Спортсмени Срібної Землі надій, на жаль, не виправдовують...

Навіть у пору, коли ще мало що нагадує про наближення сезонних холодів, представники зимових видів спорту активно проводять навчально-тренувальні збори та вдосконалюють свою майстерність. Зокрема, про справи фристайлістів «Новини Закарпаття» поцікавилися в учасника трьох зимових Олімпіад, а нині виконувача обов’язків головного тренера збірної України з фристайлу Енвера Аблаєва.

Тож де проводили збори в міжсезоння найкращі українські фристайлісти?

— Увесь червень–липень тренувалися в Швейцарії, а вже в кінці серпня там же взяли участь у престижному міжнародному турнірі, який проходив у Надштеттені. Виступили досить вдало: серед дівчат здобули бронзу, у чоловіків маємо 5 та 6-те місця. Це непоганий результат, адже в турнірі брали участь провідні фристайлісти зі США, Канади, Білорусі та Великобританії.

До яких важливих змагань готується збірна в цьому році?

— Головними будуть 8 етапів Кубка світу. Хочеться потрапити до кращої двійки.

Пане Енвере, як оцінюєте розвиток закарпатського фристайлу, куди він рухається?

— На жаль, змушений констатувати, що провідний у краї вид спорту серед олімпійських дисциплін загальмував свій розвиток. Хоча працює школа з фристайлу в Берегові. На перший тренувальний збір взяли з собою двох її вихованців. Маю свою мотивацію, щоб створити конкуренцію в збірній команді України двом фристайлісткам з Івано-Франківщини. Але, на жаль, юна закарпатка не виправдала надій, хоча її всіляко підтримували. Натомість її тренерка та батьки ще й написали на мене скаргу в Федерацію зимових видів спорту, що я начебто не створював сприятливі умови для її підготовки. Хоча у колективі збірників хороший мікроклімат, є в усьому розуміння. А тут тобі маєш — такі звинувачення. Інший вихованець берегівської школи чомусь не виходить на зв’язок зі мною… А вже незабаром проходитиме чемпіонат України — юнак упродовж року з нами тренувався, їздив на збори і раптом зник…

Які цілі ставите перед собою як головний тренер збірної?

— Прагну вивести українську команду на новий якісний рівень. Хотів би також, щоб окрім акробатичного фристайлу в нас розвивалися й інші його види: могул, скі-крос та стоп-стайл. До слова, останній почав активно розвиватися в Рівному та Івано-Франківську. Сподіваюся, що матимемо своїх і скі-кросівців. Саме для останнього виду є особливо сприятливі природні умови на Закарпатті. Місцеві перспективні гірськолижники могли б спробувати себе в цьому виді спорту.

На жаль, нині маємо доволі складну ситуацію в спортивній галузі – дуже багато провідних спортсменів, а особливо представників зимових видів, змінюють громадянство, а відтак приносять хороші результати та славу вже іншим країнам…

— Головне для спортсмена — підтримка з боку держави. Але в переважній більшості в наших реаліях підтримка так і залишається лише на словах, а іноді тільки доводиться вислуховувати критику функціонерів. Дуже часто спортсмени залишаються наодинці зі своїми проблемами, тому вимушені шукати собі кращі умови для занять професійним спортом і життя. Якщо держава не повернеться обличчям до цих проблем, то відтік здібних атлетів продовжуватиметься й надалі. Думаю, що нашій країні цілком під силу створити як інфраструктурну базу для підготовки висококласних фристайлістів, забезпечити їх постійну участь у провідних міжнародних змаганнях, так і створити належні побутові умови.

Роман Сенишин

 

10 жовтня 2015р. -->