Ківіскі й ківовиця: у Закарпатті експериментують з крафтовим алкоголем із ківі

Закарпатський біолог-селекціонер Генрих Стратон понад 20 років тому вивів морозостійкий самозапильний сорт ківі, який витримує температуру до -30 ? С, й чудово плодоносить у нас. Певна частина ківі спрямовується на переробку: джеми, соки, сиропи. А можна ж спробувати і щось міцне, пише Varosh.
«Я подумав, а чому би у Закарпатті не мати ще один продукт з високою міцністю, від якого вранці не болітиме голова», — жартома мовить Генрих.
Так і виникла ідея ківовиці, а відтак і ківіскі.
фото Сергія Гудака
Як робиться ківовиця? Дозрілі плоди розминаються, подрібнюються до консистенції джему, далі маса виброджує у діжці. Поступово природні дріжджі на шкірці плодів перетравлюють природний цукор ківі. Після бродіння відбувається процес дистиляції, відтак отримується продукт високої міцності — ківовиця.
«Я розводжу джерельною водою до міцності 50-52 градуси. Саме за такого градусу найкраще відчувається аромат, смак ківі».
Якщо ківовицю налити в діжку, то за рік вона наповниться кольором, ароматом, насиченістю віскі. Тільки це не класичний віскі з зерна, а фруктовий. Відтак і зветься ківіскі. Генріху цікаво експериментувати, мовляв, що ще можна одержати з ківі. Проте не планує потужно розвивати ідею напоїв, радше було би цікаво налагодити співпрацю: селекціонер надає саджанці ківі та власне ідею, а компанія, яка професійно займається алкоголем, могла би втілити ідею.
До речі, вже незабаром відбудеться камерна презентація ківовиці. Можливо, вона буде публічною, тоді ми неодмінно опублікуємо анонс.
До теми
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
До цієї новини немає коментарів