На Закарпатті відновлять Державну санітарно-епідеміологічну службу?

Рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо негайного відновлення Державної санітарно-епідеміологічної служби України» ухвалено на позачерговій сесії Закарпатської обласної ради, яка відбулася 18 березня ц.р. Як зазначали крайові обранці, це потрібно для запобігання виникненню критичних й невідворотних ризиків поширення масових інфекційних і неінфекційних захворювань (зі значним зростанням смертності) серед населення України. Ухвалене рішення скерували до Кабінету Міністрів України.
«Систему Державної санітарно-епідеміологічної служби України було реорганізовано за постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 шляхом створення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Постановою КМУ від 29 березня 2017 року № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» повторно ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу.
Також слід зазначити, що у 2013 році були ліквідовані без правонаступництва всі районні, міські, районні у містах, обласні, Київська та Севастопольська міські, Кримська Республіканська санітарно- епідеміологічні станції, а також Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України. За статутами всі ліквідовані СЕС були закладами охорони здоров’я. Відтак при їх ліквідації була грубо порушена частина третя статті 49 Конституції України.
Усе це створює критичні й невідворотні ризики поширення масових інфекційних та неінфекційних захворювань (зі значним зростанням смертності) серед населення України через протиправну ліквідацію законних механізмів реагування на них.
Тому наполегливо просимо вжити заходів із невідкладного прийняття державницьких рішень щодо відновлення Державної санітарно-епідеміологічної служби України, а також міських, районних та обласних санепідстанцій», – наголошується у звернені.
Пресслужба облради
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів