Шенгенська завіса

Шенгенська угода – це договір "Про відміну паспортного митного контролю між країнами Європейского союзу", первинно підписаний 14 липня 1985 сімома європейськими державами (Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Німеччина, Португалія та Іспанія). Угода вступила в дію 26 березня 1995 року. Угоду підписали в Шенгені, маленькому містечку в Люксембурзі, відповідно, так і назвали зону. Шенген знаходиться поблизу точки сходження кордонів Люксембургу, Німеччини та Франції.

15 березня 2006 ухвалили Шенгенський кодекс про кордони, що змінював Шенгенську конвенцію.

До речі, угода була підписана поза рамками ЄС. В 1990 році ці ж країни підписали нову угоду, в рамках якої запроваджувався спільний прикордонний контроль для осіб із третіх країн, а внутрішній прикордонний контроль між країнами-учасницями угоди ліквідовувався. Було організовано єдиний банк даних прикордонної поліції Шенгенської зони.

Нині до Шенгенського простору входять 13 із 27 держав-членів ЄС (всі "старі європейці", окрім Великої Британії та Ірландії) та 2 країни Європейської економічної зони (Норвегія та Ісландія).

Від 1 січня 2008 року до Шенгенської зони приєднаються 9 нових держав-членів ЄС, що вступили до Союзу у 2004 році (окрім Кіпру, що приєднається до неї пізніше): Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія й Естонія. Входження до Шенгенської зони передбачає скасування контролю на внутрішніх наземних і морських кордонах для громадян країн-учасниць Шенгену.

Європо, Європо, повернись до мене передом...

Перше й основне, що потрібно для того, аби отримати Шенгенську візу – це запрошення з країни-члена Шенгену, або, як ми звикли казати, "виклик" від фізичної чи юридичної особи. "Це найважливіша умова і основна зміна в системі подання заяв на отримання візи", — коментує представник МЗС України в Ужгороді Галина Гороховська.

Коштуватиме "шенгенка" 35 євро, країни Євроспільноти обіцяють, що "таксу" не підвищуватимуть. Щоправда, є нюанс: 35 євро ви викладете, але скільки разів вдасться за ці гроші в’їхати на територію Шенгену – питання складне. Можливо, кілька разів, а можливо – й ні разу…

Шенгенська вiза видається для короткотермінового перебування (не більше 3-х мiсяцiв) i в принципі дає право іноземцям пересуватися по території усiх країн Шенгенської зони. Для того, щоб претендувати на отримання візи, потрібно, щоб строк дії закордонного паспорта був тривалішим, аніж строк дії вiзи. Вся документація подається в оригіналах.

"Шенгенськi вiзи бувають як одноразові, так i багаторазові. Одноразова Шенгенська вiза, видана однією країною Угоди, формально дає право на в’їзд до інших країн Шенгену саме через її територію, — розповів консул українського консульства в місті Ніредьгаза Ален Панов. — Якщо ж насправді іноземець подорожує в одну країну, але з якихось причин має в паспорті вiзу, видану консульством іншої країни, то на кордонi його можуть "попросити" причину цього. В окремих випадках, коли такі пояснення видаватимуться непереконливими, можуть навіть відмовити у в’їзді, попри наявність дiйсної Шенгенської візи". Формально така практика протизаконна, але згадані вище випадки зафіксовані.

За словами Алена Панова, багаторазовi вiзи також видаються консульством однiєї з країн Угоди, але дiйснi для в’їзду на територію будь-якої з них без вищезазначених ускладнень. "Зазвичай багаторазовi вiзи видаються на термiн до 90 днiв, навiть з багаточисельними в’їздами-виїздами кожних 180 днів", — каже консул.


Консул України Ален Панов: "За три квартали поточного року до України було повернуто й депортовано 1950 чоловік"
Але треба враховувати, що iснує неформальна квота на перебування, i якщо громадянин протягом пiврiччя (рік поділяється на двi частини - з 1 січня до 30 червня i з 1 липня до 31 грудня) скористався цією вiзою, то його новий запит на вiзу, як правило, не буде прийнятий до розгляду.

