Історія про закарпатського Майка Тайсона – єдиного цигана, який воював на передовій на Сході

Сам Майк каже, що був єдиним циганом у своїй частині, яка в 2015-му воювала на передовій у Луганській області, і що «всі навколо були просто в шоці». Він має всі підтверджуючі документи про участь у бойових діях і навіть заслужив Президентську відзнаку «За участь в антитерористичній операції».
По-друге, прізвище Майка – Тайсон, тобто з одного боку він солдат, водій інженерно-саперного взводу танкового батальйону, а з іншого – реальний Майк Тайсон!
Було так не завжди, при народженні Майк отримав звичайне закарпатське ім’я та прізвище угорського походження – Золтан Лакатош.
.jpg)
«Батьки мене кинули в пологовому, – каже Майк. – Потім я дізнався, що вони обоє померли: мама в лікарні від туберкульозу, а тато в тюрмі. Я потрапив в інтернат, де всяке бувало – і клей нюхав, і курив. Поки не захопився Майком Тайсоном. Він мене фактично й змінив – п’ять років тому я кинув усе погане й почав активно займатися боксом. А потім вирішив поміняти ім’я й прізвище…»
Оскільки в українських документах передбачене й «по батькові», Майк вирішив записати ім’я свого батька – Калман (теж угорського походження) і залишився Калмановичем. А ще він набив на обличчі татуху – точно таку, як у свого кумира.
Після служби в ЗСУ Майк повернувся в Ужгород і зараз працює вантажником на елеваторі. Але вірить, що це не надовго:
«Коли я стану великим боксером і зароблю гроші, частину заробітку буду віддавати на благодійність, щоб допомогти людям, які потрапили в складні обставини…»
Ось такий учасник бойових дій, захисник України із Закарпаття – Майк Калманович Тайсон, – Ярослав Галас
Джерело: Новини Закарпаття Інфо
До теми
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін

До цієї новини немає коментарів