Василь Іванчо: "Податкова сьогодні розуміє ідеологію бізнесу і намагається бути справжнім партнером"

Головний податківець краю стверджує, що часи, коли служба виконувала суто фіскальні, тобто контрольно-перевірочні функції, вже в минулому, сьогодні податківці зорієнтовані на неконфліктні методи роботи.

— Що ж це за методи такі, Василю Васильовичу?

— Усе просто: в нашій роботі з платниками переважають зустрічі, співбесіди та роз’яснення Податкового кодексу. Працюємо на упередження порушень платниками. Зрозумійте, сьогодні в нас досить можливостей, аби без проведення перевірки побачити, що бізнес ведеться непрозоро.

Як у банках є клієнти з позитивною кредитною історією, так і в податковій: хто сумлінно веде бізнес, має свого роду позитивну податкову історію. Такого платника ніхто турбувати не буде. Інша справа, коли ми бачимо, що бізнес створюється для використання різних схем ухиляння.

— Ви хочете сказати, що вже скоро поняття "масові перевірки" та "податкова" ототожнювати не будуть?

— Дуже на це сподіваюся. На жаль, зовсім відмовитися від перевірок не можна, але з кожним роком їх дедалі менше. Приміром, торік у І кварталі ми скоротили їх на третину порівняно з 2010 роком, а до кінця року взагалі майже наполовину. Я сказав би інакше, перевірки не є самоціллю для податківців. Підприємці області можуть підтвердити: ми не проводили позапланових, або як їх ще називали, раптових перевірок.

У 2011 році у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України бізнесу було дано час для адаптації до нових правил без застосування фінансових санкцій. Діяв також мораторій на перевірки для малого бізнесу, з початку цього року його продовжено.

Та й не такими вже й значними були надходження від штрафних санкцій, все-таки добровільно в нас сплачується переважна більшість податків — понад 96 %. А негативу від перевірок було більш ніж достатньо. Тому ми переорієнтували свою роботу і можна сказати, що результат нас сьогодні цілком влаштовує. Принаймні надходження до бюджетів від сплати податків закарпатськими платниками за минулий рік не те що не зменшилися, вони навіть зросли. До речі, вперше в минулому році до місцевих бюджетів надійшло понад 1 мільярд гривень податків і зборів.

Нині ж ключовим є бажання керівництва податкової служби перетворити її з фіскального органу в сервісну службу.

— Чи перетворяться наміри в реальність, покаже час, хоча сьогодні скептиків не бракує. Що й не дивно: історія стосунків влади і бізнесу ніколи не була простою…

— Ламати стереотипи взагалі непросто, особливо, коли живеш і працюєш у часи перемін, а хочеться, як кажуть, усього й одразу. Але так не буває, щоб реформи одразу давали стовідсотково очікуваний результат.

Рік, що минув, був складним для всіх — і для бізнесу, і для податкової. Запрацював Податковий кодекс, його потрібно було вивчити, роз’яснити зміни підприємцям, аби вони могли правильно і без втрат для себе вести бізнес. Роботу ми розпочали одразу після оприлюднення Кодексу, тобто з грудня 2010 року, тривала вона весь минулий рік, ведеться і зараз. Ми доносили інформацію про зміни законодавства через засоби масової інформації, провели сотні семінарів, зустрічей та прямих телефонних ліній. Кількість наданих консультацій у 2011 році була вп’ятеро більшою, ніж за 2010 рік. Коли була найбільша потреба — працювали без вихідних і свят. Вважаю, що ми зробили все, що могли, аби бізнесу на Закарпатті було комфортно.

— Тоді давайте до конкретики. Можете сказати: "От у цьому випадку податкова вчинила як партнер і довела, що для неї важливо, щоб підприємець не допустив порушення, а не просто провести перевірку і накласти штраф"?

— Будь ласка. У Закарпатській області, яка межує з чотирма європейськими країнами, досить популярним є такий вид діяльності, як вантажні перевезення. Якщо комусь цікаво, то на сьогодні в області на обліку майже понад п’ятдесят три тисячі вантажних транспортних засобів.

