Від «Океану Ельзи» до «Coldplay»: хто вони – музиканти, які декілька днів «запалювали» в Ужгороді (ФОТО, ВІДЕО)
- Хлопці, граєте та співаєте ви дійсно круто! Розкажіть історію створення гурту
- Вважаємо, що наш гурт створився чотири місяці тому, бо саме тоді ми взяли четверту людину, басиста, і вже відчули себе повноцінним колективом (на жаль, басист не зміг приїхати з нами в Ужгород). А так ми граємо вже другий рік. Починали Вадим і Максим удвох як саксофоніст і ударник. Оскільки у Максима хобі співати, то вирішили не лише грати, а як барабанщика залучили до гурту Сергія.
Сергій Прокопченко, соло, гітара
- Чому саме таку назву обрали для гурту?
- У нас були різні варіанти назви, особливо смішний перший – «SeVaMak» (Сергій, Вадим, Максим). Але ми таки обрали «Never too late». Перекладається назва як «ніколи не пізно», це є і для нас дивізом у житті. Ми впевнено дивимось у майбутнє. Завжди віримо у власні сили і ставимо собі нові цілі. І для нас ця назва є дуже близькою, бо ми часто запізнюємося :) .
- Як часто ви збираєтеся на репетиції?
- Зазвичай у нас репетиції навесні, взимку та восени. Літо – це час відпочинку і наших поїздок Україною, тому для репетицій дуже важко виділити хоча б хвилинку.
Вадим Пилипчук, електрогітара, саксофон, клавіші
- У яких містах вже побували з концертами?
- Їздимо Україною два роки. Дебютували в Луцьку, потім поїхали у Франківськ, Тернопіль, Одесу, Херсон, Миколаїв, Житомир. Цьогоріч уже об`їздили ці міста, вирішили, що час для нових - так завітали до вас в Ужгород.
- Які ще маєте хобі, крім музики?
- Музика – це справді основне для нас. Крім цього ми дуже любимо подорожувати, разом займаємося спортом. Але більшість часу таки присвячуємо музиці.
- За яким принципом обираєте пісні?
- Комусь із гурту подобається пісня, і він пропонує вивчити її. Тоді радимося, наскільки популярним є трек і так далі. І вирішуємо, чи варто її вчити. А взагалі музичні вподобання в нас різноманітні: майже все слухаємо.
Сергій Вакулюк, барабани
- Чи маєте власні пісні?
- Так, звісно, цьогоріч ми хочемо зробити перший власний альбом. У нас уже є три пісні, і ми збираємо зараз кошти, щоб їх записати. Слова для наших пісень пише соліст (Максим – ред.), а мелодію, ритми підбираємо разом. Коли спільна робота, обмінюємося думками, то й кращий результат.
- Скільки годин поспіль на день ви граєте?
- Наша ціль – кожен день грати годин вісім. Приблизно о 14:00 починаємо грати і до 22:00. Але насправді буває по-різному, іноді погода підводить, і можемо виступати на день лише 2-3 години.
- Як ви відпочиваєте?
- Влітку відпочиваємо під час концертів: 5 днів граємо, а на 6 маємо розважальну програму. Нам до вподоби активний відпочинок, у Рівному часто збираємося пограти у футбол, волейбол.
- Які враження від Ужгорода?
- Місто красиве, давня архітектура, це дуже цікаво. Правду кажучи, ми нічого ще не подивилися, крім Театральної, Корятовича та Петефі. Ми були дуже втомлені. Наступного разу з задоволенням долучимося до екскурсії чи навіть квесту по місту .
- Дякую за цікаву розмову, успіху вам і повертайтеся в Ужгород якнайшвидше.
Підписуйтеся на гурт у Інстаграмі, стежте за творчістю та підтримуйте їх.
Розмовляла Оля Богославська, Uzhgorod.net.ua
Фото авторки
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі












До теми
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Дівчина, яка завжди читає: Олександра Артюхіна про перекладацьку справу і свій перший великий роман
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- Цьогорічний лауреат премії Петра Скунця Віктор Новграді-Лецо – про творчість, премію та плани на майбутнє
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- До 95-річчя Миколи Попенка – видатного композитора, диригента, художнього керівника Закарпатського народного хору
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Із вівторка почав курсувати щотижневий безкоштовний евакуаційний рейс потяга № 45 за маршрутом "Суми – Ужгород"
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- Звільнений з полону Максим Буткевич: “Я бачив, що таке «рускій мір» зсередини… Це справжній Мордор у плані цінностей і свободи”
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
До цієї новини немає коментарів