Хто автор ідеї єврозакарпатської "підземки"?

У тому, що "придумали" його саме українці, сьогодні ні в кого немає найменших сумнівів. "Історію" ділянки по вул. Запорізькій на околиці Ужгорода, з якої починався тунель, встановили швидко: на початку 2000-х її для приватного будівництва отримав співробітник обласного управління СБУ.
У 2004 р. СБУшник продав землю мешканці с. Раково Ужгородського району Юлії С. – літній самотній жінці, котра померла в 2008-му. Будинок на ділянці зводився в 2005 – 2006 роках, при цьому було самовільно захоплено 0,4 сотки по сусідству – із земель запасу Ужгородської міськради...
Торік улітку інформаційний простір України й Словаччини (і не тільки їхній) збурила новина про контрабандний підземний тунель між цими країнами, який функціонував, виявляється, роками! Що, кого й на яку суму ним наперевозили – можна тільки здогадуватися. Днями судове розслідування цієї резонансної справи завершилося, але запитань без відповідей не поменшало.
Міждержавна "гілка" вартістю в 15 мільйонів
Лаври за викриття цієї транснаціональної афери повністю належать словакам. Аналізуючи канали поставок контрабандних товарів у свою країну, словацькі правоохоронці дійшли висновку, що таку велику кількість нелегальних сигарет, яка потрапляє в країну зі сходу, навряд чи можливо переправити через КПП та "зеленку". Не виключено, що існують інші, до цього невідомі способи провезення контрабанди. На кордоні з Україною застосували спеціальне водоінженерне обладнання, що виявляє з поверхні підземні мережі. За його допомогою й побачили підземну "гілку" з приватного будинку на околиці Ужгорода (за якихось двісті метрів від кордону) до приватного підприємства, яке займалося заготівлею гравію, між селами Верхнє та Нижнє Нємецке на словацькому боці. Понад три тижні після цього поліція ретельно стежила за всім, що відбувалося на території фірми, документуючи дії людей, маршрути транспорту і т.д. А 18 липня минулого року спецназ силовим штурмом поклав діяльності підприємства край. Власника фірми затримали на місці, в дворі виявили вантажівку з 13100 блоками сигарет "Jin Ling", а головне – вхід у підземний тунель діаметром близько одного метра, який вів на українську територію.
Словаки повідомили про свою спецоперацію українським правоохоронцям, вказавши будинок на околиці Ужгорода, до якого вів тунель. Одразу після отримання судової санкції на обшук туди увірвалася "Альфа". В будинку нікого не було (хоча двір охороняли собаки), а ретельний обшук житлових і підсобних приміщень та подвір’я не виявив ніяких входів у тунель. Оскільки словаки наполягали, що підземний лаз знаходиться саме тут, спецслужба задіяла екскаватор, який, копаючи котлован, дійсно виявив на подвір’ї будинку тунель. Ківш проламав зовнішнє покриття й пошкодив одну з вагонеток, із акумулятора якої вилилася сірчана кислота. Тому обстежувати підземний лаз викликали МНСників у захисних костюмах. Ті, просуваючись до входу, наткнулися на бетонну плиту під гаражем. Подальше обстеження показало, що плита відсувається з допомогою механізму, який приводиться в дію натисканням кнопки. Під нею й знаходився вхід у підземку, котрий не вдалося знайти при обшуку.
Окрім самого тунелю, в будинку виявили 40 тисяч блоків сигарет "Jin Ling", аналогічних тим, що й на словацькому боці, чотири пакетики з білим порошком (як установила експертиза – кокаїном), два паспорти громадян країн Східної Азії та дві довідки про статус біженця.
Спецоперація словаків із викриття нелегального підземного тунелю спричинила ефект інформаційного вибуху – про неї повідомляли провідні ЗМІ в усьому світі. І дійсно – хоча подібні контрабандні лазівки неодноразово виявляли на кордоні США, тут про подібні речі ще не чули. Експерти встановили, що тунель прокладався на високопрофесійному рівні. Його довжина – майже 700 метрів (із них 480 – на словацькому боці), діаметр – 90 сантиметрів, максимальна глибина – 6 метрів. Стінки обшиті плитами з поліхлорвінілу й укріплені сталевою арматурою. Всередині тунелю прокладені рейки, по яких рухалися керовані міні-електропоїздом 18 кустарних вагонеток. У кожній із них можна було провозити не тільки товар, а й людину в напівлежачому положенні. Апаратна, яка приводила в дію електропоїзд, знаходиться в будинку на українському боці. Побудувати й запустити в дію подібну споруду могли тільки професіонали із застосуванням спеціальної високоточної техніки.
Через кілька днів після спецоперації поліції міністр фінансів Словаччини Петер Казімір повідомив, що сума несплаченого акцизу за виявлені на підприємстві 13 тисяч 100 блоків нелегальних сигарет становить 350 тисяч євро. Якщо ж врахувати, що нелегальний поїзд курсував між Україною й Словаччиною 2-3 рази на тиждень, завдані Словаччині збитки тільки за неоподатковані сигарети становлять 50 мільйонів євро на рік. У свою чергу міністр внутрішніх справ Словаччини Роберт Калиняк висловив побоювання, що через нелегальний тунель країні можуть відмовити в пролонгації Шенгенської угоди.
