Вузькоколійна ділянка в межах Берегівщини опинилася під загрозою повного закриття

Паровоз був доставлений з аналогічної вузькоколійки у Гайвороні Кіровоградської області. Все це проходить в рамках пілотного проекту  Міністерства інфраструктури України за підтримки Закарпатської ОДА, разом з партнерами з Німеччини та Швейцарії. До слова, географічна територія  долини річки Боржава включає три адміністративні райони – Берегівський, Іршавський, та Виноградівський. Яскравою особливістю цього мальовничого, привабливого для туристів  регіону і є вузькоколійна залізниця. Почалося її будівництво у 1907 році, а 28 грудня  1908 року було відкрито рух потягів на двох гілках  залізниці6 Берегово (Берегсас) – Приборжавське (Довге), відстанню 67 км та Виноградів (Севлюш) – Хмельник, 19 км. Потім, 22 травня 1909 року,  було здано у експлуатацію третю гілку Довге-Кушниця, 9 км; четверта Іршава (Ілошва) – Осій (Сайкофальва), 8 км, відкрита 10 червня  1911 року, а п’ята Осій – Кам’янка (Ділалья), 4 км у 1919 році. Довжина гілок  складала 106 км. Після Другої світової війни мережа була продовжена і її протяжність складає 123 км.

Зараз «ГР-280» знаходиться в депо Боржавської вузькоколійки в Берегові (на фото) й проходить профілактику. Його пофарбували, закрасили червону зірку, щоб її не дай Бог побачили високопосадовці на чолі з Президентом України Петром Порошенко. Заплановано випробувати «ветерана» на колії в напрямку  Шаланок, що на Виноградівщині. Склалося враження, що все це тримається в таємниці, адже ні керівник депо в Королеві Михайло Шуба, ні його колега з Гайворона – Омелян Свідруг, конкретної інформації автору не надали: коли саме буде урочисто відкритий цей маршрут і хто з перших осіб буде там присутній. У зв’язку з цим хочу висловити свою суб’єктивну думку. А вона полягає в тому, що з цього маршруту Берегово викреслене не випадково.

Причин декілька. З основних те, що потяг з туристами проходить в притул з Окремим хутором (так прокладена колія), картина скажу вам не для слабонервних. Особисто мав нагоду за цим спостерігати в серпні 2008 року, коли відзначався яскравий ювілей «Анці Кушницької» - 100 річчя. Іноземні гості, серед яких були й громадяни Великобританії, Німеччини , Угорщини, Чехії  отримали шок від того, що таке диво можна побачити майже в самому центрі  Європи. А ще навколишні смердючі канави заповнені сміттям, роблять, м’яко кажучи, непривабливим цей відрізок вузькоколійки. І якщо останню проблему можна, нарешті, вирішити, то ромський табір на Луну не відправиш, тут потрібна цілеспрямована програма на кілька десятків мільйонів євро. Тому, напевно, й було прийняте таке соломонове рішення.

На даний час здійснюється три рейси на тиждень, потяг  курсує між станціями Хмельник (Іршавщина) та Виноградів. Депо ж знаходиться в Берегові. З таблички (на фото) можна довідатися, що тут тільки цех, саме ж локомотивне депо дислокується у Королеві. Отож, таке й ставлення до Берегова, яке поступово втрачає майже всі централізовані підрозділи, а на цей раз і перспективу включення Берегова в програму (в тому числі й за рахунок європейських грантів), яка передбачала б відновлення діяльності вузькоколійки, в тому числі в межах Берегівщини. Все це в комплексі дасть унікальну можливість закарпатцям, вітчизняним та зарубіжним гостям проїхатися архаїчним «експресом», який у народі ласкаво називають «Анця Кушницька» і за декілька годин побачити унікальну природу нашого краю: рівнину, передгір’я та гірські ландшафти.

І на закінчення. Не один рік тривають дискусії навколо подальшої долі цієї транспортної ретро-гілки. Для «Укрзалізниці» це справжня збиткова проблема, але, чомусь, передати її у власність місцевих громад не поспішає. Зрозуміло, потрібно рішення уряду і парламенту, але ж перший крок в цьому напрямку повинна зробити «Укрзалізниця». Так вважають громадські активісти, адже в Європі, зокрема в сусідній Угорщини, вузькоколійки давно стали елементом туристичної інфраструктури і успішного бізнесу. Звичайно при державній підтримці та опікуванням з боку місцевих громад та громадських організацій з числа волонтерів, шанувальників залізничного транспорту. Таким саме чином можна врятувати й Боржавську вузькоколійку. А  анонсована акція, відкриття паровозного маршруту «Анці Кушницької», сподіваюсь, приверне увагу до проблеми збереження та відродження Боржавської вузькоколійки. Словом, не буде одноразовою акцією.

Валерій Разгулов, головний редактор газети «Карпатська панорама»