Закарпатцям розповіли про дослідження бактерій, які, ймовірно, переробляють пластик

Як розповіла експерт проекту ЄС/ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» Олена Марушевська, дослідники встановили вздовж усього Дунаю 52 спеціалізовані пости зі спеціальними пастками, які вловлюють сміття. Одна така пастка встановлена в дельті Дунаю, інша – при впаданні Тиси. «Що цікаво, фактично ми на початку починаємо вкидувати в Дунай сміття, а потім в дельті, яка на нашій території, ловимо», – каже Олена.
Зі слів дослідниці, аналізуючи вміст окремих пасток, вчені з подивом з’ясували, що з глибиною кількість мікропластику не накопичується, як мало би бути, а навпаки – доволі незначна. «Цей парадокс – що мікропластику на глибині стає менше, хоча мав би осідати, нас дуже зацікавив. Дійшли висновків, що, вочевидь, це причина особливості Чорного моря, а вона в тім, що в цьому морі багато сірководню».
Євген Дикий додав: «Це ще не гарна новина, але надія. Сміття в Чорному морі завдяки течіям скупчується по центру. Під цією плямою, що вже формується, в осаді мало бути багато мікропластику, але його насправді, коли почали досліджувати, виявилося доволі мало попри очікування… Ми припускаємо, що завдяки сірководневому середовищу в безкисневій зоні Чорного моря існують бактерії, які цей пластик вміють перетравлювати. Це гіпотеза – щодо перетравлювання. Але якщо це підтвердиться, то далі буде довгий шлях пошуку і вивчення: як бактерії це роблять, чи можна їх застосувати спеціально, чи можна вивести бактерії, які би переробляли цей пластик? Це довгий шлях, ми тільки на його початку. Ми вже знаємо, які бактерії існують у цьому середовищі, на дні моря, перепис населення, як то кажуть, провели (жартує, – Ред.), здійснили метагеномний аналіз, «прочитали» ДНК тих бактерій. Зараз ми вже на ІІ стадії, намагаємося з’ясувати, які саме гени відповідають за переробку пластику».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гідробіолог Євген Дикий в Ужгороді: «Площа засміченості океану становить 22 площі держави України»
Учений додав, що це однозначно не швидкий шлях, справа не одного року, тому наразі актуальним є все ж таки питання, як зменшити кількість сміття і його потрапляння в світовий океан.
Олена Марушевська додала: «Якщо ці бактерії все ж таки відкриють, то їх би варто назвати пластикожуями».
Є. Дикий додав: «Неофіційно всю цю роботу ми називаємо «Геном пластикожуя».
На фото презентації: гігантська купа сміття в океані.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- «Бограч-index» – липень 2025: за місяць продукти змінилися на +1,8 %
- "Моя мрія отримати якісний протез здійснилася": історія закарпатського ветерана Йосипа Лакатоша
- “Закарпаття: у кадрі та серці”: стартував фотоконкурс про красу й унікальність регіону
- «Традиції, що єднають» – унікальну рубрику започаткували дві громади - Закарпаття та Донеччини
- «Не ризикуй життям — повідомляй в СБУ»: стендап-комік Василь Байдак звернувся до української молоді в рамках кампанії «Спали» ФСБшника»
- 83% закарпатських угорців підтримують вступ України до ЄС
- Мить, яку варто побачити: в горах Закарпаття квітне червона рута
- Як заморозки вплинули на урожайність у краї?
- Закарпаття: менше випадків туберкульозу, але тривожна динаміка з гепатитом В
- Пейзаж в об’єктиві тепловізора від військового Владислава Товтина можна придбати на благодійному аукціоні
- Український природний рекорд! На Закарпатті зафіксували найвищу в Європі дуґласію тисолисту
- Працівники Ужанського нацпарку облаштували готелі для бджіл
- Під час виходу з «Азовсталі» потрапив у полон: на Закарпатті зустріли воїна, якого звільнили під час великого обміну полоненими
- Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
- Родини ветеранів українсько-російської війни беруть участь у проєкті відновлення ментального здоров’я на Закарпатті
- «Бограч-index» – травень 2025: за місяць продукти подешевшали на 2%
До цієї новини немає коментарів