Змії нападають! В області вже постраждало від гадин 7 чоловік

Мешканці закарпатських сіл, які часто бувають у лісах, переконують, що останніми роками в краї спостерігається справжнє нашестя змій, і плазуни поводяться досить агресивно. Мисливець Микола розповів, що змій стає все більше: "Останнім часом біля річок, у лісах та полях люди натикаються навіть на великі зміїні кубла. Нерідко ми бачимо гадюк просто посеред дороги. Не дивно, що їх так багато, адже з одного виводка народжується в середньому 12–14 рептилій. У спекотну погоду можливо навіть більше".
Як повідомили "Закарпатці" в Закарпатському обласному територіальному центрі екстремальної медицини, з початку року в області зафіксовано 7 випадків укусів зміями людей. Серед постраждалих двоє дітей з Ужгородщини – 4-х та 14-ти років. Крім того, факти нападів гадин на закарпатців зафіксували у Рахівському, Воловецькому й Міжгірсь¬кому районах. Слава Богу, летальних випадків не було.
То що це таке? З чим по¬в’язана активність гадів? Чи потрібно краянам бути насторожі? Насправді, паніка зайва. Принаймні, так стверджує доцент кафедри ентомології та збереження біорізноманіття УжНУ Людвіг ПОТІШ. "Я вважаю, що збільшення укусів від змій – це сезонне природне явище, – розповів він. – За моїми дослідженнями, різкого зростання кількості змій цього року не було, просто вони дружно вийшли із зимової сплячки". Щоправда, остерігатися слід того, що вони… голодні. "Це літо виявилося холодним та дощовим, тому змії довго не виходили на поверхню і досить зголодніли, – уточнив науковець. – От вони й почали шукати місця, де тепліше. Були вже випадки, коли гадина залізла в машину до ужгородця, щоб… погрітися і знайти щось поїсти".
За словами фахівця, подіб¬ні випадки траплятимуться й надалі, зустрічі з рептиліями будуть неминучі. "Все прос¬то – і люди, і змії навесні та влітку намагаються більше часу проводити на свіжому повітрі, тобто десь на природі. Там вони і зустрічаються", – резюмує він. І змії не налаштовані агресивно до людей – все відбувається через необачність останніх. "Я проаналізував багато випадків нападів, – зізнається пан Потіш, – і зробив такі вис¬новки: змія кусає, тому що на неї наступили, щось поставили, чимось зачепили. А ще стає агресивною, коли доторкаються до її кубла. І все. Історії про те, що змії полюють на нас, – вигадки. Людина не розглядається змією як потенційна жертва".

