Потрібно залучати інвестиції в область, створювати нові підприємства, – депутат Андрій Андріїв

Перший економічний форум Закарпаття стартував сьогодні в Ужгороді в ректораті УжНУ – представники бізнесу регіону, науковці, економісти обговорюють актуальні проблеми підприємництва та напрацьовують шляхи їх вирішення.
Заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай привітав учасників від імені міського голови Богдана Андріїва і висловив сподівання, що напрацювання учасників форуму стануть основою багатьох позитивних змін.
Загалом теми, винесені на порядок денний Першого економічного форуму Закарпаття, актуальні як ніколи – це якість і кількість трудових ресурсів, проблеми їх залучення та стимулювання, відтік робочої сили за кордон. Крім того, проаналізували з теоретичної і практичної точок зору сьогоднішнє податкове законодавство України, особливо в частині ліцензування підприємницької діяльності, обговорили податкові ініціативи нового парламенту тощо.
Тривалою була дискусія щодо відтоку робочої сили за кордон. На думку учасників форуму, ця проблема гостра, як ніколи, у багатьох галузях уже сьогодні нема кому працювати, кваліфіковані кадри взагалі на вагу золота. Ця проблема бере початок із освіти, відзначив співзасновник та директор кількох потужних компаній Андрій Сугай. Із його слів, на сьогодні величезним є питання адаптації молоді до безпосередньої роботи на підприємстві, для цього він, зокрема, використовує спеціально створені навчальні центри, і за подібними проектами – майбутнє.
На думку депутата Закарпатської обласної ради, голови Асоціації приватних підприємців Закарпатської області Андрія Андріїва, проблему відтоку робочої сили за кордон може вирішити ще й будівництво та відкриття нових підприємств на території краю.
"Питанню трудових ресурсів недарма приділили найбільше уваги – на сьогодні в області з-понад півмільйона людей працездатного віку зайняті менше половини, а що робити решті? Не маючи перспективи вдома, закарпатці вимушені виїжджати за кордон в пошуках кращої долі. Як їх зупинити? Тільки залучаючи інвестиції в область, створюючи нові потужні підприємства. Це можна зробити, якщо відновити діяльність спеціальної економічної зони «Закарпаття». Я говорив про це неодноразово і продовжую наполягати: у роки, коли діяв спеціальний режим інвестування, в область прийшли світові компанії – «Джейбіл», «Ядзакі», «Єврокар», «Флекстронікс», які працюють і нині, платять податки до бюджетів, а головне – дають людям роботу. Відновивши СЕЗ, ми матимемо величезний поштовх до розвитку крайової економіки! Коли з’являться перспективи, тоді й закарпатці лишатимуться на рідній землі, в сім’ях.
Дуже сподіваюся, що за результатами форуму вдасться напрацювати певні пропозиції й передати їх уряду, Верховній Раді України. Вірю, що нас почують!", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Андрій Андріїв.
Ще одне питання – як втримати перспективного працівника, якою має бути його зарплата, соціальний пакет тощо. «Ми маємо думати сьогодні не тільки над цим, а й над таким аспектом, як забезпечення житлом, якісним дозвіллям молодого працівника, додав керівник «Джейбіл сьоркіт юкрийн лімітед» Сергій Карцев. – Для цього слід втілювати сучасні проекти на кшталт Smart city (розумне місто), за допомогою яких молоді креативні люди відчувають свою причетність до життя міст, бачать результати втілення своїх розробок, проектів. А це на сьогодні часом важливіше, ніж будівництво кар’єри та впевненість у завтрашньому дні».
На думку ж доктора економічних наук, професора, завідувача кафедрою міжнародних економічних відносин УжНУ Володимира Приходька, все перераховане – реальність, адже як на рівні Закарпаття, так і на рівні Ужгорода розроблені перспективні плани розвитку, причому на тривалі періоди. У них враховані найсучасніші ноу-хау в розвитку міст та регіонів, головне наразі – бажання самих молодих людей долучатися, пропонувати свої ідеї та братися за їх втілення.
Розвиватися можна, коли для цього є не тільки бажання, а й ресурси. З цим останнім часом не так і легко. тому про нові можливості, про умови кредитування малого те середнього бізнесу розповіла керівник групи відділень Закарпатської області Альфа-банку Україна Наталія Каніжай.
По завершенню форуму всі присутні погодилися, що подібні зібрання – це справді додаткова комунікація бізнесу та влади, ще одна платформа для вироблення креативних ідей та дієвий спосіб їх реалізації.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Зовнішня торгівля Закарпаття: у першому півріччі 2025 року експорт знизився, імпорт зріс
- Платники Закарпаття з початку року сплатили понад 7 млрд 728 млн грн ЄСВ
- Платники Закарпаття перерахували до зведеного бюджету понад 18 млрд грн податкових платежів
- 400 млн грн інвестицій і 500 робочих місць: нове підприємство розпочало роботу на Закарпатті
- 1 млн пляшок газованих фруктових нектарів та сидрів на рік – такими є нові виробничі потужності підприємства, релокованого з Херсонщини на Закарпаття
- На Закарпатті платники податків сплатили понад 1,6 млрд грн військового збору
- Закарпатські підприємці збільшили сплату єдиного податку майже на 80 млн грн
- На Закарпатті з початку року у місцевих бюджетах – понад 869 млн грн єдиного податку
- Правопорушень на 120 млн грн задокументували закарпатські митники завдяки міжнародній співпраці
- На Закарпатті з початку року бюджети отримали понад 15,3 млн грн туристичного збору
- Закарпаття: протягом 7 місяців 2025 року податки і збори наповнили місцеві бюджети на понад 5,8 млрд гривень
- Митний аудит - в дії: за І півріччя 2025 року виявлено порушень митного законодавства на понад 4 млн. грн.
- До місцевих скарбниць від платників акцизного податку Закарпатської області надійшло понад 81,3 млн гривень
- Земельний податок на Закарпатті: надходження за 6 місяців майже на 20% перевищили минулорічні
- Штрафи за невидачу фіскального чека повертаються - ДПС Закарпаття
- Податок на нерухомість: на Закарпатті вже сплачено понад 132 млн гривень
- На Закарпатті суб’єкти господарювання з початку року зареєстрували 3664 РРО/ПРРО
- На Закарпатті платники податків сплатили майже 1 млрд 360 млн грн військового збору
- Підприємства Закарпаття збільшили сплату податку на прибуток: понад 2 млрд 488 млн грн за шість місяців 2025 року
- На Закарпатті тривають перевірки суб’єктів господарювання на предмет ліцензії на пальне
До цієї новини немає коментарів