Питання води: Водоканал Ужгорода продовжує відстоювати в судах охоронні зони Минайського водозабору  

Питання води: Водоканал Ужгорода продовжує відстоювати в судах охоронні зони Минайського водозабору  
На початку квітня 2019 року наше видання інформувало про вкрай важливе рішення, схвалене депутатами Закарпатської обласної ради – було затверджено зону санітарної охорони водозабору Минай Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода». Тоді в Ужгородському водоканалі назвали це рішення доленосним, адже в ньому йшлося про збереження ресурсів чистої питної води для всього обласного центру Закарпаття. Проте питання, важливе для понад стотисячного міста, виявилося не до вподоби адміністрації Коритнянської сільської ради, для якої, вочевидь, важливіше розділити землі в охоронній зоні під приватні земельні ділянки…

 

 З історії питання

Нагадаємо: як розповів нашому виданню директор КП «Водоканал м. Ужгорода» Станіслав Карташов, із 2001 року комунальне підприємство займалося оформленням проектної документації щодо зон І, ІІ, ІІІ поясу санітарної охорони Минайського водозабору. З різних причин питання впродовж тривалого часу не вдавалося вирішити, і тільки торік справа зрушила з «мертвої точки».  

В інтерв’ю нашому виданню на початку квітня 2019-го С. Карташов розповідав: «Ми отримали погодження від усіх інстанцій – Держгеології, Держводресурсів, Держпродспоживслужби, відтак подали до обласної ради для розгляду на сесії проєкт «Зона санітарної охорони водозабору Минай» Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з метою забезпечення охорони водозабору прісних підземних вод «Минай», з якого здійснюється централізоване водопостачання населення міста Ужгорода та прилеглих сільських населених пунктів. 4 квітня 2019 року під час засідання сесії депутати затвердили І і ІІ пояс охоронної зони водозабору, тобто, цим рішенням вдалося зберегти Минайський водозабір як джерело питного водопостачання загальнодержавного значення».

С. Карташов уточнив, що рішення було вкрай важливим, адже Минайський водозабір – це підземне джерело питного водопостачання для більш ніж половини Ужгорода та сусідніх населених пунктів, і затвердженням охоронних зон фактично вдалося забезпечили цілісність і убезпечення земель від забудов, які в перспективі могли би погіршити якість питної води на водозаборі державного значення. «Враховуючи рішення сесії, всі перспективні генплани, детальні плани територій повинні чітко узгоджуватися та нормуватися з умовами експлуатації даних земель», – зазначив директор підприємства.

Але навіщо думати про інтереси цілого міста, якщо можна про свої особисті? Якщо можна просто ті землі роздерибанити? Відповідно, рішення облради в Коритнянській сільській раді вирішили оскаржити в суді…

Рішення суду: охоронні зони мають бути 

Протягом багатьох місяців тривали судові процеси навколо цього питання. Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення відхилити позов Коритнянської сільради, і вона вирішила оскаржити рішення І інстанції у вищому судовому органі.

«Наприкінці минулого тижня Львівський апеляційний суд розглянув апеляцію Коритнянської сільради і вирішив залишити рішення І інстанції, тобто Ужгородського міськрайсуду, без змін. Тобто, охоронні зони Минайського водозабору такими й залишаються, і це логічно, адже йдеться про збереження ресурсів чистої питної води для Ужгорода та його околиць, тих же Коритнян», – уточнив С. Карташов.

Але, на жаль, на цьому крапка в справі спроби дерибану охоронних зон джерела питного водопостачання не покладена. Наразі все ще тривають судові процеси стосовно скасування генплану сіл Кінчеш та Коритняни, який не враховує державні інтереси ІІ поясу зони санітарної охорони Минайського водозабору, справа наразі перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді.

«Я вже про це говорив: Коритнянська сільська рада всупереч чинному законодавству, порушуючи всі можливі норми і правила, затвердила генеральний план сільради, не врахувавши при цьому державні інтереси щодо обмеження в частині водозаборів, – нагадав С. Карташов. – Згідно з цим генпланом, землі ІІ поясу планували роздати під забудову для зведення індивідуальних житлових будинків. Враховуючи, що на цій території немає ні центрального водопроводу, ні центральної каналізації, можете тільки уявити, чим це загрожувало. Такі дії, без перебільшення, могли призвести до екологічної катастрофи й навіть повної зупинки експлуатації Минайського водозабору!»

С. Карташов також нагадав, що Коритнянська сільрада боргує за спожиту воду підприємству і громаді Ужгорода 19 млн грн – це ті кошти, які би могли бути спрямовані на модернізацію мереж та обладнання....

P.S. До речі, цікавий факт: більша частина ІІ поясу охоронної зони Минайського водозабору стосується території Холмківської ОТГ, і саме її керівництво, розуміючи важливість збереження цієї зони непорушною, завжди і у всіх питаннях співпрацює з ужгородським водоканалом.

Коритнянська сільрада не ввійшла в жодну ОТГ, із цією громадою не захотіли об’єднуватися жодні сусідні громади. Є питання?  

uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

10 лютого 2020р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів