Як повернутись до школи? 14 порад батькам школярів

1. Слухайте своїх дітей.
Будьте доступними.
Якщо діти мають запитання про школу, чи про її початок, або щось захопливе трапилось впродовж дня, батькам треба виділити час і послухати, що син чи донька хоче розповісти.
Коли діти діляться захопливими враженнями, це допомагає їм подолати "легкі" турботи.
Не лише слухайте, але й налаштуйтесь на те, що кажуть ваші діти.
Емоційно батьки є безпечним місцем для дитини, щоб пережити емоції і навчитись правильно їх висловлювати, пояснює психолог.
2. Уточнюйте.
Окрім того, щоб просто слухати, заглиблюйтесь у деталі того, що каже дитина.
Уточнюйте.
Це важливо для того, щоб батьки могли зрозуміти разом зі своїми дітьми, що саме їх турбує.
Коли батьки знають, в чому конкретно річ – друзі, однокласники, новий вчитель – можуть допомогти вирішити проблему.
3. Дозвольте дітям бути експертами.
Діти можуть почуватись краще, коли ви питаєте їх щось на кшлалт: "А що це може бути?", каже психолог Елеонор Макі.
"Дозвольте їм генерувати рішення, – пояснює психолог. – Запитуйте їх, що може їм допомогти почуватись краще в інших страшних ситуаціях".
Батьки також можуть допомогти їм у цьому через рольові ігри.
Або запропонувати стратегії, які вони можуть застосовувати у випадках, які змушують хвилюватися.
4. Створіть позитивні очікування.
Поговоріть з дитиною про речі у школі, на які вона чекає з нетерпінням.
Пригадайте минулий досвід, яким ваш учень насолоджувався.
Добрими прикладами є друзі чи різні шкільні поїздки.
5. Говоріть з дитиною про її минулі тріумфи.
Перед школою багато дітей нервуються і хвилюються.
Тому нагадайте їм про їхні власні успіхи, які можуть допомогти подолати страх.
Наприклад: "Пам'ятаєш, минулого року ти теж так хвилювався? Ти ж подолав це".
Переконайте дітей, що у них є все для того, щоб подолати виклики, адже їм вдалося перемогти свої страхи раніше.
6. Поговоріть з вчителем.
Педагоги проводять багато часу, намагаючись зрозуміти кожну дитину.
Можливо, ваша дитина боїться відповідати перед усім класом. Скажіть педагогу про це.
Він може використати цю інформацію, щоб допомогти дитині: поділити клас на міні-групи для відповідей, або придумати щось інше.
Батьки також можуть сказати дітям, що говорили з вчителем. Таким чином, посилаючи їм сигнал, що дорослі на їхньому боці.
7. Підготуйте дитину до рутини заздалегідь.
Знайдіть і почистіть рюкзак, ланч-бокс, папки та інше приладдя.
Залучіть дитину до процесу планування: що їй потрібно, що вона хоче, що може зробити самостійно.
Це дає дитині відчуття контролю над ситуацією.
Потрібно також налагодити розпорядок дня: вставати і лягати спати раніше.
І не забувайте перед приготуваннями до сну вимикати усі гаджети.
8. Зробіть "пробну вилазку".
Щоб заспокоїти дитину, прогуляйтесь з нею декілька разів дорогою до школи.
Особливо це стосується учнів, які перейшли в нову школу та першачків.
Дозвольте дитині призвичаїтись до шкільного маршруту.
Прогулюватись до школи потрібно не один раз. Один може викликати ще більшу тривожність, каже психолог.
Хай ці прогулянки пройдуть під лозунгом: "Скажи "Привіт" школі знову".
9. Підтримуйте у дитини соціальні зв'язки.
Коли діти зав'язують соціальні зв'язки з іншими школярами, з якими вони навчатимуться, це допоможе їм на початку шкільного року.
У багатьох дітей з'являється тривожність саме через друзів:
"Хто буде у моєму класі? З ким я сидітиму разом за обідом? З ким ітиму/їхатиму разом до школи?".
10. Не ігноруйте важливість одягу.
Батьки можуть навіть не замислюватись, наскільки одяг є важливим у перші дні навчання.
Особливо це може мати значення для школярів середнього та старшого віку.
11. Розслабляйтесь після школи.
Дайте дітям перерву після школи. 5-10 хвилин достатньо.
Їм це потрібно після активної метушні.
Спробуйте розслабитись разом з ними.
Декілька хвилин тиші або легкої розмови можуть бути помічними для всієї родини.
12. Наберіться терпіння: тривога зникає з часом.
Не кожен може пристосуватись до нового середовища за один день.
Будьте терплячими.
Кожен день приносить нові виклики.
Особливо це стосується старших школярів, які починають вивчати нові предмети, працюють з багатьма різними вчителями.
Нормальний термін адаптації – тиждень-два.
13. Пам'ятайте: у батьків теж може бути тривожність.
Батькам важливо усвідомити, що у школі працюють професіонали, які займаються з дітьми постійно, каже психолог.
Пам'ятайте, що діти схильні переймати сигнали батьків, тому важливо переконатись у тому, що вам також комфортно.
14. Звертайте увагу на ненормальні сигнали.
Є декілька ознак того, що вашій дитині потрібна додаткова допомога.
Якщо ви бачите, що дитина пересилює себе, щоб іти до школи, або у неї підвищена тривожність вночі.
Ще одна ознака: якщо дитина відмовляється виконувати речі, які зазвичай робить, або їй важко робити те, що раніше давалось легко.
Можливо, річ у тому, що дитину цькують у школі. Або дитина дійсно настільки перевантажена, що їй потрібна допомога психолога.
Всі фото: Depositphotos
До теми
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
До цієї новини немає коментарів