Невицький замок – ще одне диво Закарпаття

З його стін можна було контролювати вихід з Ужанської долини, по якій проходив торгівельний шлях з Угорщини через Ужоцький перевал в Галицько-Волинське князівство й Польщу.

Якщо вам закортить побачити його – сідайте на електричку в Ужгороді, а вже через 15-20 хвилин будете біля села Невицького. Через старенький підвісний місток пройдете на інший бік річки Уж, а потім по хвилястій доріжці – на самий верх гори.

Будівники замку вміло використовували вулканічний пагорб й створили на його вершині потужне для свого часу фортифікаційне укріплення. Тут розташувалися замкові споруди й система укріплень, яку утворювали вали, рови й стіни з баштами. Зовнішній вал напівкругом охоплював замок, за яким виритий глибокий рів, далі розташований внутрішній вал, на якому зведена кріпосна стіна з чотирма баштами, які розташовані на відстані 30-40 м одна від одної...

Перші письмові згадки про Невицьке відносяться до кінця ХІІІ століття. Тоді ж ймовірно й починається зведення на місці земляних укріплень дерев’яної фортеці. В 1279 році угорський король Ласло IV дарує землі Ужанського комітату одному з трансільванських воєвод – Фінті Обо. Його нащадки володіли замком до початку ХIV ст. й значно зміцнили його. Але вв’язались в міжусобну боротьбу за угорський королівський трон і в 1317 році були змушені тікати на територію Галицько-Волинського князівства.

Правити угорськими володіннями став Карл І Роберт, а Невицький замок переходить у власність Яна Другета – вірного королівського слуги. Оскільки дерев’яний замок суттєво постраждав в міжусобних сутичках, Ян Другет
починає зводити нову муровану фортецю, будівництво якої розтягнулось майже на століття. Була побудована фортеця по типу італійських замків, а Другети володіли замком в Невицькому на протязі декількох століть.

Але представники їх роду часто встрявали в різні чвари, тому Невицьке часто змінювало володарів. За участь у контрреформації й підтримку єзуїтів, Ватикан допомагає Дердю ІІІ Другету стати власником Невицького замку. З цим не змирились протестантські трансільванські князі й війська Дердя ІІ Ракоці в 1644 році захоплюють Невицьке. Замок був зруйнований й з того часу більше не відновлювався.

На протязі декількох століть замок продовжував руйнуватись. Ще у 30-ті роки ХХ століття на стіні північної частини замка можна було побачити залишки фресок. Зараз від тих фресок не залишилось й сліду. У 1920-х Ужгородський туристичний клуб установив дерев’яний дах на його вежі, а 1967-68 рр. "Укразахідпроектреставрація" здійснила консервацію пам’ятки.

Утім, Невицький замок, незважаючи на напівзруйнований стан, залишається одним з найцікавіших замків Закарпаття. Археолог Олександр Дзембас уже 15 років досліджує цю унікальну пам’ятку Закарпаття. У 1991 році я, після закінчення першого курсу істфаку Ужгородського університету, поїхав сюди на практику. Тут, поруч із замком, мешкали у наметах школярі, які займалися у археологічному гуртку. Почали дослідження з внутрішнього двору. Всю територію розбили на квадрати, і кожний з нас мав свою ділянку роботи. Працювали повільно, лопатами. Землю просівали, аби жодної деталі або шматка кераміки не було втрачено. Вже у перші дні почалися цікаві знахідки і ми раділи ним неймовірно. Хоча ніякої антикварної цінності вони не мали, але кожна монета, кожна дрібниця вікової давнини допомагала історикам відшукати відповіді на деякі спірні питання...

