Закарпатцям розповіли про дослідження бактерій, які, ймовірно, переробляють пластик

Як розповіла експерт проекту ЄС/ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» Олена Марушевська, дослідники встановили вздовж усього Дунаю 52 спеціалізовані пости зі спеціальними пастками, які вловлюють сміття. Одна така пастка встановлена в дельті Дунаю, інша – при впаданні Тиси. «Що цікаво, фактично ми на початку починаємо вкидувати в Дунай сміття, а потім в дельті, яка на нашій території, ловимо», – каже Олена.
Зі слів дослідниці, аналізуючи вміст окремих пасток, вчені з подивом з’ясували, що з глибиною кількість мікропластику не накопичується, як мало би бути, а навпаки – доволі незначна. «Цей парадокс – що мікропластику на глибині стає менше, хоча мав би осідати, нас дуже зацікавив. Дійшли висновків, що, вочевидь, це причина особливості Чорного моря, а вона в тім, що в цьому морі багато сірководню».
Євген Дикий додав: «Це ще не гарна новина, але надія. Сміття в Чорному морі завдяки течіям скупчується по центру. Під цією плямою, що вже формується, в осаді мало бути багато мікропластику, але його насправді, коли почали досліджувати, виявилося доволі мало попри очікування… Ми припускаємо, що завдяки сірководневому середовищу в безкисневій зоні Чорного моря існують бактерії, які цей пластик вміють перетравлювати. Це гіпотеза – щодо перетравлювання. Але якщо це підтвердиться, то далі буде довгий шлях пошуку і вивчення: як бактерії це роблять, чи можна їх застосувати спеціально, чи можна вивести бактерії, які би переробляли цей пластик? Це довгий шлях, ми тільки на його початку. Ми вже знаємо, які бактерії існують у цьому середовищі, на дні моря, перепис населення, як то кажуть, провели (жартує, – Ред.), здійснили метагеномний аналіз, «прочитали» ДНК тих бактерій. Зараз ми вже на ІІ стадії, намагаємося з’ясувати, які саме гени відповідають за переробку пластику».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гідробіолог Євген Дикий в Ужгороді: «Площа засміченості океану становить 22 площі держави України»
Учений додав, що це однозначно не швидкий шлях, справа не одного року, тому наразі актуальним є все ж таки питання, як зменшити кількість сміття і його потрапляння в світовий океан.
Олена Марушевська додала: «Якщо ці бактерії все ж таки відкриють, то їх би варто назвати пластикожуями».
Є. Дикий додав: «Неофіційно всю цю роботу ми називаємо «Геном пластикожуя».
На фото презентації: гігантська купа сміття в океані.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Чому вовки й ведмеді дедалі частіше підходять до осель на Закарпатті — пояснив мисливствознавець Василь Агій
- Гойдалки на продуктовому ринку: як змінюються цінники в Україні та що відбувається на Закарпатті
- На Закарпатті готуються до Дня вшанування пам’яті померлих
- 132 вчителів шукають на Закарпатті: які саме фахівці потрібні
- На Закарпатті до середини листопада зберігатиметься низька водність у річках
- Два заклади освіти Закарпаття — серед 50, які впроваджують курс «Пишемо есе» в 10-му класі
- Переселенці частіше обирають місто, ніж село: яка ситуація у громадах поблизу Ужгорода
- Понад 2 мільйони людей перебували на Закарпатті від початку повномасштабної війни
- Закарпатські електромережі підготували до зими
- На річках Закарпаття до кінця жовтня зберігатиметься маловоддя
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Осінні фотосесії у Park Paradise
- Як проходить сезон збору винограду на Закарпатті
- Осіння поїздка для школярів та вихованців садочків у Park Paradise
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
До цієї новини немає коментарів