У першому кварталі неповнолітніми закарпатцями скоєно 137 злочинів

Шість тисяч неповнолітніх закарпатців практично не знають слів "родина" й "батьківське виховання", стверджу? регіональна статистика. Наглядають за ними, зазвичай, бабусі-дідусі чи родичі ? їхні батьки в пошуках заробітків виїхали за межі області чи за кордон. З-поміж названої кількості 1007 підлітків перебувають на обліку в службах неповнолітніх і занесені до так званої особливої категорії.
Зазвичай в неблагополучній родині ? нужденне життя, що, як правило, штовха? дітей на вулицю, а нерідко й на злочини. З огляду на це, не може не жахати добре відомий кожному факт, що безпритульні та бездоглядні заради виживання, наркотиків, алкоголю ? в кого який стимул ? йдуть на конфлікт із законом.
Так, за словами начальника відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС України в Закарпатській області Василя Марчишака, лише протягом першого кварталу 2005 року в області неповнолітніми вчинено 137 злочинів. Хоча ця цифра практично на чверть менша порівняно з аналогічним періодом минулого року (тоді подібних протиправних діянь міліці?ю було заре?стровано на 37 більше), проблема залиша?ться. Та чи вдасться її вирішити, якщо, до прикладу, в окремих районах Закарпатської області працю? по одному працівнику міліції у справах неповнолітніх?
Найбільше злочинів, вчинених неповнолітніми, спостеріга?ться в гірських районах області. Широкої можливості вчитися в цих районах нема, навчання платне. Батьки часто й надовго виїжджають на заробітки за кордон, діти залишаться без догляду. Якщо вони й не голодні, то на якісне проведення дозвілля (спорт, музика, танці) грошей нема. У більшості випадків злочинці ростуть в неблагополучних, неповних та нерідко багатодітних сім?ях. Результат не змушу? на себе чекати: правоохоронці стверджують, що лише на початку цього року у гірському Перечинському районі злочинність серед неповнолітніх збільшилася практично вдво?, у Воловецькому районі ? й на всі 200 відсотків. По інших районах та в Ужгороді поширене втягнення неповнолітніх у жебрацтво батьками.
За словами спеціалістів, хоча кількість умисних вбивств, розбоїв, тяжких тілесних ушкоджень, грабежів, крадіжок порівняно з попередніми роками зменшилася, однак кількість з?валтувань та фактів викрадення автотранспорту лише збільшу?ться. До речі, згідно зі статистичними даними, на Закарпатті все більше неповнолітніх скоюють злочини у стані алкогольного сп?яніння.
? ще один гіркий факт: із десяти затриманих дітей лише одного хтось розшуку?. Решти ж ? неначе не існу? в природі.
Начальник служби у справах неповнолітніх Світлана Якімеліна каже, що 295 дітей віком до 18-ти років систематично залишають сім?ї й виховні заклади. ? якщо раніше причинами здебільшого були погане ставлення в неблагополучних родинах, алкоголізм батьків тощо, то останнім часом, як зазначають фахівці, діти тікають з домівок нерідко з надзвичайно банальних причин: чи то романтизму захотілося, чи то в заможних родинах дитині зайву іграшку не купили...
Наприклад, під час міліцейського рейду, який мав на меті виявлення малолітньої проституції, на вокзалі в обласному центрі правоохоронці затримали хлопчину років 12-14, пристойно одягнутого й зі шкільним ранцем за плечима. Звичайно ж, у всіх одразу виникли запитання: що робить дитина ввечері, майже о 23.00, та ще й на вокзалі? Як виявилося, Микола родом з Мукачева. "Захотів після школи погуляти, ? зухвало відповів хлопчина, ? сів собі на маршрутку й приїхав до Ужгорода. А що в цьому такого? Гроші мені батьки завжди дають..." Зателефонувавши батькам Миколи в Мукачеві, правоохоронці почули ридання матері, яка вже вкотре за останні кілька років зв?язувалася з місцевими працівниками міліції, аби ті допомогли розшукати "блудного сина". На запитання, в чому поляга? проблема, жінка практично не знала, що відповісти ? все син ма?, все йому дозволя?ться, чого ж тіка? ? невідомо...
Чи справді причина у вседозволеності, чи в чомусь іншому ? з?ясовувати фахівцям. Однак корінь зла, як кажуть психологи, потрібно шукати ще й у кінематографі ? фільми з насиллям, вбивствами, грабежами провокують дітей шукати пригод.
Поміж тим, за словами С. Якімеліної, з сім?ями, що перебувають у кризових ситуаціях, періодично проводиться психолого-педагогічна робота. "?ноді, на жаль, справді з?ясову?ться, що батькам просто не вистача? мудрості вирішити конфлікт у родині, правильно виховати дитину, ? каже начальник служби у справах неповнолітніх. ? А скоро настане літо, й на канікули діти будуть залишені практично напризволяще. Обов?язок посадовців і батьків ? організувати їхній відпочинок так, щоб він був цікавим та корисним".
До речі, проблема дитячої безпритульності та молодіжної злочинності тісно перепліта?ться з іншою ? працевлаштуванням підлітків, яке й досі в регіоні залиша?ться каменем спотикання. Неповнолітнім, особливо після закінчення школи, доводиться шукати роботу без допомоги будь- яких спеціалізованих підрозділів щодо забезпечення зайнятості підлітків. Дітям доводиться йти на ринки, торговельні майданчики, де їм пропонують тягати важкі сумки та інші вантажі. Нерідко вони потрапляють в тенета кримінального бізнесу, де теж широко практику?ться використання дитячої праці.
За висновками фахівців, тільки третина ці?ї найбільш незахищеної категорії незайнятого населення отриму? роботу за сприяння центрів зайнятості та органів влади. Між тим, кількість злочинів, вчинених непрацюючими молодими людьми, зросла загалом по державі на 22%. На думку більшості фахівців, розв?язати проблему без злагоджених дій сім?ї і школи неможливо. Саме ці інституції покликані закладати в майбутніх громадян моральні й духовні цінності, привчати їх до праці.
Але, як каже шкільний психолог Оксана Драгула, з результатів соціологічних досліджень правоохоронних органів та аналізу їхньої минулорічної операції "Урок" виплива?: майже 70 відсотків неповнолітніх, притягнутих до відповідальності, не відвідували школу, а значить, перебували певний час без батьківського й педагогічного нагляду. "Можливо, як це практику?ться у Великій Британії, потрібно б доставляти прогульників занять до школи, ? каже О. Драгула. ? А можливо, варто би використати накопичений уже в нашій державі досвід з надання загальноосвітнім навчальним закладам охоронних послуг. На практиці доведено, що там, де на вході до школи чергу? міліціонер, пропуски занять скорочуються максимально. Велику допомогу у вихованні та зайнятості підлітків могла б надавати й позашкільна дитяча мережа ? клуби за інтересами, кімнати школярів, спортивні комплекси у мікрорайонах тощо. Але сьогодні ця робота занедбана, а чиновники в один голос твердять, що не вистача? коштів на її повноцінне відновлення".
Психологи кажуть, що психіка дітей вулиці вже зламана. Якщо дитина ночувала в підвалах, на горищах тощо, потрібна кропітка праця психологів і соціальних працівників, аби адаптувати її до повноцінного життя. Для цього треба створювати відповідні умови для забезпечення бездоглядних дітей комплексною медико-психолого-педагогічною реабілітаці?ю, а також подальшою соціальною адаптаці?ю в суспільстві. Але на це теж нема? грошей...
Повідомля? газета "День"

 

12 травня 2005р. -->