Потрібно залучати інвестиції в область, створювати нові підприємства, – депутат Андрій Андріїв

Перший економічний форум Закарпаття стартував сьогодні в Ужгороді в ректораті УжНУ – представники бізнесу регіону, науковці, економісти обговорюють актуальні проблеми підприємництва та напрацьовують шляхи їх вирішення.
Заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай привітав учасників від імені міського голови Богдана Андріїва і висловив сподівання, що напрацювання учасників форуму стануть основою багатьох позитивних змін.
Загалом теми, винесені на порядок денний Першого економічного форуму Закарпаття, актуальні як ніколи – це якість і кількість трудових ресурсів, проблеми їх залучення та стимулювання, відтік робочої сили за кордон. Крім того, проаналізували з теоретичної і практичної точок зору сьогоднішнє податкове законодавство України, особливо в частині ліцензування підприємницької діяльності, обговорили податкові ініціативи нового парламенту тощо.
Тривалою була дискусія щодо відтоку робочої сили за кордон. На думку учасників форуму, ця проблема гостра, як ніколи, у багатьох галузях уже сьогодні нема кому працювати, кваліфіковані кадри взагалі на вагу золота. Ця проблема бере початок із освіти, відзначив співзасновник та директор кількох потужних компаній Андрій Сугай. Із його слів, на сьогодні величезним є питання адаптації молоді до безпосередньої роботи на підприємстві, для цього він, зокрема, використовує спеціально створені навчальні центри, і за подібними проектами – майбутнє.
На думку депутата Закарпатської обласної ради, голови Асоціації приватних підприємців Закарпатської області Андрія Андріїва, проблему відтоку робочої сили за кордон може вирішити ще й будівництво та відкриття нових підприємств на території краю.
"Питанню трудових ресурсів недарма приділили найбільше уваги – на сьогодні в області з-понад півмільйона людей працездатного віку зайняті менше половини, а що робити решті? Не маючи перспективи вдома, закарпатці вимушені виїжджати за кордон в пошуках кращої долі. Як їх зупинити? Тільки залучаючи інвестиції в область, створюючи нові потужні підприємства. Це можна зробити, якщо відновити діяльність спеціальної економічної зони «Закарпаття». Я говорив про це неодноразово і продовжую наполягати: у роки, коли діяв спеціальний режим інвестування, в область прийшли світові компанії – «Джейбіл», «Ядзакі», «Єврокар», «Флекстронікс», які працюють і нині, платять податки до бюджетів, а головне – дають людям роботу. Відновивши СЕЗ, ми матимемо величезний поштовх до розвитку крайової економіки! Коли з’являться перспективи, тоді й закарпатці лишатимуться на рідній землі, в сім’ях.
Дуже сподіваюся, що за результатами форуму вдасться напрацювати певні пропозиції й передати їх уряду, Верховній Раді України. Вірю, що нас почують!", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Андрій Андріїв.
Ще одне питання – як втримати перспективного працівника, якою має бути його зарплата, соціальний пакет тощо. «Ми маємо думати сьогодні не тільки над цим, а й над таким аспектом, як забезпечення житлом, якісним дозвіллям молодого працівника, додав керівник «Джейбіл сьоркіт юкрийн лімітед» Сергій Карцев. – Для цього слід втілювати сучасні проекти на кшталт Smart city (розумне місто), за допомогою яких молоді креативні люди відчувають свою причетність до життя міст, бачать результати втілення своїх розробок, проектів. А це на сьогодні часом важливіше, ніж будівництво кар’єри та впевненість у завтрашньому дні».
На думку ж доктора економічних наук, професора, завідувача кафедрою міжнародних економічних відносин УжНУ Володимира Приходька, все перераховане – реальність, адже як на рівні Закарпаття, так і на рівні Ужгорода розроблені перспективні плани розвитку, причому на тривалі періоди. У них враховані найсучасніші ноу-хау в розвитку міст та регіонів, головне наразі – бажання самих молодих людей долучатися, пропонувати свої ідеї та братися за їх втілення.
Розвиватися можна, коли для цього є не тільки бажання, а й ресурси. З цим останнім часом не так і легко. тому про нові можливості, про умови кредитування малого те середнього бізнесу розповіла керівник групи відділень Закарпатської області Альфа-банку Україна Наталія Каніжай.
По завершенню форуму всі присутні погодилися, що подібні зібрання – це справді додаткова комунікація бізнесу та влади, ще одна платформа для вироблення креативних ідей та дієвий спосіб їх реалізації.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- У І півріччі Закарпатська митниця скерувала у Держбюджет понад 11 мільярдів гривень
- Понад 6,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб перерахували роботодавці краю
- До місцевих бюджетів Закарпаття сплачено понад 113 млн гривень податку на нерухомість
- З початку 2025 року Закарпатська митниця видала 2,8 тисяч сертифікатів EUR.1
- На Закарпатті землевласники поповнили місцеві бюджети майже на 320 млн грн податком на землю
- До місцевих бюджетів Закарпаття надійшло вже понад 1,65 млн грн за адмінпослуги у сфері земельних відносин
- Платники податків Закарпаття сплатили понад 1 млрд грн військового збору
- 26 правопорушень на 104 млн грн – результат взаємодії закарпатських митників із зарубіжними колегами
- На Закарпатті за січень – травень 2025 року платники сплатили майже 257,3 млрд грн ЄСВ
- На Закарпатті зафіксували зростання виторгів у травні — плюс 6,5%
- Енергетичне партнерство: новий формат співпраці між релокованим бізнесом та громадами Закарпаття
- Способи зниження витрат на електроенергію, тему ефективного енергоспоживання та впровадження нових технологій в енергетиці обговорювали в Ужгороді
- Із початку 2025 року у місцевих бюджетах Закарпаття – понад 4,1 млрд грн податків
- Протягом січня – травня 2025 року платники податків Закарпатської області сплатили до зведеного бюджету понад 13 млрд 289 млн гривень
- Понад 360 тисяч тонн гуманітарних вантажів оформили Закарпатські митники від початку воєнного стану
- Технології на варті безпеки: на кордоні зі Словаччиною й Угорщиною випробували нові сканери
- Закарпатська митниця справно наповнює Держбюджет: 8,7 мільярдів скеровано для підтримки економіки України
- Майже 60 млн гривень із роздрібного продажу підакцизних товарів на Закарпатті поповнили бюджети
- На Закарпатті платники податків сплатили понад 846 млн грн військового збору
- Протягом січня – квітня 2025 року у місцевих бюджетах Закарпаття – 3,2 млрд гривень податків
До цієї новини немає коментарів