Науковий парк в УжНУ

Рік тому на зустрічі з інтелігенцією Закарпаття в Ужгородському національному університеті головний редактор «Дня» Лариса Івшина поділилася власним спостереженням про те, що «за часів неконтрольованих суспільних трансформацій єдиними острівками стабільності в Україні залишилися університети», й нагадала свою давню тезу про те, що університети у своїх регіонах мають виконувати функцію освітніх округів. До сказаного слід додати, що «архіпелаги» українських університетів стали ще й інтеграторами знань та прихистками вітчизняного інтелекту – саме тут не зупиняється творчий пошук науковців.

Розвиваючи наукову та інноваційну діяльність за європейським взірцем, УжНУ започаткував діяльність власного «Наукового парку», основна мета якого – розвиток науково-технічної діяльності, раціональне використання інтелектуального потенціалу та матеріальної бази для комерціалізації результатів наукових досліджень і їхнє впровадження на вітчизняному та закордонному ринках. Про синтез інтересів науки та бізнесу задля потреб суспільства розмовляємо з проректором УжНУ з наукової роботи, доктором фізико-математичних наук, заслуженим діячем науки і техніки України Ігорем Студеняком.

В УКРАЇНІ – ПОНАД ДЕСЯТОК НАУКОВИХ ПАРКІВ

– Навіщо університетам створювати свої наукові парки?

– Сьогодні найбільш проблемною ланкою в розвитку інноваційної діяльності в нашій країні є не стільки відсутність коштів та нормативної бази, скільки наявність структур, спроможних перетворювати ідеї в науково-технічні розробки та забезпечувати їхнє впровадження у виробництво. Оскільки поточна ситуація в науковій сфері Закарпаття за своїм потенціалом та характеристиками близька до наших європейських сусідів, і було ухвалено рішення заснувати «Науковий парк УжНУ».

Досвід розвинених країн свідчить, що саме такі інноваційні структури створюють сприятливі умови для ефективної діяльності та розвитку малих інноваційних підприємств, котрі реалізують оригінальні науково-технічні ідеї. Їм потрібно допомогти наданням у тимчасове користування виробничих площ, матеріально-технічної бази, інформаційних мереж, забезпечити приладами та устаткуванням, консультативною допомогою з широкого кола науково-технологічних, економічних і правових питань. У концепції створення «Наукового парку УжНУ» враховано досвід наших партнерів із Технічного університету словацького міста Кошиці, де успішно діє науковий парк TECHNICOM, сформований за європейською моделлю.

– Я правильно розумію, що головним завданням є створення сприятливого середовища для науковців та підприємців, котрі прагнуть пов’язати свій бізнес із хай-теком?

– Так, технологічні й наукові парки, технополіси сприяють розвитку малого та середнього бізнесу, появі нових інноваційних виробництв, укріпленню науково-технологічної бази. За таких умов науковий парк стає ядром регіональної та національної інноваційної системи, оскільки в процесі його функціонування розробляються й обґрунтовуються пропозиції щодо пріоритетів інноваційного розвитку на усіх рівнях та виявляється попит суб’єктів господарювання на розробки.

– Ви згадали про позитивний досвід партнерів у Кошицях. А чи є подібні приклади успішної діяльності наукових парків в Україні?

– Перший у нашій країні науковий парк «Київська політехніка», з урахуванням «трикутника знань», було створено на базі НТУУ «КПІ», згідно із Законом України від 22 грудня 2006 року. Сьогодні в Україні створено понад десять наукових парків, серед яких успішно працюють такі, як Київський національний університет ім. Т. Шевченка, НП «Інноваційний розвиток Поділля» та інші.

БІОСЕНСОРИ, РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ Й НАВІТЬ ФІТОЧАЇ

– Які пріоритетні напрями діяльності «Наукового парку УжНУ»?

