Історична спадщина Закарпаття

Унікальність скульптури полягає в тому, що незважаючи на активне релігійне та політичне життя Фенцика, його скульптура пережила всі режими, які не без слід пройшли Ужгородом (угорська влада , радянська епоха.).

Євгеній Фенцик народився 5 жовтня 1844 р. в селі Малій Мартинці Березького комітату (нині Свалявський район) у сім’ї священика місцевого храму Св. Петра і Павла Андрія Фенцика. Початкову освіту Євгеній здобув у рідному селі, відтак вчився в Ужгородській та Сатмарській (Румунія) гімназіях, а далі – на теологічному факультеті Віденського університету.

1869 року він розпочав виконувати свої священичі обов’язки як священик та душпастир. Служив він у с. Бочаревицю (Іршавський район),с. Буківці (Воловецький район), у с. Дусині (Свалявський район). с. Порошкові (Перечинського район) у Великому Раковці (Іршавський район), у с. Горінчеві (Хустський) район.

Часті переміщення отця Євгенія Фенцика до різних церковних приходів були пов’язані з недовірою до нього з боку місцевої австро-угорської влади та керівництва Мукачівської єпархії – особливо, коли єпископами були Стефан Панкович (1867-1874) та Іван Пастелі (1875-1891), які сприяли політиці мадяризації підкарпатських русинів.

Окрім релігійної діяльності Євгеній Фенцик проводить і культурно-просвітницьку діяльність. Видає і редактує (з 1885) півмісячник «Листокъ», що друкувався мішаною російською і церковно-слов’янською мовою, проте популярний «Додатокъ» друкувався мовою, зближеною до народної.

Євген Фенцик писав поезії, (поема «Коріятович»), балади, оповідання та повісті з життя інтелігенції й духовенства: «Нищие духом», «Учитель Неборака», історична драма «Покорение Ужгорода»; деякі твори під псевдонімом Владимир. Автор шкільних підручників, публіцистичних статей. Вибрані твори: «Собрание сочинений» (1932).

Можемо по-різному оцінювати спадщину Євгенія Фенцика, як духовного отця, просвітителя і культурного діяча Закарпаття. Його вклад в розвиток нашого краю внесений.

Його пам’ять була увіковічена, та встановлено пам’ятник в Ужгороді роботи нашої землячки Олени Мондич-Шинелі. Урочисте відкриття пам’ятника відбулось 16 травня 1926 року. Замовником скульптури є Общества карпаторуських студентів “Возрожденіе”.

За замовлення Товариства будучи ще студентом Олена Мондич-Шинелі отримала замовлення на виготовлення бюсту. Проект був схвалений Міністерством народної освіти Чехословаччини, яке погодилося закупити пам’ятник, якщо він буде встановлений в одному з міст Підкарпатської Русі. Відкриття пам’ятника взяло на себе Общество ім. Олександра Духновича в Ужгороді, головою якого був о. Євменій Сабов.

Пам’ятник в Ужгороді знаходиться у невеличкому скверику поміж будівлею колишньої синагоги (сучасна Закарпатська обласна філармонія) та театру ляльок «Бавка».

Поблизу можемо побачити:

• Будинок равина
• Пам’ятник в Ужгороді – Ференцу Лісту
• Пам’ятник в Ужгороді -помічнику Святого Миколая
• Пам’ятник в Ужгороді – художнику Рошковичу
• Пам’ятник в Ужгороді – Карпатія
• Історичну будівлю Готельно-ресторанний комплекс «Корона»
• Пасаж «Батя»

 Орест Когут, Турінформ Закарпаття

  Надіслати другу