Перше питання, що напрошувалося зразу після викриття тунелю, – хто автор і натхненник ідеї? Як установили експерти, тунель почали прокладати зі словацького боку, однак у тому, що "придумали" його саме українці, ні в кого не було найменших сумнівів. Правоохоронці швидко встановити "історію" ділянки по вул. Запорізькій на околиці Ужгорода, з якої починався тунель. На початку 2000-х її для приватного будівництва отримав співробітник обласного управління СБУ (ділянки по сусідству отримали його колеги). У 2004 р. СБУшник продав землю мешканці с. Раково Ужгородського району Юлії С. – літній самотній жінці, котра померла в 2008-му. Будинок на ділянці зводився в 2005 – 2006 роках, при цьому було самовільно захоплено 0,4 сотки по сусідству – із земель запасу Ужгородської міськради. Логічно припустити, що під час зведення будинку велися й підготовчі роботи з прокладання тунелю. До речі, експерти оцінили будівництво тунелю в 15 мільйонів гривень.
Невстановлені особи
Головними підозрюваними в будівництві транснаціонального "метро" стали два брати – Михайло та Василь М. 37 та 46 років, приватні підприємці, мешканці Ужгородського району, племінники власниці ділянки Юлії С. Один із них має невеликий ресторанно-готельний комплекс у с.Холмок біля Ужгорода. Після викриття тунелю брати зникли, їх оголосили в розшук. У серпні 2012-го співробітники СБУ затримали обох у Євпаторії, де вони знімали приватний будинок. Причетність до тунелю Михайло та Василь із самого початку категорично заперечують. Кажуть, що не мали уявлення про його існування, а в будинок на Запорізькій ходили, щоб годувати собак і доглядати за господарством (при обшуку в затриманих знайшли ключі від будинку й підсобних приміщень, крім того, сусіди часто бачили їх на Запорізькій). З Ужгорода брати виїхали, за їхніми словами, через погрози з боку двох чоловіків, мешканців сусідньої області, які начебто допомагали тітці будувати будинок.
Михайла та Василя М. звинуватили в самовільному захопленні земельної ділянки та самовільному будівництві (ч.2 ст.197-1 Кримінального кодексу), незаконному транспортуванні з метою збуту підакцизних товарів (ч.1 ст.204), контрабанді наркотиків (ч.2 ст.305) та незаконному переправленні осіб через державний кордон (ч.2 ст.332), вчиненими групою осіб за попередньою змовою (ч.2 ст.28). Найсерйозніша з цих статей – контрабанда наркотиків – передбачає від 8 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Сам факт будівництва транснаціонального тунелю братам не інкримінують – подібної кваліфікації злочину просто немає в Кримінальному кодексі.
Одразу після затримання в Євпаторії Михайла та Василя заарештували, однак згодом звільнили з-під варти – одного на підписку про невиїзд, іншого – під грошову заставу. Слідство, яке проводило УСБУ в Закарпатській області, закінчили в листопаді минулого року, після чого кримінальну справу передали в Ужгородський міськрайонний суд. Із тих пір вона слухається у відкритому режимі. Спроби журналіста поспілкуватися з підсудними чи їхніми адвокатами після одного з останніх засідань були безуспішними – вони відмовляються від будь-яких коментарів. Так само, як і СБУ та прокуратура: "Жодних коментарів до вироку суду". Утім, деяку цікаву інформацію можна знайти в словацьких ЗМІ, які досить широко висвітлювали тему тунелю. Тамтешні медійники встановили, що приватний будинок із земельною ділянкою біля Нижнього Нємецкого, де був вихід тунелю, в 2008 р. придбав мешканець Братислави, підприємець Томаш В. (зараз йому 60 років). У 2009-му густий сад біля будинку викорчували, на його місці з’явилася важка техніка, в тому числі вантажівки, які начебто розвозили гравій. Очевидно, саме в той час будівництво тунелю було завершене, і підземний потяг став доставляти з України в Словаччину різні вантажі. Томаша В. арештували під час спецоперації словацької поліції й звинуватили в ухиленні від сплати акцизу за сигарети. Йому "світить" від 3 до 8 років позбавлення волі.
Головне питання тунельної афери – як подібну споруду могли прокласти й запустити в дію під носом у правоохоронців? На самому кордоні, за якихось 200 метрів від будинку на вул. Запорізькій, стоїть спостережна вишка українських прикордонників, із якої добре проглядається як будинок на околиці Ужгорода, так і приватне підприємство біля Нижнього Нємецкого в Словаччині. Не звернути увагу на те, що з обох споруд вивозилася купа ґрунту при будівництві тунелю (мова йшла десь про сотню вантажівок) чи завозиться громіздка спецтехніка, – неможливо. Так само, як і не помітити мікроавтобуси з сигаретами (нелегалами), які регулярно під’їжджали на Запорізьку за 200 метрів від кордону. Пояснення прикордонників, що вони не можуть контролювати приватне будівництво, тому нічого не знали, – зовсім несерйозні. Адже в прикордонної служби є спеціальний розвідувальний підрозділ, який зобов’язаний збирати інформацію про канали доставки нелегалів та контра-банди, склади зберігання, причетних до цього осіб і т.д. у прикордонних населених пунктах, причому, не тільки України, а й суміжних країн. Так само багато питань до СБУ та МВС, які проґавили такий потужний канал контрабанди та переправлення нелегалів під самим кордоном. Насправді в те, що силовики не знали про це, ніхто не вірить. Потрібна масштабна споруда могла будуватися й функціонувати тільки під потужним дахом і з відома самих правоохоронців. Саме тому підсудні брати-підприємці – лише проміжна, одна з найнижчих ланок цієї міжнародної афери. Фахівці, що безпосередньо будували тунель, проходять у матеріалах слідства як невстановлені особи, а натхненники й головні збирачі прибутку взагалі в них не згадуються.
Судове слідство в "тунельній" справі вже закінчене. Після дебатів та останнього слова підсудних буде винесено вирок.
Володимир Мартин, "ДТ"
До цієї новини немає коментарів