Запитуєте – відповідаємо: про податок з доходів фізичних осіб

Питання:

Який порядок оподаткування доходу нерезидентів, одержаних від продажу нерухомого майна?

Відповідь:

При вирішеній порушеного питання слід, враховувати наступне.

Статтею 11 Закону № 889 визначений порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна.

Так, відповідно до пп.11.1.1 п.11.1 цієї статті Закону „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 квадратних метрів.

У разі якщо площа такого об’єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об’єкта нерухомого майна.

Згідно з пп.11.1.2 вказаного пункту дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пп.11.1.1 цього пункту, або від продажу об’єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у пп.11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.7.2 ст.7 цього Закону.

У такому ж порядку оподатковується дохід від продажу об’єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до п.7.2 цієї статті ставка податку становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування.

При цьому, абзацом шостим п.11.3 ст.11 Закону встановлено що доходи від операцій з продажу об’єктів нерухомого майна, здійснюваних фізичними особами - нерезидентами, оподатковуються згідно з порядком оподаткування таких доходів, визначеним для резидентів.

З огляду на викладене, дохід, отриманий нерезидентом від продажу нерухомого майна, оподатковується, на нашу думку, в порядку, встановленому ст.11 Закону. При цьому п.1.13 ст.1 Закону визначено, що оподаткування – це порядок, пов’язаний з визначенням об’єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб.

Разом з тим, ставки податку з доходів фізичних осіб визначені статтею 7 Закону.

Так, п.7.3 ст.7 Закону передбачено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної п.7.1 цієї статті, від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп.9.11.3 п.9.11 ст. 9 цього Закону.

Згідно з п.2.1 с.2 Закону платниками податку є, зокрема, нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

При цьому, підпунктами 9.11.1 та 9.11.3 п.9.11 вказаної статті Закону доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Якщо зазначені у пп.9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов’язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів.

При нарахуванні на користь нерезидента доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті застосовується відповідна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходів резиденту.

Питання:

Чи допускається наявність декількох рядків ф. № 1ДФ стосовно одного платника з однією й тією самою ознакою доходу?

Відповідь:

Якщо в звітному кварталі платнику податку надавалися різні податкові соціальні пільги, то заповнюється стільки рядків з однією ознакою доходу, скільки було ознак податкової соціальної пільги.

Крім того, наявність декількох рядків у ф. № 1ДФ допускається у випадку неодноразового прийняття на роботу і звільнення в звітному кварталі з роботи платника податків одним і тим самим роботодавцем.

Питання:

Якій ознаці доходу відповідають ознаки податкової соціальної пільги з Довідника ознак податкових соціальних пільг?

Відповідь:

Оскільки податкова соціальна пільга застосовується лише до доходу, отриманого платником податку у вигляді заробітної плати, то всі ознаки податкової соціальної пільги відповідають тільки одній ознаці доходу — “01”.

Питання:

Який порядок виправлення самостійно виявлених помилок?

Відповідь:

До закінчення терміну подання форми замість раніше поданої подається нова форма. При цьому санкції не застосовуються, а раніше поданий розрахунок скасовується. Нова форма відрізняється від раніше поданої тим, що в правому верхньому кутку нової звітної форми робиться позначка “Х” напроти клітинки “Новий звітний”.

Після закінчення терміну подання розрахунку виправлення здійснюється лише шляхом подання уточнюючого розрахунку, який може бути поданий:

за будь-який звітний період, у якому допущено помилку;

у будь-який час (термін виправлення виявлених помилок законодавством не обмежено).

Раніше подана форма не скасовується. Звітна уточнююча форма відрізняється від раніше поданої позначкою “Х” напроти клітинки “Уточнюючий”.

Питання:

У яких випадках ф. № 1ДФ не подається?

Відповідь:

Якщо податковий агент у податковому періоді не нараховував та не виплачував доходи (не включав їх до складу витрат на оплату праці відповідно до Закону № 334/94-ВР), то податковий розрахунок за такий період не подається.

У разі нарахування доходу його відображення в графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Питання:

За якою ознакою доходу відображати в ф. № 1ДФ суми, виплачені виробнику за сільськогосподарську продукцію?

Відповідь:

Дохід від продажу платником податку сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих для: ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках); ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва (відповідно до вимог пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-ІV), не є об’єктом оподаткування й у разі наявності у платника довідки ф. № 3ДФ, затвердженої постановою № 1063, відображається за ознакою “53”.

Доходи від продажу такої продукції, вирощеної (виробленої) на інших ділянках, нараховані (виплачені) податковим агентом, відображаються за ознакою “14”.

Питання:

За якою ознакою доходу відображається вартість вугілля, безоплатно наданого непрацюючому пенсіонеру?

Відповідь:

Вартість вугілля, безоплатно наданого непрацюючому пенсіонеру (пп. 4.3.15 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-ІV), відображається за ознакою “33”.

Питання:

Чи потрібно і яким чином відображати у ф. № 1ДФ результати річного перерахунку?

Відповідь:

Відповідно до Закону № 889-ІV (пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6) та Порядку № 2035 працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику у вигляді зарплати, а також сум наданої податкової соціальної пільги.

Оскільки результати перерахунку окремим документом не оформлюють, то в податковому обліку вони відображаються у ф. № 1ДФ у складі загальних показників за кожним платником за ознакою доходу “01” із зазначенням відповідної ознаки податкової соціальної пільги.

Питання:

Який порядок заповнення ф. № 1ДФ у разі невиплати заробітної плати?

Відповідь:

Податок з доходів фізичних осіб утримується незалежно від того, виплачує роботодавець нараховану заробітну плату чи ні. Тобто, якщо заробітну плату нараховано, але не виплачено або виплачено частково, уся сума податку має перераховуватися до бюджету в терміни, передбачені законом для місячного податкового періоду (пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-ІV).

Порядок заповнення граф ф. № 1ДФ:

у графі 3а (сума нарахованого доходу) відображається дохід, нарахований фізичній особі за звітний квартал без вирахування податку з доходів і внесків до фондів страхування;

у графі 3 (сума виплаченого доходу) — сума фактично виплаченого доходу в сумі нарахування в поточному кварталі. Якщо заробітна плата виплачується регулярно, то в цій графі відображається сума заробітної плати за 3 місяці поточного кварталу;

у графі 4а (сума нарахованого податку) — сума утриманого податку з доходу в звітному періоді;

у графі 4 (сума перерахованого податку) — сума податку, фактично перерахованого до бюджету.

Якщо заробітна плата нараховується і не виплачується або виплачується нерегулярно, то у графі 3 відображається сума доходу, фактично виплаченого у звітному кварталі, у графі 4 — сума податку, перерахованого протягом звітного кварталу.

Питання:

Як подавати податковий розрахунок на фізичних осіб, у паспортах яких є відмітка про відмову від ідентифікаційних номерів?

Відповідь:

Оскільки інформація про таких осіб не накопичується, то податковий розрахунок на них не подається

Питання:

Чи потрібно подавати ф. № 1 ДФ щодо тих працівників, які у звітному кварталі не

:отримували доходів?

Відповідь:

Якщо податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходів або виплачує їх не всім платникам податку, податковий розрахунок не подають або подають щодо тих платників податку, яким нараховано (сплачено) доходи (пп. 2.2 п. 2 Порядку № 451

 

08 травня 2007р. -->