Від «Океану Ельзи» до «Coldplay»: хто вони – музиканти, які декілька днів «запалювали» в Ужгороді (ФОТО, ВІДЕО)
- Хлопці, граєте та співаєте ви дійсно круто! Розкажіть історію створення гурту
- Вважаємо, що наш гурт створився чотири місяці тому, бо саме тоді ми взяли четверту людину, басиста, і вже відчули себе повноцінним колективом (на жаль, басист не зміг приїхати з нами в Ужгород). А так ми граємо вже другий рік. Починали Вадим і Максим удвох як саксофоніст і ударник. Оскільки у Максима хобі співати, то вирішили не лише грати, а як барабанщика залучили до гурту Сергія.
Сергій Прокопченко, соло, гітара
- Чому саме таку назву обрали для гурту?
- У нас були різні варіанти назви, особливо смішний перший – «SeVaMak» (Сергій, Вадим, Максим). Але ми таки обрали «Never too late». Перекладається назва як «ніколи не пізно», це є і для нас дивізом у житті. Ми впевнено дивимось у майбутнє. Завжди віримо у власні сили і ставимо собі нові цілі. І для нас ця назва є дуже близькою, бо ми часто запізнюємося :) .
- Як часто ви збираєтеся на репетиції?
- Зазвичай у нас репетиції навесні, взимку та восени. Літо – це час відпочинку і наших поїздок Україною, тому для репетицій дуже важко виділити хоча б хвилинку.
Вадим Пилипчук, електрогітара, саксофон, клавіші
- У яких містах вже побували з концертами?
- Їздимо Україною два роки. Дебютували в Луцьку, потім поїхали у Франківськ, Тернопіль, Одесу, Херсон, Миколаїв, Житомир. Цьогоріч уже об`їздили ці міста, вирішили, що час для нових - так завітали до вас в Ужгород.
- Які ще маєте хобі, крім музики?
- Музика – це справді основне для нас. Крім цього ми дуже любимо подорожувати, разом займаємося спортом. Але більшість часу таки присвячуємо музиці.
- За яким принципом обираєте пісні?
- Комусь із гурту подобається пісня, і він пропонує вивчити її. Тоді радимося, наскільки популярним є трек і так далі. І вирішуємо, чи варто її вчити. А взагалі музичні вподобання в нас різноманітні: майже все слухаємо.
Сергій Вакулюк, барабани
- Чи маєте власні пісні?
- Так, звісно, цьогоріч ми хочемо зробити перший власний альбом. У нас уже є три пісні, і ми збираємо зараз кошти, щоб їх записати. Слова для наших пісень пише соліст (Максим – ред.), а мелодію, ритми підбираємо разом. Коли спільна робота, обмінюємося думками, то й кращий результат.
- Скільки годин поспіль на день ви граєте?
- Наша ціль – кожен день грати годин вісім. Приблизно о 14:00 починаємо грати і до 22:00. Але насправді буває по-різному, іноді погода підводить, і можемо виступати на день лише 2-3 години.
- Як ви відпочиваєте?
- Влітку відпочиваємо під час концертів: 5 днів граємо, а на 6 маємо розважальну програму. Нам до вподоби активний відпочинок, у Рівному часто збираємося пограти у футбол, волейбол.
- Які враження від Ужгорода?
- Місто красиве, давня архітектура, це дуже цікаво. Правду кажучи, ми нічого ще не подивилися, крім Театральної, Корятовича та Петефі. Ми були дуже втомлені. Наступного разу з задоволенням долучимося до екскурсії чи навіть квесту по місту .
- Дякую за цікаву розмову, успіху вам і повертайтеся в Ужгород якнайшвидше.
Підписуйтеся на гурт у Інстаграмі, стежте за творчістю та підтримуйте їх.
Розмовляла Оля Богославська, Uzhgorod.net.ua
Фото авторки
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі












До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Рецепт паски: традиційна Великодня випічка від Галини Цах (ВІДЕО)
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Подорож потягом з України до країн ЄС без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «Ми не готуємо солдатів, ми готуємо патріотів» – Олександр Сіденко про нову модель предмета «Захист України»
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Волонтери пошукового загону "Плацдарм" вірять, що кожна душа має знайти спокій. Навіть якщо вона належить ворогу
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
До цієї новини немає коментарів