– Ми визначили для себе шість основних різносторонніх напрямів. Це – впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій та освоєння альтернативних джерел енергії; машинобудування та приладобудування; освоєння нових технологій виробництва та індустрії наноматеріалів; широке застосування технологій чистого виробництва та охорони навколишнього середовища; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; впровадження нових технологій та обладнання для медичного обслуговування, лікування, фармацевтики.

– Хто фінансує діяльність Наукового парку?

– Забезпечення його функціонування проводиться за рахунок коштів від власної господарської діяльності з надання послуг та управління майном, бюджетних субсидій з державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств-учасників і замовників, приватних інвестицій та грантів.

– Будь ласка, розкажіть про найцікавіші проекти.

– В енергетичній галузі йдуть напрацювання із впровадження системи сонячних і вакуумних колекторів, енергоощадних електронагрівальних елементів нового покоління, плантаційного вирощування енергетичної верби, утилізації та переробки відпрацьованих гумових шин та інші.

У машино- та приладобудуванні передбачається розробка напівпровідникових газових та хімічних сенсорів, волоконно-оптичних біосенсорів, дифракційних структур, створення нового покоління приладів газового аналізу для медицини і гарантування техніки безпеки в промисловості та побуті, виготовлення машин для подрібнення деревних відходів.

Для потреб агропромислового комплексу розробляються методики застосування регуляторів росту овочевих, плодово-ягідних, лісових та лікарських культур, ветеринарних біопрепаратів.

Інноваційна діяльність у сфері медичного обслуговування здійснюватиметься розробками для ранньої діагностики, ургентного лікування, реабілітації та профілактики гострого інфаркту міокарда, стану після перенесеного ішемічного інсульту, епілепсії, ВІЛ-інфекції, дієвої профілактики та корекції йододефіциту, зниження йодної ендемії, профілактики ендоекологічних захворювань в умовах паводків та інших несприятливих впливів із використанням розроблених в Ужгороді фіточаїв очисної імуностимулюючої дії.

Особлива увага приділяється виконанню робіт, спрямованих на вирішення проблем навколишнього середовища Карпатського регіону. Це – проекти з впровадження технології збереження і відтворення верхньої межі лісу в Карпатах, засоби боротьби з небезпечними фітозабруднювачами, збереження генофонду коней гуцульської породи, оцінка стану малих річок та низки інших.

НА СТАДІЇ ВТІЛЕННЯ – СОНЯЧНІ ВАКУУМНІ КОЛЕКТОРИ ТА ЕНЕРГОЩАДНІ ЕЛЕМЕНТИ…

– Які проекти вже на стадії реалізації?

– Пілотним проектом програми енергозбереження в УжНУ є впровадження системи сонячних вакуумних колекторів ТМ «Стар Енержі» (м. Одеса) на енергоємних об'єктах УжНУ, зокрема університетському спорткомплексі «Буревісник» для підігріву води в басейні та підтримки системи опалення приміщень спорткомплексу.

Спільно з Інститутом матеріалознавства НАНУ та ТОВ «Агромат» розробляємо енергоощадні елементи для електроплит, що застосовуються в закладах громадського харчування, а з ТОВ «Реноме» (м. Хмельницький) – електроопалювальні прилади з GSM управлінням, спектр використання яких надзвичайно широкий – від приватних будинків і дач до шкіл, лікарень, складів, теплиць і ферм, а результат – економія електроенергії.

В енергетичній площині наші науковці співпрацюють і з литовськими колегами (ЗАТ «АСКАДА») із розробки високоефективного способу утилізації використаних автомобільних шин для отримання висококалорійних енергоносіїв (газ та мазут), а також технічного вуглецю і мазуту. Ще з одним литовським підприємством – ЗАТ «Литем» – розробляємо для медичних закладів мобільні локальні утилізатори медичних відходів.

У стадії розробки стаціонарні та мобільні машини для подрібнення некондиційних деревних відходів у технологічну щепу. Ця розробка є актуальною як в енергетичній, так і в екологічній сферах.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, "День"