Як повернутись до школи? 14 порад батькам школярів
1. Слухайте своїх дітей.
Будьте доступними.
Якщо діти мають запитання про школу, чи про її початок, або щось захопливе трапилось впродовж дня, батькам треба виділити час і послухати, що син чи донька хоче розповісти.
Коли діти діляться захопливими враженнями, це допомагає їм подолати "легкі" турботи.
Не лише слухайте, але й налаштуйтесь на те, що кажуть ваші діти.
Емоційно батьки є безпечним місцем для дитини, щоб пережити емоції і навчитись правильно їх висловлювати, пояснює психолог.
2. Уточнюйте.
Окрім того, щоб просто слухати, заглиблюйтесь у деталі того, що каже дитина.
Уточнюйте.
Це важливо для того, щоб батьки могли зрозуміти разом зі своїми дітьми, що саме їх турбує.
Коли батьки знають, в чому конкретно річ – друзі, однокласники, новий вчитель – можуть допомогти вирішити проблему.
3. Дозвольте дітям бути експертами.
Діти можуть почуватись краще, коли ви питаєте їх щось на кшлалт: "А що це може бути?", каже психолог Елеонор Макі.
"Дозвольте їм генерувати рішення, – пояснює психолог. – Запитуйте їх, що може їм допомогти почуватись краще в інших страшних ситуаціях".
Батьки також можуть допомогти їм у цьому через рольові ігри.
Або запропонувати стратегії, які вони можуть застосовувати у випадках, які змушують хвилюватися.
4. Створіть позитивні очікування.
Поговоріть з дитиною про речі у школі, на які вона чекає з нетерпінням.
Пригадайте минулий досвід, яким ваш учень насолоджувався.
Добрими прикладами є друзі чи різні шкільні поїздки.
5. Говоріть з дитиною про її минулі тріумфи.
Перед школою багато дітей нервуються і хвилюються.
Тому нагадайте їм про їхні власні успіхи, які можуть допомогти подолати страх.
Наприклад: "Пам'ятаєш, минулого року ти теж так хвилювався? Ти ж подолав це".
Переконайте дітей, що у них є все для того, щоб подолати виклики, адже їм вдалося перемогти свої страхи раніше.
6. Поговоріть з вчителем.
Педагоги проводять багато часу, намагаючись зрозуміти кожну дитину.
Можливо, ваша дитина боїться відповідати перед усім класом. Скажіть педагогу про це.
Він може використати цю інформацію, щоб допомогти дитині: поділити клас на міні-групи для відповідей, або придумати щось інше.
Батьки також можуть сказати дітям, що говорили з вчителем. Таким чином, посилаючи їм сигнал, що дорослі на їхньому боці.
7. Підготуйте дитину до рутини заздалегідь.
Знайдіть і почистіть рюкзак, ланч-бокс, папки та інше приладдя.
Залучіть дитину до процесу планування: що їй потрібно, що вона хоче, що може зробити самостійно.
Це дає дитині відчуття контролю над ситуацією.
Потрібно також налагодити розпорядок дня: вставати і лягати спати раніше.
І не забувайте перед приготуваннями до сну вимикати усі гаджети.
8. Зробіть "пробну вилазку".
Щоб заспокоїти дитину, прогуляйтесь з нею декілька разів дорогою до школи.
Особливо це стосується учнів, які перейшли в нову школу та першачків.
Дозвольте дитині призвичаїтись до шкільного маршруту.
Прогулюватись до школи потрібно не один раз. Один може викликати ще більшу тривожність, каже психолог.
Хай ці прогулянки пройдуть під лозунгом: "Скажи "Привіт" школі знову".
9. Підтримуйте у дитини соціальні зв'язки.
Коли діти зав'язують соціальні зв'язки з іншими школярами, з якими вони навчатимуться, це допоможе їм на початку шкільного року.
У багатьох дітей з'являється тривожність саме через друзів:
"Хто буде у моєму класі? З ким я сидітиму разом за обідом? З ким ітиму/їхатиму разом до школи?".
10. Не ігноруйте важливість одягу.
Батьки можуть навіть не замислюватись, наскільки одяг є важливим у перші дні навчання.
Особливо це може мати значення для школярів середнього та старшого віку.
11. Розслабляйтесь після школи.
Дайте дітям перерву після школи. 5-10 хвилин достатньо.
Їм це потрібно після активної метушні.
Спробуйте розслабитись разом з ними.
Декілька хвилин тиші або легкої розмови можуть бути помічними для всієї родини.
12. Наберіться терпіння: тривога зникає з часом.
Не кожен може пристосуватись до нового середовища за один день.
Будьте терплячими.
Кожен день приносить нові виклики.
Особливо це стосується старших школярів, які починають вивчати нові предмети, працюють з багатьма різними вчителями.
Нормальний термін адаптації – тиждень-два.
13. Пам'ятайте: у батьків теж може бути тривожність.
Батькам важливо усвідомити, що у школі працюють професіонали, які займаються з дітьми постійно, каже психолог.
Пам'ятайте, що діти схильні переймати сигнали батьків, тому важливо переконатись у тому, що вам також комфортно.
14. Звертайте увагу на ненормальні сигнали.
Є декілька ознак того, що вашій дитині потрібна додаткова допомога.
Якщо ви бачите, що дитина пересилює себе, щоб іти до школи, або у неї підвищена тривожність вночі.
Ще одна ознака: якщо дитина відмовляється виконувати речі, які зазвичай робить, або їй важко робити те, що раніше давалось легко.
Можливо, річ у тому, що дитину цькують у школі. Або дитина дійсно настільки перевантажена, що їй потрібна допомога психолога.
Всі фото: Depositphotos
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів