Розбійницькі скарби

Упорядник тому Юрій Винничук не лише зробив цікавий вибір, включивши до збірки дійсно найкращі казки на цю тематику, а й відредагував тексти, адаптувавши їх до читання сучасними дітьми. Казки також поділено на декілька тематичних розділів, що значно зручніше, ніж розташування в алфавітному порядку, як у двох інших книгах. Цікавою ідеєю є й додаток із літературних казок авторства Івана Наумовича, Марка Вовчка, Миколи Погідного.

“Казок та легенд, пісень і балад про розбійників створено в Україні дуже багато, але найбільше – в Карпатах, – зазначає упорядник у передмові. – Саме тут розвинувся потужний опришківський рух, який тривав від початку ХVІ століття (першу згадку про опришків датовано 1529 роком) до наших часів. Останніми опришками, яких оспівав народ у піснях і легендах, вважають Миколу Шугая й Ілька Липея на Закарпатті, Андрія Чайківського на Покутті. Усі вони загинули у 1930-х. Однак і після Великої Вітчизняної війни в 1945-1950-х роках у Карпатах зустрічалися народні месники, такі, як легендарний Пімста.

Ставлення народу до розбійників у різних казках різне. В одних випадках вони люті, підступні та жорстокі, в інших – добрі й зовсім не страшні. Часто народна симпатія помітна саме на боці розбійника, який збиткує над паном або мстить за народні кривди. Одним із перших ро-
збійників, зафіксованих у народній пам’яті, був казковий Соловей-розбійник, якого переміг Ілля Муромець. Але якщо говорити про опришків, то народ тут беззастережно на їхньому боці, хоч і не всі вони були настільки позитивні. Близько до опришків стоїть легендарний Кармелюк, про якого написано більш ніж два десятки повістей, романів і п’єс (Марко Вовчок, Михайло Старицький, Володимир Канівець). За кількістю художніх творів Максима Кармелюка випереджає лише Олекса Довбуш (Юрій Федькович, Гнат Хоткевич, Володимир Гжицький, Богдан-Ігор Антонич). Про Миколу Шугая написали романи чеський письменник Іван Ольбрахт та угорський – Бела Іллеш, а перед війною чехи зняли фільм за романом Ольбрахта. Про опришка Тараса Бараболю створив роман австрійський письменник Карл-Еміль Француз (1882), Ілька Липея оспівали в романах Василь Гренджа-Донський (1936) та Аркадій Пастушенко (1973)”.

Наталка Сняданко

 

14 липня 2006р. -->