Граф Дракула родом із закарпатського Хуста

Закарпаття — край неповторної краси. Невеликі містечка потопають у зелені, гори піднімаються смереками у височінь, цілюща вода закарпатських джерел відома далеко за межами області. Однак, поклавши руку на серце, чи кожен зізнається в тому, що знає свій край? Переважна більшість закарпатців їздить по області по родинних справах, не звертаючи при цьому з давно визначеного маршруту. Або ж вряди-годи відправляється в райони у відрядження. Для відпочинку обирає Крим чи закордон.

 


Закарпаття — край неповторної краси. Невеликі містечка потопають у зелені, гори піднімаються смереками у височінь, цілюща вода закарпатських джерел відома далеко за межами області. Однак, поклавши руку на серце, чи кожен зізнається в тому, що знає свій край? Переважна більшість закарпатців їздить по області по родинних справах, не звертаючи при цьому з давно визначеного маршруту. Або ж вряди-годи відправляється в райони у відрядження. Для відпочинку обирає Крим чи закордон.

А між тим, рідні гори набагато принадливіші, а історія деяких містечок чи сіл продовжує дивувати дослідників і понИні. Навіть, здається, з дитинства знайомі місця здатні вас здивувати. Як, приміром, невеличкий райцентр Хуст.

ХУСТ СТОЛИЧНИЙ

Л/уст — ще одна столиця Ук-уЧраїни. Тут у березні 1939 року було проголошено незалежну Українську державу і обрано її президентом Августина Волошина. На той час Закарпаття на правах автономії входило до складу Чехословацької республіки. Після Мюнхенської змови, коли Угорщина і Німеччина почали окупацію Чехословаччини, українці, щоб не потрапити під владу угорців, проголосили незалежність. 15 березня 1939 року світ почув про створення Української держави, і саме в цей час біля Хуста на Красному Полі відбувся нерівний бій між захисниками молодої держави і угорськими окупантами. Кілька сотень студентів і гімназистів, котрі відбили зброю у чеського батальйону, протистояли авіації, танковим і моторизованим частинам нападників. Тут знову повторилося те, що колись під Кругами. Наштовхнувшись на самовідданий опір, угорці ошаленіли і коли таки зламали спротив, вчинили криваву різанину. Як свідчать ще живі очевидці, катували не тільки живих і поранених, але й мертвих, а потім скидали в Тису. Річкою кілька тижнів пливли понівечені трупи. Нині на місці битви височить символічна могила, а в місті багато пам’ятних дощок нагадують про ці не такі вже й далекі події.

ХУСТСЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ ДРАКУЛИ

Усі чули історію кровожерливого вампіра, однак мало хто знає про його причетність до нашого краю. У 1329 році угорський король за особливі заслуги перед короною і Його Величністю подарував рицарю Драгу і його брату Вальку Хустський замок з околицями, які на той час складали чи не третину Закарпаття. Свою "штаб-квартиру" брати вирішили облаштувати в селі Драга недалеко від Хуста, нині село Драгово.
Драг румунською мовою означає — чорт. Очевидно, що Драг — було прізвиськом, бо за свідченнями тогочасних джерел був він людиною відважною і злою, мав страшний норов і ще страшніше лице, спотворене масою шрамів. Угорський король частенько позичав у Драга гроші, а віддавав землями. То ж скоро Драгові володіння виросли в кілька разів, а сам рицар досить знахабнів і почав вимагати від короля ще якихось привілеїв і подарунків. Король вирішив його позбутися. Але воювати проти Драга було справою нелегкою, тому в сусідньому Виноградівському замку король поселив барона Пітера Береш і доручив йому позбутися Драга, як той вважає за потрібне. Відповідно всі захоплені маєтки Берені міг залишати за собою. У ході численних боїв барон відтіснив Драга з рівнини і примусив переселитись у гори Трансільванії, де родина Драгів чи Дракул мешкає по сьогодні. А всім відомий Влад Дра-кула є прямісіньким нащадком рицаря Драга — володаря Хус-тського замку. У родинному ж селі Драгово ще з 14 століття і досі зустрічаються цікаві прізвища, які про щось та й говорять: Драгів, Драгуля, Драгушинець — все, наче від чортиків.