До речі, багаторазовою можна вважати i транзитну вiзу, що надає право здiйснювати дво- чи, в окремих випадках, багаторазовий транзит через територiю Щенгену до третiх країн, але загальна тривалість транзиту не має перевершувати п’ять днiв.

Процедура надання багаторазової вiзи складніша і триваліша, вона передбачає спiвбесiду в посольстві.

Україна нон-грата?

За офіційними повідомленнями, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія й Естонія мають намір розпочати видачу громадянам України шенгенських віз із грудня 2007 року-січня 2008 року.

Представник консульства Польщі в Києві розповів , що формально консульство почне видавати шенгенські візи з 21 грудня, але насправді, у зв’язку з майбутніми різдвяними й новорічними святами, процес піде лише із січня 2008 року.

Водночас у посольстві Литви в Україні повідомили, що посольство почне видавати українцям шенгенські візи з 1 січня. Зі слів представниці посольства, певний час будуть діяти й національні литовські візи, і шенгенські. Аналогічна ситуація діятиме й стосовно Угорщини.

За цими сухими офіційними повідомленнями криється ціла купа нюансів.

Найголовніше тут те, що для шенгенської візи документів доведеться збирати більше, ніж досі для отримання візи в якусь країну. Потрібними стають різні довідки, підтвердження платоспроможності, документи про матеріальний стан, посвідчення тощо. Закарпатці, до речі, вже звикли певною мірою до нових євроумов: з вересня для того, аби отримати угорську візу, доводиться подавати до заяви на отримання візи ще й довідку про доходи.

Щоправда, якщо вимоги до українців зросли, то до самих угорців – аж ніяк: аби здати заявку на отримання візи в Угорському консульстві в Ужгороді, доводиться інколи стояти годинами, черги перед установою нерідко збираються "завдовжки" в кілька сотень закарпатців, а приймають заявки всього три-чотири віконечка з дев’яти... Хоча ведучий консул Угорської республіки в місті Ужгороді Атілла Нодь розповів , що запроваджується система телефонного запису до консульства на прийом документів на отримання візи.

Особливості напрямків і видачі при цьому візи люб’язно роз’яснила й Другий секретар Генконсульства Словацької республіки в Ужгороді Ернестіна Федорічова: "Якщо українець схоче здійснити турне, приміром, країнами Європи, то візу він повинен отримати в консульстві чи посольстві тієї держави, на території якої планує жити найдовше. Якщо ж такого посольства в Україні немає, то візу видає посольство чи консульство тієї держави, на територію якої першою заїде такий турист".

Наступний невеселий нюанс: з отриманням візи ваші проблеми зовсім не закінчуються! Бо наявність візи ще не є обов’язковою умовою перетину кордону. Навіть з візою вас можуть не пустити до Європи, якщо ви не маєте інших "необхідних документів" чи "підстав для в’їзду". Причому не лише, скажімо, до Угорщини та Словаччини (ближчих країн), а й до третіх держав Шенгену.

Про що мова? Приміром, як розповів заступник керівника Нірбаторської прикордонної дирекції, директор служби контролю та правопорядку полковник Ласло Молнар, якщо ви їдете до Португалії, то повинні мати при собі кошти з розрахунку щонайменше 50 євро на кожен день перебування. А перевіряти це будуть ще на в’їзді до Шенгенської зони.


Полковник Ласло Молнар: "З 21 грудня ми на сторожі
всього Євросоюзу"
До речі, офіційно всіх українців відносять до окремого сорту. За словами пана Молнара, усі фізичні особи при перетині кордону поділяються на дві категорії: ті, котрі є жителями країн-членів Шенгенської угоди і мешканців інших держав. Друга категорія поділяється на кілька підкатегорій громадян країн, з якими держави-члени Шенгену мають візовий, безвізовий чи полегшений візовий режим.

