УНІКАЛЬНЕ ВИДАННЯ НА ЗАКАРПАТТІ
Не лише на Закарпатті, але й взагалі по Україні небагато виходить якісних спеціалізованих видань на театральну тематику. Однак, нещодавно в Ужгороді побачило світ унікальне видання – "Майстри Закарпатської сценографії XX сторіччя". Автором майже 200-сторінкової книги виступив Олег Зайцев, директор Закарпатського обласного художнього музею ім. Й.Бокшая.
Хоча наклад невеликий, всього 300 примірників, його уже встигли розподілити між бібліотеками області. До того ж, частину тиражу закупила Катерина Ющенко для свого фонду. Як зазначено в анотації, книга призначена для мистецтвознавців, музеєзнавців, театрознавців, студентів театральних та художніх навчальних закладів, а також усім, хто цікавиться театральним мистецтвом.
Видання складається з двох розділів: перший – це 17 творчих портретів сценографів Закарпаття, які працювали і працюють у театрах краю (Т.Глухова, В.Гресь, О.Кондратюк та інші), а другий – розповідає про виняткову театральну колекцію музею, де представлені твори А.Пономаренко, П.Злочевського, І.Константинової тощо.
Унікальність видання полягає в тому, що це вперше зроблена спроба на основі історико-архівних джерел та періодичних матеріалів розглянути творчі портрети сценографів Закарпаття та представити повну театральну музейну колекцію. Для зручності читання книга має аскетичне оформлення, а також щедро ілюстрована цінними фотоматеріалами, які публікуються вперше.
У вступному слові йдеться, що відколи автор почав вивчати тему Закарпатської сценографії, майже 70% інформації про майстрів-сценографів краю було повністю знищено. Зібрана тематична колекція має непересічну історико-мистецьку цінність, оскільки є єдиним візуальним свідченням функціонування закарпатського театру. Праця може виконувати роль наукового осмислення музейної колекції. Зібрані матеріали є свідченням таланту та мистецької самобутності наших майстрів. Фотографії, замальовки, ескізи, програмки, афіші мають значну цінність, адже вони залишились в одному екземплярі.
Увага до закарпатської сценографії як явища самобутнього з новою силою виникає лише саме зараз, коли відзначається 85-річчя з дня заснування професійного театру на Закарпатті. Написання книги пов’язане з тим, що багато імен уже практично забуті, така ж доля може чекати й на нове, сучасне покоління сценографів. Проблема в тому, що театральних художників не вважали власне "художниками". За всю історію театру на Закарпатті жоден художник-сценограф не отримав почесного звання, тому що вважалося, ніби вони вносять незначний вклад у розвиток українського образотворчого мистецтва. Сподіваємось, з появою подібних видань, а також із пожвавленням інтересу до театральної сценографії, ситуація незабаром зміниться на краще.
Володимир Кузминський
До цієї новини немає коментарів