СЬОГОДЕННЯ

Нині Хустський район займає площу трохи більше однієї тисячі квадратних кілометрів, що складає 1/12 площі області. В районі одне місто обласного значення — Хуст, одне селище міського типу — Вишково, 59 сільських поселень, підпорядкованих 25 сільським радам. Більшість населення, звичайно, українці, але живуть тут і угорці, і румуни, і цигани, і євреї, і німці. В хустських кав’ярнях варять суперову духм’яну каву.
Архітектура міста дуже специфічна: старі невеличкі будинки, затишні дворики, старовинні собори. Гріх не побувати в замку чи не подивитись чеський квартал, що дуже нагадує якийсь старовинний закапелок Праги, хоча був зоудо-ваний на початку двадцятого столітгя. В річкових долинах та улоговинах затаїлися гарні, багаті села Хустщини зі збереженими до наших днів прадавніми віруваннями, традиціями, звичаями, оригінальною різноманітною кухнею, своєрідною архітектурою — цінними пам’ятками дерев’яного та кам’яного зодчества ХІІІ-ХХ століть (храми, житлові унікальні господарські та промислові споруди).
На Хустщині збереглося і багато унікальних пам яток природи: 300-400-лігні дерева, водопада, гірські озера, скелі - останці та скелі-стрімчаки, ряд реліктових та екзотичних рослин, унікальні урочища. Основні бальнеологічні ресурси склалають чотири родовиквартал, що дуже нагадує якийсь старовинний закапелок Праги, хоча був зоудо-ваний на початку двадцятого столітгя. В річкових долинах та улоговинах затаїлися гарні, багаті села Хустщини зі збереженими до наших днів прадавніми віруваннями, традиціями, звичаями, оригінальною різноманітною кухнею, своєрідною архітектурою — цінними пам’ятками дерев’яного та кам’яного зодчества ХІІІ-ХХ століть (храми, житлові унікальні господарські та промислові споруди).
На Хустщині збереглося і багато унікальних пам яток природи: 300-400-лігні дерева, водопада, гірські озера, скелі - останці та скелі-стрімчаки, ряд реліктових та екзотичних рослин, унікальні урочища. Основні бальнеологічні ресурси складають чотири родовища мінеральних вод різних груп: Шаянське, Драгівське, Велятинське, Нарцис. Відомі також численні окремі водопрояви мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела). Є біля Хуста мальовнича долина, де щовесни зацвітають нарциси. Квіти дикі, що звикли ховатися високо в горах. Кажуть, що, втікаючи від льодовика, багато тисячоліть тому нарциси облюбували собі хустську долину і оселилися тут назавжди. Навесні, як тільки зійде сніг, все величезне поле вкривається дрібненькими примулами, пролісками і первоцвітом, а за кілька тижнів — гордими красивими нарцисами. Квіти цвітуть недовго, всього десять днів, та за той час тут встигають побувати романтики з цілого світу, аби на власні очі побачити це диво. Ніде на планеті більше немає такого місця. Явище справді унікальне. Кажуть, що колись грецький Нарцис блукав цими краями і задивився в потічок Хустець серед мальовничої долини. Вода була чиста і прозора. Він побачив себе в ній, як у дзеркалі, закохався і залишився тут назавжди.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Зовсім недалеко від Хуста пасуться північні олені, їх колись привезли з Калінінградської області, і вони добре прижились. Тепер у них щовесни відрізають ріжки і відправляють до Тернополя на фармацевтичну фабрику, де з них виробляють дуже цінні ліки. Живуть тут і африканські страуси, які добре акліматизувалися, і скоро можна буде сподіватися на довгоноге потомство. Але найцікавішим, мабуть, явищем є поголів’я буйволів Карпатської популяції, що збереглися тільки тут, у селі Велятино. Улюбленим заняттям цих екзотичних тварин є купання в якій-небудь калабані. Особливо в спекотний день лягають у воду і, висунувши рогату голову, мріють. Одним словом, — Хустщина — це край невичерпних вражень. Тому наступного разу, коли будете проїздити районом, придивіться до нього уважніше — і ви побачите його у всій неперевершеній красі.

Людмила РУДА, "Чиста політика"

 

19 грудня 2007р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*