Податковий "сюрприз" для закарпатських бізнесменів у 2017 році

Податковий "сюрприз" для закарпатських бізнесменів у 2017 році
Уже традиційно перед новим роком Верховна Рада змінила податкові правила. Попри критику окремих нововведень з боку експертного середовища та самих бізнесменів, Президент уже підписав всі закони і з початку нового року більшість їхніх положень набувають чинності. Що ж передбачає чергова податкова реформа та що чекає на бізнес у 2017 році:

 

1. Податок на прибуток підприємств

Ставки цього податку не змінюються. Базова ставка – 18%. Спеціальні ставки податку передбачені для юридичних осіб, що займаються страховою діяльністю, букмекерською діяльністю, діяльністю з випуску та проведення лотерей, азартних ігор, та для нерезидентів і прирівняних до них осіб.

Водночас запроваджено на період до 31 грудня 2021 року податкові канікули  (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень  та  розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної  плати (доходу)  працівників є  не меншим, ніж дві мінімальні заробітні  плати, за умови відповідності критеріям:

1) утворених в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

2) діючих,  у  яких  протягом  трьох  послідовних  попередніх  років,  щорічний  обсяг  доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

3) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від  реалізації  продукції  (товарів  робіт,  послуг)  становив  до  3-х  мільйонів  гривень  та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Водночас змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків: зокрема з 12 до 20 млн. грн збільшено показник сплати платежів до державного  бюджету за платежами, які контролюються ДФС; та критерій обсягу доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали з 500 млн. грн. до 1 млрд. грн.

2. Нові податкові правила для ФОПів

Вже з 1 січня окремі категорії ФОПів, зокрема другої та третьої груп, будуть змушені платити єдиний соціальний внесок 704 гривні на місяць, навіть якщо тимчасово не мають жодного прибутку. При цьому ФОПи-спрощенці першої групи оподаткування матимуть можливість платити половину мінімального внеску в розмірі 352 грн на місяць.

Раніше ФОП, який у певному періоді мав прибуток, то сплачував 5% податок та ЄСВ. Якщо ж руху коштів не було, то сплачувати не було необхідності. Тому багато підприємців тримали відкриті ФОПи, а платили податки тільки тоді, коли мали реальні прибутки. Відтак зазначені зміни до ПКУ призвели до численних черг у ЦНАПах, адже «ФОПи-невидимки» почали масово закриватися, щоб не сплачувати податки, не маючи при цьому прибутку.

3. ПДФО: важливі новели для бізнесу

Встановлено оподаткування у половинному розмірі загальної ставки (18%),  тобто за ставкою 9%, пасивних доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах та корпоративних правах, що виплачуються нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток підприємств. Така ж ставка податку встановлена і для пасивних доходів у вигляді дивідендів з іноземних джерел.

Розмір  добових,  які  не  потребують  документального підтвердження та не оподатковуються ПДФО, у 2017 році буде становити: для відряджень в межах України – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня (320 грн), для відряджень за кордон – 0,375 розміру МЗП (1200 грн або близько 40 євро).

Розширено  перелік  витрат  фізичної  особи-підприємця  від  провадження господарської діяльності на: суми податків, зборів, які пов’язані з господарською діяльністю такої  фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської  діяльності, податку на майно); суми  єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне  страхування  у розмірах і порядку встановлених законом; платежів, сплачених за одержання ліцензій на провадження певних  видів  господарської  діяльності  ФОП; одержання  дозволу, іншого  документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю ФОП.

Крім того фізичній особі-підприємцю надано право на амортизацію основних засобів, що використовуються у діяльності (крім житлової нерухомості та автомобілів).

4. У аграріїв заберуть пільги, але до 2020 року проведуть земельну реформу

З 1 січня 2017 року всі аграрії переходять на загальну систему оподаткування. Отже, для аграріїв буде скасовано спеціальний режим оподаткування галузі. Зокрема у 2016 році сільськогосподарські товаровиробники мали можливість обрати 4 групу спрощеної системи оподаткування.

Водночас держбюджетом на 2017 рік передбачено, що дотації на сільське господарство збільшаться удвічі і становитимуть 5,5 млрд грн. Також у 5 разів зросте бюджет Міністерства аграрної політики і становитиме 7,4 млрд грн.

При цьому прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна повинна до 2020 року провести земельну реформу. «В бюджеті на 2017 рік ми дуже чітко передбачили наші пріоритети, в тому числі і агропромисловий комплекс. І ми вважаємо, що до 2020 року ми маємо зробити якісну земельну реформу в інтересах українських громадян і нашої держави. Ми маємо з вами стимулювати розвиток агропромислового комплексу через різноманітні програми підтримки і в цьому році ми вже будемо мати підтримку тваринництва, підтримку садівництва і підтримку сільськогосподарського машинобудування», – зазначив глава уряду.

5. Адміністрування податків та зборів

Передбачається запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків, який дозволить листування з контролюючим органом в електронному вигляді: подавати та отримувати документи (податкову звітність, скарги, акти перевірок, заперечення на акт, довідки та інші документи); переглядати в режимі реального часу інформацію по платнику податків, а також одержувати таку інформацію у вигляді документа, який формується автоматизовано тощо.

Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за обласним рівнем.

За районними податковими інспекціями закріплено виключно сервісні функції: сервісне обслуговування  платників  податків,  реєстрація  та  ведення  обліку  платників  податків  та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, формування  та  ведення  Державного  реєстру  фізичних  осіб  –  платників  податків,  Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та ін.

6. Податкові перевірки.

План-графік документальних планових перевірок повинен завчасно оприлюднюватися  на  сайті  Державної фіскальної служби  до 25  грудня  року,  що  передує  проведенню  таких  перевірок.  Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються Міністерством фінансів, за яким крім того також закріплені такі повноваження: координація діяльності контролюючих органів, затвердження нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів, прогнозування, аналіз надходження податків, зборів, платежів, видача узагальнюючих податкових консультацій та ін.

Крім того Президент Петро Порошенко підписав закон про мораторій на проведення державних планових перевірок малого і середнього бізнесу до 31 грудня 2017 року. Документ дає право бізнесменам не допускати посадових осіб органу державного контролю для проведення перевірки, якщо ними не пред’явлено відповідне погодження Державної регуляторної служби. При цьому до 31 грудня 2017 року позапланові перевірки можуть здійснюватися держорганами: 1) за письмовою заявою суб’єкта господарювання; 2) за рішенням суду; 3) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під дію мораторію не підпадають держоргани, робота яких не впливає на малий і середній бізнес (Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Національна комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Антимонопольний комітет), а також Державна фіскальна служба та Державна фінансова інспекція, обмеження на перевірки яких регламентуються змінами в Податковий кодекс від 28 грудня 2014 року (обмеження на перевірки підприємств, дохід яких за попередній рік склав менше 20 млн грн).

7. Замість податкової міліції фінансова поліція

Податковою реформою передбачено  ліквідацію  податкової  міліції  та  створення  нового  органу  –  центрального органу виконавчої  влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування. Діяльність такого органу (планується, що ним буде фінансова поліція) регламентуватиметься окремим Законом. Відтак норми щодо ліквідації податкової міліції наберуть чинності з дня набрання чинності таким законом.

8. Штраф у розмірі 320 тис. грн за зарплату в конверті

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав бізнес забезпечити виплату своїм працівникам заробітної плати на рівні не менше ніж мінімальна у 3,2 тисяч гривень і застеріг роботодавців від зловживань, наприклад щодо оформлення працівника на півставки, неповний робочий день.

При цьому відповідно до положень ще одного підписаного главою держави закону, підприємці повинні будуть сплатити штраф у розмірі до трьох мінімальних зарплат у всіх випадках недопущення інспекторів Державної служби з питань праці до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплат «в конверті».

Крім того підприємці будуть оштрафовані в розмірі 100 мінімальних зарплат (з 1 січня 2017 року ця 320 тисяч гривень) у випадку недопущення держінспектора праці до перевірки, якщо вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску (виплата зарплати «в конверті»). Крім того було розширено повноваження органів влади, у тому числі органів місцевого самоврядування, щодо перевірок на підприємствах.

9. Укладення договорів у електронній формі

3 січня 2017 року вводиться в дію закон, який стосується усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг і передбачає наступне: 1) зовнішньоекономічні договори про експорт послуг (крім транспортних) можна буде укладати не лише в письмовій, але і в електронній формі; 2) банкам заборонено вимагати переклад рахунків (інвойсів) українською мовою, у разі якщо вони оформлені англійською; 3) рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом і може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналога власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Джерело: ProZak

 

02 січня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*