Вузькоколійна ділянка в межах Берегівщини опинилася під загрозою повного закриття

Паровоз був доставлений з аналогічної вузькоколійки у Гайвороні Кіровоградської області. Все це проходить в рамках пілотного проекту  Міністерства інфраструктури України за підтримки Закарпатської ОДА, разом з партнерами з Німеччини та Швейцарії. До слова, географічна територія  долини річки Боржава включає три адміністративні райони – Берегівський, Іршавський, та Виноградівський. Яскравою особливістю цього мальовничого, привабливого для туристів  регіону і є вузькоколійна залізниця. Почалося її будівництво у 1907 році, а 28 грудня  1908 року було відкрито рух потягів на двох гілках  залізниці6 Берегово (Берегсас) – Приборжавське (Довге), відстанню 67 км та Виноградів (Севлюш) – Хмельник, 19 км. Потім, 22 травня 1909 року,  було здано у експлуатацію третю гілку Довге-Кушниця, 9 км; четверта Іршава (Ілошва) – Осій (Сайкофальва), 8 км, відкрита 10 червня  1911 року, а п’ята Осій – Кам’янка (Ділалья), 4 км у 1919 році. Довжина гілок  складала 106 км. Після Другої світової війни мережа була продовжена і її протяжність складає 123 км.

Зараз «ГР-280» знаходиться в депо Боржавської вузькоколійки в Берегові (на фото) й проходить профілактику. Його пофарбували, закрасили червону зірку, щоб її не дай Бог побачили високопосадовці на чолі з Президентом України Петром Порошенко. Заплановано випробувати «ветерана» на колії в напрямку  Шаланок, що на Виноградівщині. Склалося враження, що все це тримається в таємниці, адже ні керівник депо в Королеві Михайло Шуба, ні його колега з Гайворона – Омелян Свідруг, конкретної інформації автору не надали: коли саме буде урочисто відкритий цей маршрут і хто з перших осіб буде там присутній. У зв’язку з цим хочу висловити свою суб’єктивну думку. А вона полягає в тому, що з цього маршруту Берегово викреслене не випадково.

Причин декілька. З основних те, що потяг з туристами проходить в притул з Окремим хутором (так прокладена колія), картина скажу вам не для слабонервних. Особисто мав нагоду за цим спостерігати в серпні 2008 року, коли відзначався яскравий ювілей «Анці Кушницької» - 100 річчя. Іноземні гості, серед яких були й громадяни Великобританії, Німеччини , Угорщини, Чехії  отримали шок від того, що таке диво можна побачити майже в самому центрі  Європи. А ще навколишні смердючі канави заповнені сміттям, роблять, м’яко кажучи, непривабливим цей відрізок вузькоколійки. І якщо останню проблему можна, нарешті, вирішити, то ромський табір на Луну не відправиш, тут потрібна цілеспрямована програма на кілька десятків мільйонів євро. Тому, напевно, й було прийняте таке соломонове рішення.

На даний час здійснюється три рейси на тиждень, потяг  курсує між станціями Хмельник (Іршавщина) та Виноградів. Депо ж знаходиться в Берегові. З таблички (на фото) можна довідатися, що тут тільки цех, саме ж локомотивне депо дислокується у Королеві. Отож, таке й ставлення до Берегова, яке поступово втрачає майже всі централізовані підрозділи, а на цей раз і перспективу включення Берегова в програму (в тому числі й за рахунок європейських грантів), яка передбачала б відновлення діяльності вузькоколійки, в тому числі в межах Берегівщини. Все це в комплексі дасть унікальну можливість закарпатцям, вітчизняним та зарубіжним гостям проїхатися архаїчним «експресом», який у народі ласкаво називають «Анця Кушницька» і за декілька годин побачити унікальну природу нашого краю: рівнину, передгір’я та гірські ландшафти.

І на закінчення. Не один рік тривають дискусії навколо подальшої долі цієї транспортної ретро-гілки. Для «Укрзалізниці» це справжня збиткова проблема, але, чомусь, передати її у власність місцевих громад не поспішає. Зрозуміло, потрібно рішення уряду і парламенту, але ж перший крок в цьому напрямку повинна зробити «Укрзалізниця». Так вважають громадські активісти, адже в Європі, зокрема в сусідній Угорщини, вузькоколійки давно стали елементом туристичної інфраструктури і успішного бізнесу. Звичайно при державній підтримці та опікуванням з боку місцевих громад та громадських організацій з числа волонтерів, шанувальників залізничного транспорту. Таким саме чином можна врятувати й Боржавську вузькоколійку. А  анонсована акція, відкриття паровозного маршруту «Анці Кушницької», сподіваюсь, приверне увагу до проблеми збереження та відродження Боржавської вузькоколійки. Словом, не буде одноразовою акцією.

Валерій Разгулов, головний редактор газети «Карпатська панорама»

  Надіслати другу