Ківіскі й ківовиця: у Закарпатті експериментують з крафтовим алкоголем із ківі

Закарпатський біолог-селекціонер Генрих Стратон понад 20 років тому вивів морозостійкий самозапильний сорт ківі, який витримує температуру до -30 ? С, й чудово плодоносить у нас. Певна частина ківі спрямовується на переробку: джеми, соки, сиропи. А можна ж спробувати і щось міцне, пише Varosh.
«Я подумав, а чому би у Закарпатті не мати ще один продукт з високою міцністю, від якого вранці не болітиме голова», — жартома мовить Генрих.
Так і виникла ідея ківовиці, а відтак і ківіскі.
фото Сергія Гудака
Як робиться ківовиця? Дозрілі плоди розминаються, подрібнюються до консистенції джему, далі маса виброджує у діжці. Поступово природні дріжджі на шкірці плодів перетравлюють природний цукор ківі. Після бродіння відбувається процес дистиляції, відтак отримується продукт високої міцності — ківовиця.
«Я розводжу джерельною водою до міцності 50-52 градуси. Саме за такого градусу найкраще відчувається аромат, смак ківі».
Якщо ківовицю налити в діжку, то за рік вона наповниться кольором, ароматом, насиченістю віскі. Тільки це не класичний віскі з зерна, а фруктовий. Відтак і зветься ківіскі. Генріху цікаво експериментувати, мовляв, що ще можна одержати з ківі. Проте не планує потужно розвивати ідею напоїв, радше було би цікаво налагодити співпрацю: селекціонер надає саджанці ківі та власне ідею, а компанія, яка професійно займається алкоголем, могла би втілити ідею.
До речі, вже незабаром відбудеться камерна презентація ківовиці. Можливо, вона буде публічною, тоді ми неодмінно опублікуємо анонс.
До теми
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Закарпатський поліцейський із позивним «Сіті»: від страху до майстерності – історія молодого оператора дронів на фронті
До цієї новини немає коментарів