Футболіст ужгородської команди планує повернутися в «Динамо»

– У мене були проблеми з коліном. Реабілітація завершилась зовсім нещодавно, і напередодні гри з «Ворсклою» тренер вирішив, що я вже готовий зіграти. Звичайно, про оптимальні кондиції не йдеться, але саме через практику форму набрати легше за все.

– Наскільки інтенсивно тренувальний процес ведеться сьогодні?

– Доволі багато працюємо. Навантаження серйозні. На початку тижневого циклу тренуємось по двічі на день. І лише ближче до поєдинку тренування міняють свою спрямованість, адже перед грою ми не повинні бути втомленими.

– Складається враження, що В’ячеслав Грозний продовжує експериментувати зі складом, незважаючи на те що тренувальні збори вже позаду…

– Я не сказав би, що від однієї зустрічі до іншої у нас відбуваються кардинальні зміни. На поле, як правило, виходять один-два нових виконавця, але на те є якісь поважні причини. Кістяк команди був сформований заздалегідь.

– Для журналістів, спеціалістів, тим не менше, спрогнозувати, хто вийде на черговий матч за «Говерлу», проблематично. Чи знаєте ви склад заздалегідь?

– Гадаю, що цього не знає ніхто, за винятком головного тренера. На тренуваннях у всіх рівні можливості, а склад оголошують безпосередньо перед грою.

– У минулому турі ви програли «Ворсклі». Можна вважати цей результат закономірним?

– Якщо ми програли, значить, є провина усієї команди у негативному підсумку. Говорити про те, що відбулось, можна що завгодно. Але цифри на табло, їх вже змінити не можна. Тому виправдовуватись марно.

– В останній грі у ворота «Ворскли» ти забив м’яч. Це якось покращило твій настрій після поразки?

– Я вважаю, що забивати – це не індивідуальне завдання. Це плід роботи всієї команди і конкретно тих виконавців, які розвивали комбінацію, віддавали мені передачу. Я ж просто підставив ногу. Неправильно вважати автора м’яча героєм зустрічі, навіть якщо гол переможний. Ну а коли матч завершився поразкою, про це взагалі не дуже доречно згадувати.

– Розкажи, які твої враження від першого сезону у Прем’єр-лізі…

– Поступово звикаю до цього рівня. Але, звичайно, так швидко до всього не звикнеш. Якби адаптувався у повній мірі, напевно, міг би грати за «Динамо». Бажання повернутись до Києва присутнє, контракт мій і нині там. Орендна угода розрахована до завершення поточного сезону. Мабуть, по його завершенні повернусь до «Динамо», а далі вже буде чекати на позицію Олега Блохіна: або він на мене розраховує, або потрібно шукати інший варіант продовження кар’єри.

– Чи є щось нове, порівняно з грою за молодіжку «Динамо», у вимогах до тебе від В’ячеслава Грозного?

– Вимоги до футболу зараз, мабуть, приблизно однакові в усіх командах. Це і універсальність, і швидкість переходу в атаку та повернення у захист, це і вимоги щодо активного відбору м’яча. А от моя безпосередня функція на полі помінялась саме в Ужгороді, адже переходив до «Говерли» як центральний півзахисник, а тут я дію на фланзі. Вже звик до нової ролі і почуваю себе на цій позиції комфортно.

– Зараз з турнірної точки зору у «Говерли» досить безпечна ситуація. За таких умов на що націлюєтесь у решті турів до завершення Чемпіонату України?

– На перемогу у кожному окремо взятому поєдинку. Завдання поставлене на сьогодні: зберегти прописку серед найкращих вітчизняних команд. Якщо виконаємо його, потім керівництво може задекларувати більш високі цілі.

 

  Надіслати другу