Від «Океану Ельзи» до «Coldplay»: хто вони – музиканти, які декілька днів «запалювали» в Ужгороді (ФОТО, ВІДЕО)
- Хлопці, граєте та співаєте ви дійсно круто! Розкажіть історію створення гурту
- Вважаємо, що наш гурт створився чотири місяці тому, бо саме тоді ми взяли четверту людину, басиста, і вже відчули себе повноцінним колективом (на жаль, басист не зміг приїхати з нами в Ужгород). А так ми граємо вже другий рік. Починали Вадим і Максим удвох як саксофоніст і ударник. Оскільки у Максима хобі співати, то вирішили не лише грати, а як барабанщика залучили до гурту Сергія.
Сергій Прокопченко, соло, гітара
- Чому саме таку назву обрали для гурту?
- У нас були різні варіанти назви, особливо смішний перший – «SeVaMak» (Сергій, Вадим, Максим). Але ми таки обрали «Never too late». Перекладається назва як «ніколи не пізно», це є і для нас дивізом у житті. Ми впевнено дивимось у майбутнє. Завжди віримо у власні сили і ставимо собі нові цілі. І для нас ця назва є дуже близькою, бо ми часто запізнюємося :) .
- Як часто ви збираєтеся на репетиції?
- Зазвичай у нас репетиції навесні, взимку та восени. Літо – це час відпочинку і наших поїздок Україною, тому для репетицій дуже важко виділити хоча б хвилинку.
Вадим Пилипчук, електрогітара, саксофон, клавіші
- У яких містах вже побували з концертами?
- Їздимо Україною два роки. Дебютували в Луцьку, потім поїхали у Франківськ, Тернопіль, Одесу, Херсон, Миколаїв, Житомир. Цьогоріч уже об`їздили ці міста, вирішили, що час для нових - так завітали до вас в Ужгород.
- Які ще маєте хобі, крім музики?
- Музика – це справді основне для нас. Крім цього ми дуже любимо подорожувати, разом займаємося спортом. Але більшість часу таки присвячуємо музиці.
- За яким принципом обираєте пісні?
- Комусь із гурту подобається пісня, і він пропонує вивчити її. Тоді радимося, наскільки популярним є трек і так далі. І вирішуємо, чи варто її вчити. А взагалі музичні вподобання в нас різноманітні: майже все слухаємо.
Сергій Вакулюк, барабани
- Чи маєте власні пісні?
- Так, звісно, цьогоріч ми хочемо зробити перший власний альбом. У нас уже є три пісні, і ми збираємо зараз кошти, щоб їх записати. Слова для наших пісень пише соліст (Максим – ред.), а мелодію, ритми підбираємо разом. Коли спільна робота, обмінюємося думками, то й кращий результат.
- Скільки годин поспіль на день ви граєте?
- Наша ціль – кожен день грати годин вісім. Приблизно о 14:00 починаємо грати і до 22:00. Але насправді буває по-різному, іноді погода підводить, і можемо виступати на день лише 2-3 години.
- Як ви відпочиваєте?
- Влітку відпочиваємо під час концертів: 5 днів граємо, а на 6 маємо розважальну програму. Нам до вподоби активний відпочинок, у Рівному часто збираємося пограти у футбол, волейбол.
- Які враження від Ужгорода?
- Місто красиве, давня архітектура, це дуже цікаво. Правду кажучи, ми нічого ще не подивилися, крім Театральної, Корятовича та Петефі. Ми були дуже втомлені. Наступного разу з задоволенням долучимося до екскурсії чи навіть квесту по місту .
- Дякую за цікаву розмову, успіху вам і повертайтеся в Ужгород якнайшвидше.
Підписуйтеся на гурт у Інстаграмі, стежте за творчістю та підтримуйте їх.
Розмовляла Оля Богославська, Uzhgorod.net.ua
Фото авторки
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі












До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
До цієї новини немає коментарів