Ужгородець Георгій Шуель планує поїхати у навколосвітню подорож (ФОТО)

Він розповідає виданню Varosh про старт і фініш, мрії та плани, логістику й бюджет, страхи й ризики напередодні найдовшої мандрівки у житті.

Передісторія

Георгій 4,5 роки мешкає і працює у Китаї, викладає англійську та фізкультуру, тренує футбольну команду. Саме в Китаї неабияк захопився подорожами, закохався в гори, об’їздив усю країну, звідки літав також до Таїланду, В’єтнаму, Камбоджі, Чеджу (безвізовий острів у Кореї). Чимало побачив і пізнав потужний екстрим, вщент наповнився адреналіном, тож навколосвітня поїздка не є пошуком гострих відчуттів, а зважене рішення, внутрішня впевненість, що настав час їхати.

«Раніше я шукав гострих відчуттів! У мене мільярди фото, де  стою над прірвою і тримаюся однією рукою, аби не впасти. На мопеді літаю між машин всім Китаєм, витискаю 130-150 км. З парашутом стрибав. У Китаї пройшов їхню “Дорогу Смерті” (йдеться про атракціон на горі Хуашань. Це вкрай вузька стежка між прямовисною скелею і безодньою. Один неправильний крок може спровокувати нещасний випадок – авт.).

Раніше аж хотів чогось такого “на волоску від смерті”, а тепер це минуло, мабуть, свій адреналін уже отримав, став спокійнішим. Я не йду на ризик задля ризику, але не боюся ризикнути, якщо воно того варте».

Ідея об’їхати земну кулю надихнула спонтанно, близько півтора роки тому.

«У мене так часто у житті. Як я зібрався у Китай? Захотів і поїхав. Мені 34 роки, у мене нема дружини, нема дітей. І я розумію: якщо тепер це не зроблю, то потім буде значно складніше».

У 2019-му Георгій менше мандрував, аби відкласти гроші, на момент інтерв’ю саме робив щеплення, займався питанням віз, страховки. Спочатку планував вирушити навесні 2019-го, далі — навесні 2020-го,  можливо, зволікатиме через особисті обставини.

Маршрут. Країни

Навколосвітня подорож стартує і завершиться в Ужгороді. Перша країна на шляху — Румунія. Далі — вся Туреччина, Грузія, можливо, Вірменія, озеро Байкал, відтак спуск до Монголії, звідки Георгій повернеться у Казахстан. Наступні країни: Таджикистан, Туркменистан, а якщо буде віза, то проїде крізь Іран. Подальша дорога: Пакистан, Індія, М’янма, за нагоди, і в Непал втрапить. Поступово відкриються Таїланд, Камбоджа, Індонезія. Якщо дадуть візи, то відбудуться подорожі до Австралії та Нової Зеландії, а звідти літаком або кораблем — до Лос-Анджелесу. Наступний відрізок: Перу, Чилі, Аргентина, Бразилія, Болівія, Мексика. А вже опісля Георгій поїде до сестри, яка мешкає біля Бостона.  Буде віза — буде й Канада, а з неї почнеться мандрівка до Аляски. Якщо ж відмовлять у канадській візі, то Георгій одразу полетить із США у заплановані Португалію та Іспанію, намагатиметься податися у Марокко. Подальші точки на мапі: Намібія, гірський масив Кіліманджаро, Танзанія, Кенія. І останній набір: Єгипет, Ізраїль, Іспанія, Україна.

«Можна купити круїз і проїхати на лайнері весь світ, але це не те, що я хочу. До речі, навколосвітня подорож не означає відвідини всіх континентів. Аби мандрівка вважалася навколосвітньою, треба двічі перетнути екватор, що я і зроблю. У мене нема особливого плану, де скільки перебувати. У цьому і прекрасність: якщо мені сподобається країна, можна залишитися у ній довше, а не сподобається — легко проскочу її».

Маршрут. Гори

Георгій Шуель обожнює гори, тож запланував чимало гірських треків. Неодмінно хоче піднятися на Ельбрус. Вагатиметься між піком Комунізму (сучасна назва — пік Ізмаїла Самані)  й піком Леніна (сучасна назва — пік Абу Алі ібн Сіни), але не йтиме до самих верхівок, позаяк найімовірніше потрапить туди взимку, коли для сходжень треба обладнання й вдосталь часу. Серед бажань: найвищі гори Австралії та Аргентини, проте не обов’язково дертися до верхівки. Відносно легкий пік для Георгія — Кіліманджаро в Африці. Ще у планах: базовий табір Евереста і трек довкола Аннапурни.

Житло, транспорт, багаж, бюджет, відеоблог

Житло. Де ночуватиме Георгій протягом року-двох мандрів? Він не планує витрачати гроші на готелі/хостели/апартаменти, якщо не буде екстрених випадків. Для гір бере намет, а також зважає на сервіс Couchsurfing, де люди з усієї планети пропонують безкоштовно переночувати у себе вдома.

Транспорт. Чоловік їздитиме переважно автостопом, а буде потреба — купить квиток на літак або потяг. Тут нема амбіцій проїхати весь шлях автостопом, проте такий формат ближче знайомить з країною та її жителями.

«Ні, я не екстрим хочу. Просто знаю зі свого китайського досвіду: коли там їжджу автостопом, то більше бачу “внутрішність” країни, більше спілкуюся».

Багаж. Є речі, без яких кепсько у такій дорозі. Намет, спальник, виключно спеціальний одяг, супер-якісне взуття, адже планується чимало гірських прогулянок. Мембранні куртки, мембранні штани, що вартують чимало, тільки термобілизна коштує $150. Георгій бере найнадійніший наплічник на 75 літрів, однак він не буде цілком наповненим. Рюкзак великий, аби було місце для їжі, газових балонів для походів у гори.

Слід подбати про документи. Дуже важлива американська віза, з її наявністю більше шансів одержати візи в Австралію, Нову Зеландію. Деякі візи мандрівник робитиме в Україні, інші — в Китаї. З українським закордонним паспортом легко об’їхати майже всю Азію.

Важливий нюанс — щеплення. Георгій консультувався з лікарем, поінформований про всі ризики.

Бюджет. Скільки вартує така пригода? Чоловік заощаджує, проте не планує багато витрачати. Як сказано вище: житло буде безоплатним, а транспорт — максимально автостопом. У дорозі можна і підпрацьовувати.

«Тут усе від тебе залежить. Я читав багато блогерів: є ті, які робили навколосвітню за $200, маючи необхідні візи. А є люди, котрі з’їздили за $100.000.  Я відклав гроші з запасом, але не  планую витрачати на переїзди та оренду  житла. За змоги можу попрацювати у дорозі, чому ні, я не соромлюся жодної роботи. Можна десь вантажником попрацювати, десь сіно покосити за житло,  влаштуватися на автозаправку у тому ж Лос-Анджелесі, і за місяць заробити штуку доларів, грубо кажучи. Якщо потрібні гроші, то викручуєшся, у цьому  чарівність».

Відеоблог. Раніше Георгій багато писав про Китай — інформативно, з дотепами і здоровою зухвалістю. Читачам подобалося! Безумовно, чимало оповідатиме і про навколосвітню подорож, планує знімати відео, вести ютуб-канал і писати замітки.

«Я хотів стартувати вже цієї весни (йдеться про 2019-й – авт.), але не вийшло з візою, обладнанням, камерою. Ту камеру, що я хотів, на той момент ще не з’явилася. А ось саме вийшла (на момент інтерв’ю – авт.). Це компактна, акуратна “блогерська” камера від Canon. Ще беру GoPro для своїх екшенів: люблю з парашутом стрибнути, горою пройтися.

Вестиму блог на YouTube, але не задля кількості фоловерів  і заробляння грошей, а для себе. Якщо ж люди дивитимуться і буде змога заробити, то чому ні. Проте  все одно переважно роблю це для себе, бо це прикольно, я вважаю. Це буде щось таке, що потім буде приємно переглянути.

Мабуть, писатиму також. Я вів блог про Китай, людям подобалося, особливо, коли я жорстко писав (сміється — авт.)».

Ризики й страхи

Чи бентежно напередодні такого виклику? Тривалий, звивистий шлях, капризна погода, норовливі гори й ріки, люди різні. Ще б пак, тим паче Георгій їде сам. Спочатку шукав компанію, та з цим складно. Відтак він залишиться тет-а-тет зі світом і собою. Ризиків купа, однак мандрівник вкрай скрупульозно готується, аби максимально їх уникнути. Що кажуть рідні? Георгій — дорослий, тож вони ставляться з розумінням, непокояться, але підтримують.

«Можна потрапити у заручники до піратів в Сомалі  (сміється – авт.). Просто треба знати, куди можна йти, а куди — ні. Попередньо слід виконати домашнє завдання: прочитати про країну, її небезпеки й ризики. Бандити всюди є! Просто треба бути акуратним, не демонструвати, що ти турист. Не треба ризикувати там, де  не треба ризикувати. Мабуть, звучить банально, але не ходіть у фавели (нетрі — авт.)  в Бразилії, у бідні райони в Африці, у мусульманських країнах зважайте на їхні традиції. У кожній країні є свої нюанси, треба це враховувати.

З іншого боку, все ж я мужчина, можу постояти за себе, жінкам складніше. Але ось прочитав про дівчину, яка відвідала всі-всі країни світу, тому багато залежить від бажання. Плюсів усе одно більше мінусів».

Які страхи надокучають на порозі таких змін у житті? Георгій зізнається: сумніви трапляються.

«Є страхи. Невпевненість, мовляв, а чи варто. Це глупа думка, я її жену, однак  вона є. 34 роки — чи не застарий я для цього..? У людини завжди є дві думки, то і в мене так».

Метаморфози

Нетривалі подорожі перевертають світогляд, годі щось казати про навколосвітню мандрівку. Проте Георгій не має конкретних сподівань від поїздки.

«Я не очікую якихось змін. Ми всі змінюємося щосекунди, будь-яка подія, навіть маленька, змінює наше мислення, погляд на життя. Ми не завжди усвідомлюємо, але й  ця бесіда (йдеться про інтерв’ю – авт.) змінює наші лінії життя.

Якщо я поїду — моє життя зміниться, це 100%. Якщо не поїду — моє життя теж зміниться. Я хочу поїхати, оскільки відчуваю, що хочу цього».

Майбутнє

Як далі будувати життя опісля року-двох безперервної дороги? Чи повертатися у Китай? Георгій не гадає, а що далі. Для чого це осмислювати, якщо попереду такий небанальний життєвий досвід.

«Чи хочу повернутися у Китай? Не знаю, але нічого не маю проти. Скажу, що Китай допоміг мені не боятися змінювати своє життя, я кілька разів щось кардинально змінював. Чи повернуся туди..? У мене нема планів “що потім”. Багато-хто питає, а що потім. Та я не знаю, тепер я хочу думати про навколосвітню подорож, я не хочу думати, а що потім. Що буде потім — буде потім. Раптом знайду 20 кг золота і розбагатію. А, може, і не дійду до кінця, все може бути, тому який сенс думати, що буде потім. Як можна думати, що буде потім після такої класної події — навколосвітньої подорожі».

Евеліна Гурницька, Varosh

Фото — з архіву Георгія

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу