Закарпатцям розповіли про дослідження бактерій, які, ймовірно, переробляють пластик

Як розповіла експерт проекту ЄС/ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» Олена Марушевська, дослідники встановили вздовж усього Дунаю 52 спеціалізовані пости зі спеціальними пастками, які вловлюють сміття. Одна така пастка встановлена в дельті Дунаю, інша – при впаданні Тиси. «Що цікаво, фактично ми на початку починаємо вкидувати в Дунай сміття, а потім в дельті, яка на нашій території, ловимо», – каже Олена.
Зі слів дослідниці, аналізуючи вміст окремих пасток, вчені з подивом з’ясували, що з глибиною кількість мікропластику не накопичується, як мало би бути, а навпаки – доволі незначна. «Цей парадокс – що мікропластику на глибині стає менше, хоча мав би осідати, нас дуже зацікавив. Дійшли висновків, що, вочевидь, це причина особливості Чорного моря, а вона в тім, що в цьому морі багато сірководню».
Євген Дикий додав: «Це ще не гарна новина, але надія. Сміття в Чорному морі завдяки течіям скупчується по центру. Під цією плямою, що вже формується, в осаді мало бути багато мікропластику, але його насправді, коли почали досліджувати, виявилося доволі мало попри очікування… Ми припускаємо, що завдяки сірководневому середовищу в безкисневій зоні Чорного моря існують бактерії, які цей пластик вміють перетравлювати. Це гіпотеза – щодо перетравлювання. Але якщо це підтвердиться, то далі буде довгий шлях пошуку і вивчення: як бактерії це роблять, чи можна їх застосувати спеціально, чи можна вивести бактерії, які би переробляли цей пластик? Це довгий шлях, ми тільки на його початку. Ми вже знаємо, які бактерії існують у цьому середовищі, на дні моря, перепис населення, як то кажуть, провели (жартує, – Ред.), здійснили метагеномний аналіз, «прочитали» ДНК тих бактерій. Зараз ми вже на ІІ стадії, намагаємося з’ясувати, які саме гени відповідають за переробку пластику».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гідробіолог Євген Дикий в Ужгороді: «Площа засміченості океану становить 22 площі держави України»
Учений додав, що це однозначно не швидкий шлях, справа не одного року, тому наразі актуальним є все ж таки питання, як зменшити кількість сміття і його потрапляння в світовий океан.
Олена Марушевська додала: «Якщо ці бактерії все ж таки відкриють, то їх би варто назвати пластикожуями».
Є. Дикий додав: «Неофіційно всю цю роботу ми називаємо «Геном пластикожуя».
На фото презентації: гігантська купа сміття в океані.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Собаку чи кота можуть забрати: за які порушення власникам тварин загрожує штраф до 5 тисяч гривень
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- Життя, подароване незнайомцем. Історії, що продовжуються завдяки донорству
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Офіцери 128-ї бригади відвідали побратимів, які повернулися з полону
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- До річниці створення організації Закарпатський осередок ГО "Захист Держави" відзначив "Людей дії"
- Понад 400 релокованих підприємств на Закарпатті створили майже 13,5 тисяч робочих місць: з яких регіонів переїхав бізнес
- Прикордонник Вадим Гджега: "Раніше думав, що знаю межу витривалості. Тепер розумію – вона значно далі"
- Минулого тижня на Закарпатті побралися 38 пар
- Посол Федір Шандор — про українські школи у Будапешті, відкриття скульптури Лесі Українці і співпрацю з угорськими волонтерами
- Чотири роки з дня повномасштабного: історія адаптації ветерана

До цієї новини немає коментарів