2020-й стартує з новацій — УжНУ починає сортувати сміття

Потреба у запуску сортування була давно, її усвідомлювало багато людей, але ніяк не доходили руки, аби її оформити фізично. Ба більше: волонтери УжНУ долучалися до декількох масштабних екоакцій в місті.
«Сортування — це нагальна потреба не лише для УжНУ, а й для міста, області, країни і світу загалом, — каже керівниця Ресурсного центру зі сталого розвитку Ганна Мелеганич. — Протягом 2019 року ми пробували писати заявки на різні ґранти, щоб залучити гроші на сортування сміття в УжНУ, бо це досить ресурсозатратно».
Ганна Мелеганич під час прибирання Студентської набережної у вересні 2019 р.
Здавалося б: чому впровадження сортування може бути дороговартісним і в чому є проблема? Бо в реаліях університету воно має великі масштаби. Помічниця ректора Крістіна Товт пояснює: «Вартість одного картонного контейнера — 100 гривень, набір з трьох відповідно — 300. Для реалізації стартового проєкту нам потрібно понад 20 таких наборів, щоб встановити їх на кожному поверсі у кількох місцях. Звісно, ми не зможемо на цьому заробляти, бо вартість вторсировини, особливо паперу, знизилася. Та головне для нас — навчити молодь сортувати і зменшувати обсяг пластикових відходів. Хочемо, щоб молода людина, яка навчиться і звикне сортувати в університеті, несла цю культуру додому — головним чином у різні райони області».
«Ми намагатимемося скоротити кількість звичайних смітників і поставимо роздільні контейнери для збору вторсировини: паперу, пластику та скла — на кожній місткості буде докладно розписано, що туди можна кидати. Звісно, в умовах корпусів очікуємо більше паперу, але ж студенти їдять солодощі, п‘ють водичку та соки тощо. А от щодо збору паперових стаканчиків, то тут нам в пригоді стануть люльки Мамая, які ще минулого року почав упроваджувати студпростір «Aura Academica» і до котрих уже звикли працівники корпусу на Народній», — додає Ганна Мелеганич.
Під час прибирання Студентської набережної у вересні 2019 р.
Реалізовують проєкт не самотужки: до співпраці з Ресурсним центром зі сталого розвитку та ректоратом УжНУ залучили ГО «Зелений варош», активістом якої є студент інженерно-технічного факультету Іван Зуб. У рамках конкурсу стартапів Ужгородської міської ради хлопець написав проєкт на екологічну тему, який доопрацювали і почали впроваджувати в університеті. Таким чином, вийшло, що ця ініціатива не йде «згори» — її пропонують і підтримують самі ж студенти.
Сам же Іван Зуб розповідає: «Нині більшість студентів не сортує сміття — звісно, бо цього потрібно навчатися і звикати з дитинства. Друзі мене підтримують, бачу, що більшість розуміє потребу сортування сміття, але не всі готові ось так узяти і почати сортувати. А ми створимо прецедент, який підштовхне ужнівців до цього. Ми вже працюємо зі школярами і бачимо, що їм це цікаво. До того ж вони несуть ці знання додому, навчають своїх батьків. А університет – це наша більш масштабна спроба зробити наше місто чистішим».
Сортувати сміття у новому семестрі почнуть із головного корпусу на БАМі та ректорату. Надалі планують розширити географію контейнерів для сортування й на інші корпуси.
З часом паперові контейнери планують замінити на дерев‘яні, на вулицях встановити пластикові баки та навіть зробити компостні ями біля гуртожитків. Навіть більше: в ректораті думають і над заохочувальною програмою, яка буде діяти для тих, хто сортує сміття.Аби сортування легше приживалося і починати це робити було простіше, для працівників університету та студентів будуть влаштовувати роз‘яснювальні заходи.
Наразі ж студентів, викладачів та небайдужих запрошують до популяризації сортування сміття. Студентів, які готові сприяти цьому на своїх факультетах, просять відгукнутися на пошту Ресурсного центру зі сталого розвитку: [email protected]
Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
До теми
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
До цієї новини немає коментарів