І хто не був у Невицькому багато років, то вже не зможе упізнати цей старовинний замок. Зараз тут розкрито рів навколо кріпосних стін, виявлено п’ять ліній оборони, розчищено територію всередині самого замку, зібрано велику кількість каменю, який піде на нарощування поруйнованих стін. А ще зроблено сотні археологічних знахідок — особливо багато у рові і в замковому колодязі. Останній використовувався колись як вигрібна яма. Все непотрібне скидали саме туди. Від цього стояв жахливий сморід, тому тричі колодязь засипали піском. А для археологів колодязь виявився справжнім скарбом. Там знайдено було понад 50 різноколірних кахляних плиток з різними зображеннями. На одній із плиток здогадне міститься портрет одного з графів Другетів, котрі володіли цим замком. Унікальною знахідкою стала також верхівка татарсько-монгольської стріли. А це стало аргументом на користь того, що замок було збудовано ще до нашестя хана Батия.

Для археологів дуже цікавою знахідкою стали два персні. Перший знайдено в пласті ХV-XVI ст., другий — в шарі XIII—XIV ст. Обидва вражають художньою досконалістю, в один перстень вставлено камінь гірського кришталю, а другий — з печаткою у вигляді подвійного хреста.

Зібрана також велика кількість уламків зброї: окремі деталі лицарських лат, а отже, володарі замку мали високий соціальний статус. Уціліли гарматні ядра з каменю, знайшли фрагмент булави, яка мала не бойовий характер, а слугувала символом влади.

Цікавий замок і тим, що тут вже у середньовіччі працював водопровід. Спочатку тут спорудили колодязь-резервуар. Але вода швидко псувалася, і під час облоги люди потерпали без неякісної води. Тому згодом, коли спорудили зовнішній замковий рів, була зроблена спроба підведення води під природним тиском. Вода заповнювала рів і забезпечувала захисників замку. Але ворог міг розвідати джерело і просто перекрити воду. Про цю ситуацію свідчить документ, в якому говориться, що в 1602 році замок взяли облогою саме завдяки тому, що перекрили до нього водопостачання. Отож після цього господарі збудували колодязь у центральному замковому дворику, він зберігся і до наших днів...

А нещодавно стало відомо, що португальський архітектор Антоніо Кастел-Бранко вирішив допомогти відреставрувати Невицький замок, що опинився сьогодні під загрозою руйнування. За оцінками експертів, реставрація може коштувати понад 10 мільйонів євро. Гроші науковець шукатиме в Євросоюзі, і вважає, що справа ця термінова. Він каже, що якщо терміново не реставрувати пам’ятку — її можна втратити.

Проблема є тільки одна — умови отримання подібних грантів передбачають, що частину фінансування бере на себе держава, без цього в Європі грошей не дають. А держава наразі замість того, аби вкласти гроші в реставрацію пам’яток історії пропонує приватизувати замки. Пан Антоніо категорично проти того, аби замки передавали у приватну власність й влаштовували там готелі та ресторани. За його словами, у Португалії лише 4 % замків перебувають у приватній власності, при цьому відреставровано 95 % усіх замків країни.

“Архітектурний стан пам’ятки досить складний. Стан об’єктів аварійний і, навіть, небезпечний для відвідування туристів”, — зазначає О. Дзембас. Хоча у вихідні дні замок приймає, щонайменше, 500 відвідувачів. Проте така популярність на користь споруді не йде – все руйнується, а коштів на утримання пам’ятки архітектури у бюджеті немає. За останні роки на замок не виділялося ні копійки.

Історик Йосип Кобаль також впевнений, що замки Закарпаття не можна ні в якому випадку приватизовувати, найкращий вихід – це консервація. Адже при реставрації, без залучення фахівців, знову багато цього буде просто втрачено назавжди.

Науковець пропонує йти по європейському шляху. “Немає сенсу і відбудовувати замки. Для цього немає документальних планів, ніхто не знає як він виглядав у минулому. Замки треба законсервувати, зате побудувати навколишню інфраструктуру. Підвести нормальну дорогу, зробити павільйон поруч, де показати історію замку, продавати сувеніри, тобто залучити його до туристичних маршрутів. Можна зробити чудове “золоте кільце” по замкам Закарпаття, якого у нас поки що немає. Але якщо у замках почнуть робити ресторани, то для культури і історії вони будуть втрачені назавжди...”

http://www.highway.com.ua/art.php?id=16601

 

10 серпня 2006р.