Свято гуцульського коня провели на Закарпатті

Коні гуцульської породи живуть на Закарпатті здавана – горяни завжди цінували їх за витривалість та спокійний норов. Жодна інша порода випробування Карпатами не витримала. "Гуцуликів" розводять також у Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії, Австрії – популяція у Східній Європі налічує близько 25 тисяч коней.
Сьогодні "гуцулики" використовуються більше в туризмі та медицині. Пані Надія, розповідає, сама вперше на коня сіла у 60 – тепер тримає невеличке фермерське господарство на Львівщині. Жінка переконана - у гіпотерапії, або лікуванні вправами на конях, гуцульська порода незамінна:
– Ніколи дитина, яка займається 2 місяці, не буде почувати себе так впевнено на верховому коні. "Гуцулики" чутливі, ніжні, добрі. Також їх можна використовувати і в господарстві, в селі. А для дітей вони – чудові друзі.
Найкращі коні племінної породи вирощуються саме на Закарпатті. Саме у нас щоп’ять років атестацію проходять жеребці з усієї України. В обласного "Племконецентру" коней купує чи не кожна область. Вартує породистий красень від восьми до 17 тисяч гривень. Також на Свалявщині оздоровлюються діти з ДЦП, астмою, захворюваннями серця:
– Упродовж літа у нас відпочили близько 5 тисяч дітей. На лікування в Закарпаття дійсно починають привозити дітей з усіх куточків країни, - розповідає організатор змагань, голова Науково-виробничої асоціації "Племконецентр" Мирослав Головач.
Не дивно, що більшість учасників змагань – ще зовсім юні. Та це не завадило їм долати смугу перешкод – стрибати через спеціальні перекладини, ходити по вузеньких стежках. Вправність вершників та їх улюбленців оцінювали фахівці з Польщі. Про європейське визнання закарпатських "гуцуликів" свідчить бажання польських колег співпрацювати в галузі конярства:
– Планується створити спільні польсько-українські, які дадуть можливість покращити реалізацію інвестицій, – розказав суддя конкурсу, фахівець з конярства Марек Гібала. - Вже маємо програму транскордонного співробітництва, тож ще одна об’єднавча риса – це саме конярство. У рамках майбутньої програми плануємо, зокрема, на серйозному рівні розвивати гіпотерапію та вдосконалювати майстерність викладачів.
Кошти на розвиток конярства, обіцяє керівник Закарпаття Олександр Ледида, знайдуть і в обласному бюджеті:
– У нас програма через міністерство агропромислового комплексу діє – але там є свої проблеми. Вимоги є такими, що треба мати 10 кобил щонайменше, аби отримати допомогу. Тому плануємо й обласну програму розробляти, щоб той, хто займається конярством, мав підтримку держави.
Тільки так, переконаний Олександр Ледида, закарпатські "гуцулики" зможуть зберегти високе звання найкращих у своїй породі.
Прес-центр ОДА

 

12 вересня 2011р. -->