Ужнівський айтівець став членом Національної спілки письменників України
Приємна звістка надійшла нещодавно з Національної спілки письменників України: ще один викладач Ужгородського університету поповнив лави цієї поважної організації.
Доцент кафедри інформаційних управляючих систем і технологій Василь Лавер з 2013-го почав викристалізовувати власний стиль у жанрі горору. Спочатку його твори друкувалися у збірках «Після опівночі», «Підвал», «Ліс» та сплатерпанк-збірці «Свині». Згодом його прозу друкували в альманаху закарпатської спілки письменників «Літературне Закарпаття». Рівно рік тому Василь презентував збірку власних оповідань «У тіні Ердеґа».
Активна письменницька робота Василя Лавера не залишилася непоміченою, його впізнаваний «фірмовий» стиль заслужив позитивної оцінки в середовищі українських літераторів, які радо прийняли колегу до лав Національної спілки письменників України.
Василь Лавер постійно друкується в провідних наукових журналах та їздить на наукові стажування за кордон, активно реалізує себе в різних творчих напрямках: співає в університетській хоровій капелі «Боян», є гітаристом місцевих музичних гуртів «Обрій» та «The Symbioz», ну і збагачує українську літературну прозу в жанрі горору.
Побажаємо нашому молодому колезі продовжити поступ у різних творчих напрямках і радувати нас плодами своїх творчих трудів!
За інформацією завкафедри інформаційних
управляючих систем та технологій, доцента Олександра Міци-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів