Від «Океану Ельзи» до «Coldplay»: хто вони – музиканти, які декілька днів «запалювали» в Ужгороді (ФОТО, ВІДЕО)
- Хлопці, граєте та співаєте ви дійсно круто! Розкажіть історію створення гурту
- Вважаємо, що наш гурт створився чотири місяці тому, бо саме тоді ми взяли четверту людину, басиста, і вже відчули себе повноцінним колективом (на жаль, басист не зміг приїхати з нами в Ужгород). А так ми граємо вже другий рік. Починали Вадим і Максим удвох як саксофоніст і ударник. Оскільки у Максима хобі співати, то вирішили не лише грати, а як барабанщика залучили до гурту Сергія.
Сергій Прокопченко, соло, гітара
- Чому саме таку назву обрали для гурту?
- У нас були різні варіанти назви, особливо смішний перший – «SeVaMak» (Сергій, Вадим, Максим). Але ми таки обрали «Never too late». Перекладається назва як «ніколи не пізно», це є і для нас дивізом у житті. Ми впевнено дивимось у майбутнє. Завжди віримо у власні сили і ставимо собі нові цілі. І для нас ця назва є дуже близькою, бо ми часто запізнюємося :) .
- Як часто ви збираєтеся на репетиції?
- Зазвичай у нас репетиції навесні, взимку та восени. Літо – це час відпочинку і наших поїздок Україною, тому для репетицій дуже важко виділити хоча б хвилинку.
Вадим Пилипчук, електрогітара, саксофон, клавіші
- У яких містах вже побували з концертами?
- Їздимо Україною два роки. Дебютували в Луцьку, потім поїхали у Франківськ, Тернопіль, Одесу, Херсон, Миколаїв, Житомир. Цьогоріч уже об`їздили ці міста, вирішили, що час для нових - так завітали до вас в Ужгород.
- Які ще маєте хобі, крім музики?
- Музика – це справді основне для нас. Крім цього ми дуже любимо подорожувати, разом займаємося спортом. Але більшість часу таки присвячуємо музиці.
- За яким принципом обираєте пісні?
- Комусь із гурту подобається пісня, і він пропонує вивчити її. Тоді радимося, наскільки популярним є трек і так далі. І вирішуємо, чи варто її вчити. А взагалі музичні вподобання в нас різноманітні: майже все слухаємо.
Сергій Вакулюк, барабани
- Чи маєте власні пісні?
- Так, звісно, цьогоріч ми хочемо зробити перший власний альбом. У нас уже є три пісні, і ми збираємо зараз кошти, щоб їх записати. Слова для наших пісень пише соліст (Максим – ред.), а мелодію, ритми підбираємо разом. Коли спільна робота, обмінюємося думками, то й кращий результат.
- Скільки годин поспіль на день ви граєте?
- Наша ціль – кожен день грати годин вісім. Приблизно о 14:00 починаємо грати і до 22:00. Але насправді буває по-різному, іноді погода підводить, і можемо виступати на день лише 2-3 години.
- Як ви відпочиваєте?
- Влітку відпочиваємо під час концертів: 5 днів граємо, а на 6 маємо розважальну програму. Нам до вподоби активний відпочинок, у Рівному часто збираємося пограти у футбол, волейбол.
- Які враження від Ужгорода?
- Місто красиве, давня архітектура, це дуже цікаво. Правду кажучи, ми нічого ще не подивилися, крім Театральної, Корятовича та Петефі. Ми були дуже втомлені. Наступного разу з задоволенням долучимося до екскурсії чи навіть квесту по місту .
- Дякую за цікаву розмову, успіху вам і повертайтеся в Ужгород якнайшвидше.
Підписуйтеся на гурт у Інстаграмі, стежте за творчістю та підтримуйте їх.
Розмовляла Оля Богославська, Uzhgorod.net.ua
Фото авторки
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
- Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
- Назавжди в строю. Олександр Пристая, сержант "Балу"
- Артур Молнар, позивний «Арчі»: Герой, який віддав життя за Україну
- Історія ужгородки Тетяни Літус, яка перемогла рак: про виявлення хвороби, лікарів та жагу до життя попри все
- «Із трьох пострілів своєї гармати ми знищили ворожий «Ураган» на ходу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою
- Майор "Дрон". Квітучий сад ужгородця Сергія Кузнєва
- «Снаряд від ворожої БМП ліг якраз у те місце, де я збирався лягти, – мене врятували якісь 2-3 секунди…». Історії з фронту від 128 бригади
- «Я воюю за тих хлопців, що колись були поруч і загинули. І за тих, котрі зараз поруч…» –Скрудж, пілот БПЛА 128 ОГШБр
- «Під час штурмів розумієш, що або ти, або тебе. Ну, я молодший, спритніший, то перший встигав…». Історії з фронту 128-ї бригади
- П’ятирічна закарпатка Даніела Фенцик потребує термінової підтримки на лікування
- «Війна для лікаря – це медицина катастроф на постійній основі…» – медик 128-ї бригади
- «На початку 90-х я служив на крейсері «Москва» – тому самому. Якби міг, сам би його потопив…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Кореєць Сонгджін, який 10 років проживав в Ужгороді, переклав "Червону руту" на рідну мову
- Анатолій «WarWar» Тегза. Він брав участь у 100 % операцій і не знав слова «неможливо»
До цієї новини немає коментарів