Закарпатці сьогодні відзначають велике свято - Різдво Пресвятої Богородиці

21 вересня за церковним календарем - Різдво Пресвятої Богородиці. Це дванадесяте свято, яке відкриває річний цикл. Його відзначають з ІV ст.

За переказом, Богородиця наслідувала високе походження як з боку батька, так і з боку матері. Батько Діви Марії, Іоаким, походив з царського роду, від коліна Іудового, від дому Давидового, до нащадків якого відносилося біблійне пророцтво про народження Месії. Її мати, Анна, походила з високого священицького роду і вела родовід від коліна Левиного, від дому Ааронового.

Народження Богородиці було першим чудом у ланцюзі подій, пов’язаних з історією спасіння світу. Довгий час Іоаким та Анна були бездітними, а це вважалося у іудеїв великим нещастям, що послане Богом за гріхи. І бездітних зневажали, як таких, що несуть покарання за тяжкі гріхи, їх обмежували навіть у багатьох громадських справах.

Молячись Богові та благаючи його дати дитину, Іоаким хотів принести у храмі жертву, але первосвященик її не прийняв. Тоді він пішов у пустелю і дав обітницю постувати до тих пір, поки Господь не почує його молитви.

Дізнавшись про образу чоловіка первосвящеником, Анна плакала та молилась. І ось несподівано з’явився ангел і сказав, що у неї народиться дочка, і назвати її необхідно Марія, через неї світові буде спасіння. Таке ж пророцтво ангела було дане й Іоакиму. І все передбачене Богом здійснилось.

Старозавітні пророцтва читаються щороку у церкві в день Різдва Богородиці, за образним церковним висловом, - «двері, що розкрилися у небо». Відзначають свято тиждень.

Загалом, церковна традиція, зазвичай, не згадує дня народження святих, говорить тільки про день їхньої смерті як початку небесного життя. Проте є два винятки – це Марія та Іван Хреститель. Таке рішення обґрунтоване тим, що саме ці дві людини займають особливе значення у плані спасіння, у ділі приготування дороги для земного приходу Божого Сина. Тому їх народження є подією всесвітнього масштабу.

Народження Марії стало знаком прощення первородного гріха, запорукою звільнення, що знову відкрило перед людиною двері до вічного життя.

У народному побуті свято має назву Друга Пречиста. Відзначають його як свято врожаю.

В цю пору збирають врожай цибулі. У давнину існувало повір’я, згідно з яким, якщо спечеш хоча б одну цибулину до того, як буде уся зібрана з городу, то вся цибуля почорніє.

Це свято було також символом породіль. З цього приводу жінки, що не мають дітей, справляли обід та запрошували бідних, «щоб молилися Богородиці за її дітей», вони також замовляли службу у церкві, а потім запрошували людей до себе на обід.

Як і день весняного рівнодення, цього дня обновляли вогонь в хатах – старий гасили, а новий запалювали.

З цим святом пов’язані прислів’я:

Прийшла Перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла Друга Пречиста – взяла комара нечиста, а прийшла Третя Пречиста – стала діброва безлиста.

Прийшла Пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.

 

21 вересня 2015р. -->