, що якби був абітурієнтом, то все одно вступив би на медичний в УжНУ. «Я бачу тенденцію серед українських студентів до навчання поза Україною. Але, на жаль, навчання за кордоном не обов‘язково означає якість. Наш університет має переваги, має й недоліки. Але загалом я вважаю, що рівень викладання на медичному факультеті в УжНУ гідний. Так, мене задовільняє рівень викладання не на всіх кафедрах. Проте хочу зауважити: сьогодні все, що стосується дипломів медичного спрямування, не відрізняється від того, що дають студентам у європейських університетах».

Володимир Смоланка вважає: «Ректор не має сидіти на місці і роздавати по 0,25–0,5 ставки. Він має перейматися розвитком університету і робити його максимально сучасним і прогресивним», – саме тому відвідує багато навчальних закладів, аби переймати позитивний досвід колег.

УНІВЕРСИТЕТ МАЄ БУТИ СУЧАСНИМ І КОМФОРТНИМ

Про початок свого ректорства пригадує: «Я був вражений тим, як виглядає 5-й поверх на БАМі, вражений старими стільцями в авдиторіях. Матеріально-технічна база була надзвичайно занедбана. У нас понад 50 будівель на балансі, і ми намагаємося постійно поліпшувати матеріально-технічну базу». І продовжує: «Головна мета діяльності університету – забезпечення навчання на високому рівні: сучасні освітні програми, сучасні умови, сучасні викладачі, сучасна база для дозвілля, зменшення дистанції між студентами і викладачами. Щотижня я підписую угоди про студентські обміни та академічну мобільність – для нас важливо, щоб студенти могли набиратися досвіду, в тому числі й за кордоном».

Студентам «болить» і гуртожиток, питали, коли тут поремонтують санвузли. Володимир Смоланка каже: «Не так давно ми відремонтували в гуртожитку через співфінансування з угорцями 5-й і 6-й поверх. Звісно, будемо це продовжувати. Запланували 7 мільйонів, щоб відремонтувати всі санвузли, – мали намір це питання закрити минулого року. Вже відремонтували стояки. Але наше Міністерство оголосило конкурс на оптимізацію теплозбереження університетів. Це програма, яка фінансується Європейським інвестиційним банком під гарантії держави і співфінансується університетом. Нині це 5 мільйонів євро: мільйон дає університет, решту дофінансовують. У 2012 році було відібрано 7 університетів за незрозумілими для нас критеріями. Тоді грошей ніхто не отримав. Тепер запланували дообрати ще 7 університетів на конкурсній основі, і до цих переможців з-поміж 130 університетів потрапили і ми — завдяки тому, що завбачливо зробили терміновий енергоаудит університету. Що це означає? Ми запропонували два навчально-лабораторних корпуси на БАМі і 4 гуртожиток. Вони будуть утепляти дах, зроблять нове підведення труб, запустять систему вентиляції, і обов‘язковим пунктом є ремонт усіх санвузлів, замінять вікна, деякі радіатори. Через це запланований ремонт санвузлів довелося перекласти, аби не витрачати гроші на те, що буде зроблено у рамках цієї програми. В ідеалі проект почне реалізовуватися восени цього року».

Ректор також відзначив систему розподілу асигнувань для університетів: «Тепер призначають більше фінансування для тих навчальних закладів, що мають найкращі показники за певними індикаторами.

Ми отримали 114% фінансування — майже на 22 мільйони гривень більше. Тож маємо гроші на розвиток університету». Однак зауважує, що УжНУ розслаблятися не планує – в університеті розуміють, що індикатори з року в рік можуть змінюватися, а тому потрібно бути успішними в усіх напрямках, а не вибірково.

Студенти висловили бажання відновити старий спортзал у гуртожитку. Володимир Смоланка ідею підтримав і запропонував звертатися з пропозиціями в ректорат.

А ще ректор анонсував масштабну реконструкцію холу головного корпусу, де планують зняти стіну, продовжити коридор і з‘єднати два корпуси.

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА УНІВЕРСИТЕТ У СМАРТФОНІ

Насамперед поговорили про ідею формування навчальних груп за успішністю. За словами Володимира Смоланки, її одразу відкинули: «Суть Болонського процесу в тому, щоб створювати високу конкуренцію у підгрупах. Так, створення сильних груп – це дуже добре. Але для слабших студентів це великий мінус. Все ж таки сильні студенти позитивно впливають на тих, кому навчатися важче».

Диджиталізація дійшла й до УжНУ: «У цьому семестрі на медичному факультеті N2 запроваджумо електронний щоденник. Всі оцінки тепер будуть у відкритому доступі. Оцінки зможуть подивитися студенти, їхні батьки. Це пілотний проєкт. Із вересня сподіваємося запровадити це на всіх факультетах. Кінцева мета — зробити особисті кабінети, такий собі університет у смартфоні. В особистому кабінеті також буде можливість фідбеку від викладача щодо виконання завдання, доступ до курсів лекцій, презентацій, тем практичних занять. У моїх планах зробити це з 2021–22 навчального року».

Інша річ — оцінювання викладачів, про яке то тут, то там говорять студенти. Ректор підтвердив такий намір: «Я маю власний досвід роботи з оцінюванням викладачів. Це дуже хороша система, яка дозволяє покращувати роботу педагога. На медичному факультеті цього навчального року ми провели опитування студентів, вони виставляли оцінки за чотирма критеріями: знання предмета, вміння викладання, об’єктивність оцінювання і ставлення до студента. І за підсумком вивели рейтинг. Великих несподіванок для мене не було. Якщо у викладача низький рейтинг, то звільнити його не можна, але декого ми відлучили від оцінювання модулів».

«Ми розуміємо, що можуть бути ситуації, коли студенти даватимуть негативну оцінку хорошим викладачам навмисно – через особисті образи. Але цих випадків буде не так багато, вони суттєво не вплинуть на ситуацію. Загалом оцінка об‘єктивна. Це приклад для інших викладачів кафедри. Мій принцип — помічати хорошого, а не карати поганого. Тому для високопрофесійних викладачів у нас є система стимулів, що підкріплена фінансово. Опитування студентів матиме дедалі більше значення. Університет існує для студентів. Студент є тим, навколо кого має крутитися університет», — переконує ректор.

Розробку додатку для університету планують довірити як бакалаврську чи магістерську роботу студентам-айтівцям.

БОРОТЬБА З ХАБАРНИЦТВОМ

«Чи є хабарництво? Я знаю, що є. Одне із завдань моєї діяльності — її викоренити. У Європі такого нема давно. Так, у нас є випадки. Ба більше: коли ми проводили анкетування на медичному, там були примітки із цифрами. На жаль, нема механізму звільнення за хабарництво, якщо не впіймано на гарячому. Але ми можемо відсторонити від оцінювання, повпливати бесідами. Ми хочемо фідбеку від студентів. І не варто його сприймати як донос. Нечисті на руку люди не мають працювати в університеті. Викладачі попереджені. Але є ситуації, коли студенти пропонують гроші, а не викладачі вимагають. І здебільшого йдеться про слабких студентів. А що казати про ситуації, коли діти говорять батькам, ніби без грошей у викладача не скласти. А потім ці гроші прогулюють. В університеті є дві скриньки довіри, куди можна писати про випадки корупції, одна з них у ректораті», — сказав Володимир Смоланка.

Після офіційного завершення зустрічі спілкування продовжили в неформальній обстановці. Наступне кавування відбудеться вже в березні.

Ксенія Шокіна

  Надіслати другу