Ринок послуг перевезень складається з трьох типів перевезень: внутрішніх, міжнародних і транзитних. Саме від типу перевезення залежать правила оподаткування таких операцій. Міжнародні перевезення — це коли кінцева або початкова точка перевезення на митній території України (наприклад, Відень—Київ або Львів—Будапешт), а транзитні починаються і завершуються за межами кордонів України й відбуваються транзитом через її територію між двома пунктами митного пропуску (наприклад, Москва—Прага).

До 2011 року операції надання послуг із перевезення оподатковувалися ПДВ згідно з Законом України "Про податок на додану вартість". В оподаткуванні внутрішніх перевезень змін не відбулося. А от із міжнародними і транзитними не все просто. До 1 січня 2011 року міжнародні та транзитні перевезення для визначення ставки оподаткування податком на додану вартість ділилися на відрізки: по території України і за її межами. Перевезення по митній території України підлягали оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 %, за межами України — 0 %, транзитне перевезення звільнялося від ПДВ.

Податковий кодекс України вніс суттєві зміни щодо оподаткування перевезень податком на додану вартість. Із 1 січня 2011 року міжнародні перевезення оподатковуються за ставкою 0 %, а транзитні звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому, вже Кодексом поділ перевезення на відрізки не передбачено — застосовується відповідний режим оподаткування до всього перевезення.

Одним словом, досить складно і питань у зв’язку з цим виникало чимало. Ми бачили, що не всі перевізники зуміли вчасно перебудувати роботу, і розуміли, що на втілення змін у життя потрібен буде час. Тому, аби не допустити непорозумінь та неприємних ситуацій (а вони в майбутньому обов’язково виникли би під час перевірок), наприкінці минулого року ми підготували перевізникам листи-роз’яснення і звернули їх увагу на суттєві зміни в законодавстві. І якщо платники неправильно застосовували протягом року норми Кодексу, ситуацію можна було виправити у грудневій декларації з ПДВ. Без жодних негативних наслідків чи штрафних санкцій. Ці роз’яснення викликали жваві дискусії серед перевізників. У інших регіонах це питання не таке актуальне, як у нас, бо саме в нашій області розвинений ринок послуг перевезень із великою кількістю перевізників. Ми ж націлені на те, щоб ці суб’єкти господарювання не допустили порушень і діяли у правовому полі.

— Вам подякували за це?

— Ми не робили це для того, аби нам потім дякували. Коли добре бізнесу, добре і державі, бо розвивається економіка, зростають надходження, а отже покращується і добробут людей.

До речі, так само сьогодні ми працюємо і з платниками єдиного податку. Якщо пригадуєте, в минулому році багато нарікань було на норму Податкового кодексу, яка забороняла юридичним особам ставити собі у витрати товари та послуги від платників єдиного податку. Підприємці скаржилися, що з ними відмовляються працювати. Із 1 січня 2012 року цю заборону скасовано.

Однак з того ж таки 1 січня в нас діє абсолютно нова спрощена система оподаткування. Якщо ще торік підприємець був просто платником єдиного податку, то сьогодні він платник єдиного податку І, ІІ або ІІІ групи. Для цих груп визначені умови здійснення діяльності. Сьогодні для нас важливо наголосити платникам єдиного податку ІІ групи: вони не мають права надавати послуги юридичним особам та фізичним особам на загальній системі оподаткування.

— Хіба це не можна було роз’яснити підприємцям до подання заяв?

— Повірте, і роз’яснювали, і навіть брошуру кожному підготували. Але платник за власним бажанням обирає групу єдиного податку, і якщо види діяльності, які він здійснює, дозволяють йому перебувати у цій групі, податкова не має підстав відмовити йому. Інша справа, що отримавши Свідоцтво платника єдиного податку ІІ групи, підприємець може не одразу звернути увагу на такі нюанси Кодексу. Тому якраз із цією категорією спрощенців також тісно працюватимемо зараз, застерігаючи їх від помилок.

Не хотілося би нагадувати, що незнання закону не звільняє від відповідальності, і кожен, хто займається бізнесом, повинен докласти зусилля і вивчати законодавство. Наше ж завдання — лише допомогти платникові розібратися в ньому. І ми робимо все, що від нас залежить.

Михайло Шершун, газета "РІО"

 

28 лютого 2012р. -->