Ще є такий вагомий момент. Досі громадяни, яким заборонили в’їзд на територію Шенгенівських країн, на територію Угорщини найчастіше в’їжджати могли. Наприклад, громадянин України має в паспорті депортацію з Німеччини, але це не було підставою для того, щоб заборонити йому в’їзд на територію Угорської Республіки. З грудня ця ситуація зміниться.

Наступне уточнення: українців, які з шенгенською візою досі мали право перебувати в Угорщині транзитом і не більше 5 днів, вже не штрафуватимуть. З 21 грудня ситуація змінюється — людина, яка має "шенгенку", виписану будь-якою з держав-учасниць, може вільно перебувати на території Угорщини в той термін, що вказаний у візі.

Кордон ще не на замку, але вже на клямці

Наші європейські сусіди намагаються знайти в усьому цьому й позитив. "Я дуже сподіваюся, що всі ці зміни не будуть настільки важкими, аби викликати якусь напругу по лінії українсько-угорського кордону", — говорить пан Молнар. — "Більше того, людина, яка пройшла такий глибокий контроль на лінії українсько-угорського кордону (відповідно, й українсько-словацького чи українсько-польського), далі зможе вільно пересуватися. Ви можете ще стати об’єктом якоїсь форми контролю, наприклад, поліцейського, податкового тощо, але вже не прикордонного".

В свою чергу, генеральний консул Словацької республіки в Ужгороді Маріан Сладічек зазначив : "В деяких випадках навіть довшими будуть терміни дії візи порівняно з тими, які існували досі. До Словаччини максимально довга віза була на 6 місяців, з проживанням – до 3 місяців. Зараз буде й до 5 років".


Курорт з термальними водами "Шоуштоуфюрде" -
влітку сюди українці їздять щодня.
Крім того, держави-сусіди України, які незабаром стануть членами Шенгенської зони, за її умовами мусять запровадити з нами й так званий малий прикордонний рух. Україна досить наполегливо відстоювала й продовжує відстоювати свої пропозиції щодо його організації, адже власне сама угода підписана наразі лише між Україною та Угорщиною. Нагадаємо, українці та угорці домовилися про МПР 18 вересня цього року, і з 1 січня більше половини населення Закарпаття зможе їздити до Угорщини без візи.

Про такі ж угоди наразі говорять українські дипломати і з словаками та поляками. Хоча ту ж угоду з Угорщиною досі не ратифікував тамтешній парламент, і навіть якщо це станеться найближчими днями, має пройти ще місяць до набуття нею чинності – тобто до 1 січня можна з такими умовами й не вкластися.

Важливіше, втім, інше. Почувши про угоду, чимало не лише закарпатців, а й українців загалом "потерли ручки": це ж класно, даєш "на лапу", робиш прописку в тому ж таки Закарпатті, відтак – багаторазову картку, і їздиш, скільки і куди душа забагне… Але все не так просто. Ті ж угорці попереджають: якщо "зловлять" українського зайця поза межами визначено для малого прикордонного руху зони, то депортують. Причому "депорт" ставиться в паспорт і стосується не лише Угорщини, а й всього Шенгену. Аналогічною буде ситуація, якщо виявлять, що прописка "куплена".

Одне слово, нововведень українців чекає чимало. Як каже консул Панов, поки громадяни України ознайомляться з усіма цими законами, доки "притруться" до них, поки запрацюють усі системи і з боку Шенгенської території – мине чимало часу і витратиться чимало людських нервів. Додасться роботи й посольським та консульським установам, яким і сьогодні нелегко: приміром, тому ж таки консульству в Ніредьгазі лише за дев’ять місяців цього року довелося допомогти у вирішення різних проблем майже 2 тисячам українців. Тому тим, кого це стосується, слід уже сьогодні якнайстаранніше вивчити всі нові правила, з якими доведеться мати справу завтра.

Андрея Немеш, Форпост

 

18 листопада 2007р.