Гадюка і наслідки зустрічі з нею

На Закарпатті змій водиться чимало. Проте найнебезпечніша – гадюка. Це єдина гадина в краї, яка є отруйною і від укусу якої можна померти. Їх можна зустріти на полях, на галявинах, болотах, на берегах річок, озер і струмків, навіть у горах. При зустрічі з людиною гадюка, як правило, намагається сховатися. При загрозі нападу займає активну оборону: шипить, здійснює погрозливі і небезпечні кидки, котрі найлегше провокуються рухомим об’єктом. Тому різких рухів при зустрічі з нею краще не робити. "Як на мене, – розповідає Людвіг Потіш, – треба просто взяти і відійти. Гадюка переживає за власну безпеку, тож якщо побачить, що їй поганого ніхто не зробить, просто відповзає". Частіше за все зустрічі з гадюками відбуваються при зборі лісових ягід, грибів і на сінокосі. Щоб уберегтися від їхнього укусу, необхідно бути уважними й обережними. Ідучи в потенційно небезпечні місця, необхідно мати відповідний одяг та взуття. Запобігають укусам високі черевики, грубі шерстяні шкарпетки, щільні штани. Якщо в цьому місці знаходиться гадюка, вона або втече, або викриє себе. Не зайвою буде виставлена вперед палиця при швидкому русі стежкою.
Якщо гадюка таки вкусила, то потерпілого слід якомога швидше доставити до лікаря. Але спочатку пот¬рібно уповільнити дію отрути. Передусім, постарайтеся одразу відсмоктати її з рани, постійно спльовуючи. Не можна цього робити тому, у кого є садна чи будь-які поранення слизової оболонки губ або порожнини рота. По можливості, рану слід обробити 5%-вим спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом. Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого, адже це прискорює потрапляння отрути в кров. Якщо місце укусу на руці, її потрібно підв’язати на хустинці, якщо на нозі – накласти шину. Щоб прискорити виведення отрути, слід давати потерпілому більше чаю і мінеральної води. Найбільш ефективний засіб проти змії¬ної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше, ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Між іншим, незнання, що робити в ситуації, коли вкусила змія, гірше за самого плазуна. До речі, як запевнили у Закарпатському обласному територіальному центрі екст¬ремальної медицини, сироватки в місцевих лікарнях є, тому перейматися через це не варто.
"Обізнаність людей щодо поводження з гадинами близька до нуля, – вважає Людвіг Потіш. – І суттєво в цьому плані "допоміг"…Інтернет. Доступною є лише неперевірена інформація, а ось те, що справді треба знати, наприклад енциклопедичні знання про змій, у мережі знайти важче. Через це і трапляються помилки у поводженні зі зміями, які можуть призвести до смерті". Але тільки у гадюки небезпечний укус. Всі інші – "миролюбні" гади і від їх укусів не помреш. Мова йде про вужів, мідянок та полозів. Зокрема останні є зникаючим видом, тому занесені до Червоної книги України. Чисельність полоза нині є доволі низькою. Одна з причин зменшення його кількості – пряме переслідування з боку людини. Адже багато хто думає, що чим більша змія за розміром, тим вона небезпечніша. Та якщо полозів не слід боятися, а навпаки, треба берегти, то з вужами інша історія. Вони зовсім не бояться людей, тому їх можна знайти будь-де. Наприклад, у дитячому садочку. Три роки тому в дошкільному закладі в Невицькому, що на Ужгородщині, вужі звили собі кубло просто в фундаменті будівлі. Коли приїхали на виклик еменесники, то витягли звідти 11 гадин.

Про гадюк, які падають із неба, та 10-метрового удава на Виноградівщині

Людвіг Потіш вважає, що люди бояться рептилій більше, ніж треба. І винні вони в цьому самі. Зокрема через те, що створюють навколо плазунів легенди. "Наприклад, на Рахівщині збільшилася кількість змій, – розповів науковець. – Люди розповсюдили легенду, що над краєм літав гелікоптер та скидав на землю рептилій. Скажу з упевненістю – це брехня. Можу гарантувати, що з 1946 року, коли заснували біологічний факультет УжНУ, таких фактів не було. Для того, щоб це зробити, потрібно 3-4 роки збирати змій по всій області. І десь тримати, а у нас, як відомо, серпентарію нема. Та й годувати їх треба. Тобто спочатку слід витрачати на них кошти, а потім взяти та розпустити? Насправді, все простіше – на тій же Рахівщині люди вирубали ліс, і через це гади приповзли в населений пункт".
Спростовує Людвіг Потіш і міф про карпатського удава на Виноградівщині. Начебто там бачили змію довжиною 7-8 метрів та товщиною з трилітрову банку. Люди відразу поширили легенду, що це таємничий удав або навіть мутант чи дракон, який невідомо звідки взявся. "Якби ці чутки підтвердилися, що на Виноградівщині справді був 7-метровий удав, то, повірте, про це говорила б уся Європа", – каже Л. Потіш.
Науковець запевнив, що зі зміями проблем у закарпатців нема. Куди більшу небезпеку становлять енцифалітні кліщі, оводи та комарі. Крім того, з усіх випадків укусів рептилій лише 7% є смертельними. Наприклад, від отрути карпатської гадюки можна померти лише тоді, якщо людина хворіє на хронічні хвороби, наприклад, нирок або серця. Всі інші випадки минають практично непомітно. Якщо вивчити правила безпеки та поводження зі зміями – ризик бути покусаним зменшиться, вважає Людвіг Потіш. Кожен закарпатець повинен знати, що таке гадюка, вуж або полоз і як не слід поводитися з ними. Тоді і повідомлень про укуси та смерті стане менше. І змій не вбиватимуть, адже вони також частина цієї планети. Все-таки вживалися разом раніше, то чому тепер не можна? Та і загалом, у змій набагато більше проб¬лем із людьми, ніж у нас із ними.

Денис ФАЗЕКАШ

 

08 серпня 2011р. -->