Хворих дітей на Закарпатті лікують конями

Хворих дітей на Закарпатті лікують конями
В Україні мешкає дуже багато талановитих та кмітливих людей, які не скиглять, не жаліються, а роблять свою справу.

 

На Закарпатті, у невеличкому місті Виноградів, вже кілька років існує кінний центр «Селід», який зробив це місто відомим на всю Україну та за її межами. Дорослі та діти їдуть сюди з найдальших куточків країни. Якщо ви досі не побували там, то ми розповімо вам про «Селід», а ви не витримаєте і приїдете в гості.

Спілкуємось із господаркою центру Ілдікою Маргітич, яка запевняє, що це територія, як повертає сенс життя та має велике значення для неї самої і для людей.

Розкажіть, будь ласка, як у вас виникла ідея займатися кінною справою, відкрити центр?

— Все почалось у 2012 році. Ми купили земельну ділянку, хотіли займатись сільським господарством. Ми ніколи навіть не думали займатись конями. Мій батько привів мені одного коня. І тоді до мене звернулась дівчина, Уляна Ковач, та запитала — чи не хотіли б ми займатись іпотерапією. В Уляни вже був досвід,  і ми погодились. Через деякий час ми почали займатися із дітками, які мали вади здоров’я. Уляна їздила на різні семінари, вивчила метод грузинської іпотерапії. Через рік ми з чоловіком зрозуміли, що нам також треба навчатись та отримати навички у цій справі. Я пройшла спеціальну підготовку і стала кінним інструктором. На мою думку, іпотерапія — найкращий метод допомоги таким дітям.

Скільки грошей кожен місяць витрачається на утримання коня?

— Набагато більше, ніж відвідувачі можуть заплатити, тому ми шукаємо спонсорів для нашої роботи, бо без спонсорів неможливо утримувати коней.

З якими проблемами ви зіштовхнулися, починаючи працювати? Що було найважче для вас?

— Все було важко, але найважче — знайти фахівців. Коли ми купили ділянку — вона заросла кущами, була засмічена відходами. Ми удвох із чоловіком все вичищали. Із території було вивезено 13 вантажних машин сміття. А крім того, ми провели світло та воду.

Яка специфіка роботи з кіньми, адже всі ми знаємо, що у них різні характери?

— До кожного коня різний підхід, так само як і з людьми. Якщо знаєш характер — просто, бо  знаєш, що можна чекати від того коня. До невідомого коня ніхто так просто не підійде.

Всі діти можуть знайти спільну мову з конем?

— Так, але має бути послідовність. З першого разу дітки приходять, якщо мають сміливість сісти на коня — ми їх садимо. Якщо ні — вони просто подивляться, а на наступний раз сідають та займаються.

З якого віку можна займатися іпотерапією, чи нема жодних вікових обмежень?

— Краще всього із 3 років, коли всі кістки сформовані, м’язи сильні. Для дітей від 3 років заняття триває 15 хвилин, для старших — 30 хвилин.

Ваша справа для вас є хобі чи роботою?

— І хобі, і роботою.

Скільки всього коней на території центру? Звідки їх імпортуєте?

— На даний час ми маємо 5 коней та 1 поні. Всіх ми придбали у Виноградівському районі, адже із закордону важко перезти коня, багато документів потрібно. Нещодавно ми планували привезти коня, але нам не вдалося.

Ви займали призові місця на змаганнях або організовували фестивалі на території своєї ферми?

— Минулого року у селі Петрові на кінному фестивалі Закарпатської області ми вибороли перше місце. Влітку у нас проводились фестивалі, де діти, які навчаються у нашому центрі, показували гімнастику верхи на коні.

Ми проводили літні табори для дітей, де півдня — підготовка до верхової їзди та догляд за конями, а після обіду даємо теоретичні знання. Окрім верхової їзди, на таборі можна вчити угорську мову. А у червні цього року ми знову організовуємо фестиваль. До нас приїде мій вчитель з Угорщини, він продемонструє стрільбу із лука верхи, а учні покажуть свої навички.

Світлина від Szimeonov Barbara.

Ваші діти допомагають вам? Ким бачать себе у майбутньому?

— Так. У мене три дочки і всі вони допомагають. Старша дочка вчиться в Угорщині на кінного екскурсовода, середня має бажання навчитись перескакувати перешкоди, а менша вчиться у 1 класі.

Кінний центр допоміг багатьом дітям. А чи має він значення для вас і вашої сім’ї?

— Коли ми працювали із нідерландською будівельною фірмою, нас із чоловіком часто не було дома, це заважало нам бачитись частіше, а відповідно, що єдності у сім’ї не було . Коли ми всі почали займатись однією справою, єдність у сім’ї стала кращою. Це сильно радує.

Що має бути закладено у душі людини, яка працює з конями?

— Перш за все мужність, хоробрість та терпіння, бо робота з конями є дуже клопіткою та виснажливою.

Якщо ви хочете, щоб ваша дитина гарно провела літні канікули, то маємо для вас хорошу новину: наступний тур кінного табору розпочнеться 26 червня по 30 червня для дітей від 10 років.

Для тих, хто хоче відвідати кінний центр, посилання на сайт http://www.selid.org/

Олександра Костьо, Рeople.in.ua

 

18 червня 2017р.

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*