Заготівля майбутнього лісу: у Карпатах лісівники зібрали понад 1100 кг насіння бука

Перш ніж зібрати насіння з поверхні землі, попередньо розчищають місце майбутнього збору. Відтак насіння згрібають у купи, які потім перетрушують на решетах, щоб відділити горішок від домішок. Щоб остаточно відділити неякісні екземпляри, лісівники використовують простий метод: насіння занурюють у воду, і неповноцінні горішки спливають на поверхню.
«Букові горішки збираємо вручну після їх опадання. Кожен етап заготівлі потребує особливої уваги. В урожайні роки з гектара чистих букових насаджень можна зібрати в середньому 200–300 кг насіння. Це справа непроста і потребує значних трудових затрат. Проте саме від якості насіння залежить успіх лісовідновлення в Карпатах і стан майбутніх поколінь букових лісів», – розповідають лісівники Свалявського надлісництва, у якому зібрали майже 240 кг букових горішків.
Цьогоріч лісівники Карпатської філії планували зібрати 600 кг букового насіння, та, зважаючи на гарну врожайність, яка для бука буває раз на 3–5 років, вдалося заготовити майже 1200 кілограмів.
Після збирання насіння ретельно висушують і фасують у ящики. Зберігають його у прохолодних приміщеннях із вологістю не вище 60–65%. Частину букового насіння залишають на довготермінове зберігання у спеціальних приміщеннях із регульованим температурним режимом. Так формують запас на неврожайні роки, щоб забезпечити стабільний процес лісовідновлення. Іншу частину заготовленого насіння відправляють на лісонасіннєву станцію. Там здійснюють його аналіз, визначають усі показники якості та видають посвідчення про кондиційність – документ, який підтверджує, що насіння придатне для вирощування посадкового матеріалу.
Філія "Карпатський лісовий офіс"
До теми
- Посол Федір Шандор — про українські школи у Будапешті, відкриття скульптури Лесі Українці і співпрацю з угорськими волонтерами
- Чотири роки з дня повномасштабного: історія адаптації ветерана
- «Встав, одягнув – і пішов жити далі». Гвардійський офіцер – про фронт, поранення і життя після протезування
- «Ми не просто лікуємо сьогоднішні стани – ми будуємо кардіологію майбутнього», – очільниця Закарпатського кардіоцентру Ірина Котлярова
- «Просто рятувальник»: історія закарпатського ДСНС-ника Володимира Ходанича
- Перед полоном замовив дружині квіти на день народження. Маріупольці В’ячеслав та Валерія Кучковські про те, як зберегти любов під час війни
- Girls Leadership Academy 6.0 / Академія лідерства для дівчат 6.0: закарпатські дівчата можуть взяти участь у проєкті!
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка

До цієї новини немає коментарів