Напередодні виборів ужгородські школярі оголошують вирок олігархізму в Україні

Ще в листопаді 2009 року Закарпатське регіональне відділення Асоціації міст України оголосило конкурс творчих робіт і проектів серед школярів і студентів "Якби президентом був я".

 

На конкурс надійшло близько ста творчих робіт школярів трьох вікових категорій — 5—7 класів, 8—9 класів та 10—11 класів, а також творчі проекти студентів вузів. Нині журі завершило розгляд робіт і проектів із міста Ужгорода. Загальне враження — це потрясіння багатьох членів журі від не по-дитячому серйозних і глибоких оцінок та звинувачень, адресованих нинішній олігархічно-клановій владі в Україні.
За статистикою на Закарпатті різними формами навчання охоплено понад 212 тисяч школярів і студентів, що становить близько 17 відсотків від загальної кількості населення краю. В місті Ужгороді цей показник, природно, є значно вищим: у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації навчається понад 16 тисяч студентів, а в загальноосвітніх школах, гімназіях і ліцеях — близько 14 тисяч учнів. Разом це понад чверть населення міста, котре в усі переломні часи було на передньому краї вільнодумства й істинної демократії.
Перше, що пронизує переважну більшість творчих робіт ужгородських школярів, це надзвичайно високі політичні, юридичні й моральні вимоги до посади Президента України.
Наступною характерною ознакою всіх без винятку шкільних робіт юних ужгородців є гостра критика нинішнього стану українського суспільства і влади, яка для багатьох із них уособлюється саме з президентською посадою. Не варто прискіпуватися до правильності адресності цієї критики. Насправді, вона адресована нам, виборцям України, адже ніхто інший за нас не обирав і нинішний парламент, і чинного президента, і владу на місцях.
Немало ужгородських школярів не просто висловлюють наболіле чи трансформують почуте або вичитане в мас-медіа. Вони аналізують — настільки глибоко і точно, що є чому повчитися багатьом продажним журналістам і "аналітикам".
Ще одною вражаючою рисою багатьох творчих робіт ужгородських школярів є розуміння необхідності застосування підходів стратегічного планування і управління до розвитку країни в конкурентному світі.
Найчастіше ужгородські школярі порушують у своїх конкурсних роботах близькі й зрозумілі їм проблеми у сфері освіти, культури, незадовільного медичного обслуговування, злидарського становища пенсіонерів і бідних сімей, варварського вирубування лісів та забруднення довкілля, росту цін і засилля корупції, порушення прав і свобод людини та громадянина. І не лише акцентують увагу на цих проблемах, а й намагаються запропонувати свої способи їх вирішення.
Є кілька факторів, які не можна не помітити при аналізі творчих робіт ужгородських школярів. Три чверті з тих, що взяли участь у конкурсі, це дівчата. Що зовсім не випадково у місті, яке завжди приносить найбільше голосів у області політичній силі справжнього лідера нації — нинішнього прем’єр-міністра і кандидата в президенти Юлії Тимошенко. Є з кого брати приклад. Другим фактором є, безперечно, те, що вперше в історії Закарпаття саме міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк є кандидатом у Президенти України. І його виборча кампанія має найактивніший вектор прикладання в рідному Ужгороді. Та найголовнішим фактором, як на мене, є ужгородські вчителі. Це їх невтомною, щоденною та належно не оцінюваною державою працею зростає покоління молодих громадян, які не бажають жити в країні, захопленій олігархами, як їм здається, для довічного панування над українським народом. На щастя, наші діти не бажають і не будуть терпіти олігархічної влади, незважаючи на всі потуги зомбування людей через телеканали і газети.

РІО

 

16 січня 2010р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів