2020-й стартує з новацій — УжНУ починає сортувати сміття

Потреба у запуску сортування була давно, її усвідомлювало багато людей, але ніяк не доходили руки, аби її оформити фізично. Ба більше: волонтери УжНУ долучалися до декількох масштабних екоакцій в місті.
«Сортування — це нагальна потреба не лише для УжНУ, а й для міста, області, країни і світу загалом, — каже керівниця Ресурсного центру зі сталого розвитку Ганна Мелеганич. — Протягом 2019 року ми пробували писати заявки на різні ґранти, щоб залучити гроші на сортування сміття в УжНУ, бо це досить ресурсозатратно».
Ганна Мелеганич під час прибирання Студентської набережної у вересні 2019 р.
Здавалося б: чому впровадження сортування може бути дороговартісним і в чому є проблема? Бо в реаліях університету воно має великі масштаби. Помічниця ректора Крістіна Товт пояснює: «Вартість одного картонного контейнера — 100 гривень, набір з трьох відповідно — 300. Для реалізації стартового проєкту нам потрібно понад 20 таких наборів, щоб встановити їх на кожному поверсі у кількох місцях. Звісно, ми не зможемо на цьому заробляти, бо вартість вторсировини, особливо паперу, знизилася. Та головне для нас — навчити молодь сортувати і зменшувати обсяг пластикових відходів. Хочемо, щоб молода людина, яка навчиться і звикне сортувати в університеті, несла цю культуру додому — головним чином у різні райони області».
«Ми намагатимемося скоротити кількість звичайних смітників і поставимо роздільні контейнери для збору вторсировини: паперу, пластику та скла — на кожній місткості буде докладно розписано, що туди можна кидати. Звісно, в умовах корпусів очікуємо більше паперу, але ж студенти їдять солодощі, п‘ють водичку та соки тощо. А от щодо збору паперових стаканчиків, то тут нам в пригоді стануть люльки Мамая, які ще минулого року почав упроваджувати студпростір «Aura Academica» і до котрих уже звикли працівники корпусу на Народній», — додає Ганна Мелеганич.
Під час прибирання Студентської набережної у вересні 2019 р.
Реалізовують проєкт не самотужки: до співпраці з Ресурсним центром зі сталого розвитку та ректоратом УжНУ залучили ГО «Зелений варош», активістом якої є студент інженерно-технічного факультету Іван Зуб. У рамках конкурсу стартапів Ужгородської міської ради хлопець написав проєкт на екологічну тему, який доопрацювали і почали впроваджувати в університеті. Таким чином, вийшло, що ця ініціатива не йде «згори» — її пропонують і підтримують самі ж студенти.
Сам же Іван Зуб розповідає: «Нині більшість студентів не сортує сміття — звісно, бо цього потрібно навчатися і звикати з дитинства. Друзі мене підтримують, бачу, що більшість розуміє потребу сортування сміття, але не всі готові ось так узяти і почати сортувати. А ми створимо прецедент, який підштовхне ужнівців до цього. Ми вже працюємо зі школярами і бачимо, що їм це цікаво. До того ж вони несуть ці знання додому, навчають своїх батьків. А університет – це наша більш масштабна спроба зробити наше місто чистішим».
Сортувати сміття у новому семестрі почнуть із головного корпусу на БАМі та ректорату. Надалі планують розширити географію контейнерів для сортування й на інші корпуси.
З часом паперові контейнери планують замінити на дерев‘яні, на вулицях встановити пластикові баки та навіть зробити компостні ями біля гуртожитків. Навіть більше: в ректораті думають і над заохочувальною програмою, яка буде діяти для тих, хто сортує сміття.Аби сортування легше приживалося і починати це робити було простіше, для працівників університету та студентів будуть влаштовувати роз‘яснювальні заходи.



Наразі ж студентів, викладачів та небайдужих запрошують до популяризації сортування сміття. Студентів, які готові сприяти цьому на своїх факультетах, просять відгукнутися на пошту Ресурсного центру зі сталого розвитку: [email protected]
Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
До теми
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?




До цієї новини немає коментарів