Чому забуксував механізм Карпатського єврорегіону і як використати скандинавський досвід – закарпатці дискутують із європейцями у Словаччині

На форумі, який проходить у конгрес-центрі Академії наук Словаччини біля підніжжя Високих Татр у рамках реалізації проекту "Інформаційне забезпечення та імплементація інноваційних підходів у транскордонному співробітництві Словаччини та України" присутні експерти зі Словаччини, України, Польщі, Нідерландів, Фінляндії та Норвегії.  

Особливо відзначили організатори конференції заступника міського голови Ужгорода Олександра Білака, який давно працює в програмах транскордонної співпраці. Олександр Павлович у своєму вітальному виступі нагадав, як багато років тому проходила перша конференція в Ужгороді і доповідачі, які їхали на неї, більше 5 годин прочекали у черзі на кордоні і задалися питанням: як же співпрацювати, якщо немає навіть можливості швидко і комфортно подолати межу між сусідніми регіонами.  

Доктор соціологічних наук, директор Інституту транскордонного співробітництва (Ужгород), дипломат Сергій Устич у своїй презентації висвітлив питання, чому виникла необхідність проекту Карпатського єврорегіону, що було зроблено і які попередні висновки зі спільної роботи та порівнював це з механізмом Баренцевої Євро-Арктичної ради і успішності Баренцевого регіону.  

За словами Устича, зараз робота в рамках Карпатського єврорегіону занепала, він перебуває у глибокій соціальній, економічній і навіть політичній кризі, Рада, його як керівний орган, не функціонує. Одна з  причин, на думку доповідача – відсутність макроекономічної державної підтримки, за більш ніж 20 років жодного разу не збиралися міністри закордонних справ країн Карпатського регіону, практично не діють українсько-словацька, українсько-угорська та інші міжурядові комісії.

Натомість регіони країн Північної Європи, що входять до складу Баренцевого регону, об'єднані БЄАР, – Норвегії, Фінляндії, Росії, Швеції, Данії, Ісландії (ще 9 країн – Європи, США, Канада та Великобританія мають статус спостерігачів) діють дуже успішно. Принцип, філософія, БЄАР, які визначив "батько" ради – міністр іноземних справ Норвегії Торвальд Столтенберг: прагматизм, взаєморозуміння.

На конференції пропонувалося, що доцільно використовувати – не копіювати, а застосовувати – досвід північно-європейського регіону у співпраці країн Карпатського регіону, зокрема, Словаччини та України.  

Голова Норвезького Баренцевого секретаріату Георг Ларс Фордал розповів про розвиток співпраці між регіонами впродовж майже чверть століття (на початку 2018 року виповниться 25 років з часу підписання в норвезькому містечку Кіркенесе угоди про створення Баренцевого регіону). За угодою взаємодіють 13 регіонів, де проживає 5,5 мільйонів населення. Щороку в рамках співпраці на різні проекти розподіляється близько 3,5 мільйонів євро.  

Північ Європи називають кухнею Європи, це регіон із покладами нафти, різних руд. Мер одного з міст Норвегії, які входять до складу регіону Рюне Рафаелсен наголосив, що коли є контакт між людьми – розвиваються й економічні програми. Для цього задіяли механізми безвізового режиму для сусідніх регіонів європейських країн із Росією, наприклад, між Мурманською областю й Фінляндією, Польщею та Санкт-Петербурзькою областю. Навіть зараз, коли проти Росії діють міжнародні санкції, хоч на міждержавному рівні "клімат" погіршився, панує більша, ніж раніше прохолода, проте на локальному рівні сусідніх регіонів продовжується співпраця, адже вона важлива для всіх сторін-учасників.

Конференція продовжила свою роботу у двох секціях, вона працюватиме і завтра, 17 березня, планується вироблення практичних рекомендацій для співпраці країн Карпатського регіону, Словаччини та України зокрема, на основі скандинавського досвіду.          

uzhgorod.net.ua